Рішення № 109286630, 28.02.2023, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1493/22

Провадження №2-а/157/17/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - дільничний офіцер поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лагода Світлана Іванівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову дільничного офіцера поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лагоди Світлани Іванівни по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 288240 від 08.11.2022, а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог його представник адвокат Колєснік Б.В. зазначає, що дільничним офіцером поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лагодою С.І. 08.11.2022 року щодо ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 288240. Вказану постанову позивач фактично отримав 14.11.2022 року, що підтверджується конвертом зі штрихкодовим ідентифікатором за № 4450104054609 та інформацією про відстеження поштового відправлення з сайту АТ «Укрпошта». Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач нібито 05.11.2022 близько 16 год 40 хв здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, зателефонував на лінію «102» та повідомив про надання неправомірної вигоди працівникові МРЕО, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КпАП України. Позивач стверджує, що того дня взагалі не телефонував до спеціальної служби на спецлінію «102», вважає, що інша невідома йому особа здійснила телефонний дзвінок на спецлінію «102», відрекомендувавшись ОСОБА_1 та здійснила повідомлення про надання неправомірної вигоди працівникові МРЕО. Варто наголосити, що сам зміст оскаржуваної постанови позивачу також не оголошувався, права, передбачені нормами Конституції України та КпАП України, не роз`яснювались, а розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та взагалі без його повідомлення про дату та час такого розгляду. Процедура розгляду справи відбувалась в непередбаченому законом порядку. Відповідач суть правопорушення ОСОБА_1 не роз`яснював, і взагалі не повідомляв позивача про розгляд справи за ст. 183 КпАП України. В свою чергу, позивач наголошує, що він вказаного у постанові правопорушення не вчиняв, а у відповідача відсутні докази протилежного, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення: показання технічних приладів, аудіозаписи, відомості про свідків та очевидців події тощо. Отже, поліцейський неналежним чином виконав свій обов`язок щодо збирання доказів, закріплений у ч. 2 ст. 251 КУпАП, а це, в свою чергу, свідчить про недоведеність обставин, викладених в постанові і, відповідно, недоведеність складу й події правопорушення. Таким чином, оскаржувана постанова є незаконною, протиправною, такою, що містить неправдиву інформацію, яка не підкріплена жодним належним і допустимим джерелом фактичних даних і не відповідає дійсності, а також складена з очевидними, грубими порушеннями чинного законодавства України та об`єктивною відсутністю будь-яких доказів події правопорушення, внаслідок чого має бути скасована, а провадження у справі закрито. Позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3300 гривень, які він сплатив адвокату, що підтверджується договором № 116 про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, укладеним між ним та адвокатом Колєсніком Б.В.; актом № 5 про надання правової допомоги від 18 листопада 2022 року, відповідно до якого було надано правову допомогу на загальну суму 3300 гривень, з них: 500 гривень - ознайомлення з матеріалами справи; опрацювання нормативно-правових актів та судової практики щодо подібних правовідносин, формування правової позиції по справі; 2800 гривень - складення, погодження з клієнтом та направлення до суду позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови поліцейського; прибутковим касовим ордером № 111 від 18 листопада 2022 року та квитанцією до нього, за змістом яких адвокатом Колєсніком Б.В. прийнято від позивача на підставі договору № 116 від 24 лютого 2021 року та акта № 5 від 18 листопад 2022 року грошові кошти у сумі 3300 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Колєснік Б.В. подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області та третя особа ДОП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Лагода С.І. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 08 листопада 2022 року дільничним офіцером поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лагодою Світланою Іванівною було винесено постанову серії ГАБ № 288240 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

У вказаній постанові зазначається, що ОСОБА_1 05 листопада 2022 року близько 16 год. 40 хв. здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, зателефонувавши на лінію «102», та повідомив про надання неправомірної вигоди працівникові МРЕО, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КпАП України.

Статтею 183 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 гривень до 3400 гривень за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкти владних повноважень не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень закрити.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з позовом до суду про оскарження постанови поліцейського від 08 листопада 2022 року звернувся 18 листопада 2022 року з використанням системи «Електронний суд», тобто у межах встановленого законодавством строку для такого оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч. 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження судових витрат, які позивач поніс за надання правничої допомоги адвокатом Колєсніком Б.В., останнім надані: договір № 116 про надання правової допомоги від 24 лютого 2021 року, що укладений між позивачем та адвокатом Колєсніком Б.В., акт № 5 про надання правової допомоги від 18 листопада 2022 року, згідно з яким останнім було надано правничу допомогу, що полягала у ознайомленні з матеріалами справи 500 гривень (одна година), складання позовної заяви 2800 гривень (чотири години), а також надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 111 від 18 листопада 2022 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 сплачено адвокату Колєсніку Б.В. 3300 гривень.

Враховуючи обсяг наданої адвокатом Колєсніком Б.В. правничої допомоги, зміст підготовленої ним позовної заяви, її обсяг та кількість часу, необхідного для підготовки, критерії реальності адвокатських витрат та розумності, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати за надання правничої допомоги адвокатом Колєсніком Б.В. належить стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача понесені останнім з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 396 гривень 96 копійок.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області судові витрати у розмірі 3696 гривень 96 копійок.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - дільничний офіцер поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Лагода Світлана Іванівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову серії ГАБ № 288240 від 08 листопада 2022 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 183 КпАП України у виді штрафу у розмірі 3400 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3696 (три тисячі шістсот дев`яносто шість) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення - 28 лютого 2023 року.

Головуючий:О. В. Антонюк