Постанова № 10928536, 02.11.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2009 року С права № 2-8/10821-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, ОСОБА_1;

відповідача: не з'явився, ОСОБА_2;

відповідача: не з'явився, ОСОБА_3;

третьої особи: не з'явився, акціонерне товариство закритого типу "Електон";

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_4;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_5;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_6;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_7;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_8;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_9;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_10;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_11;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_12;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_13;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_14;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_15;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_16;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_17;

третьої особи: не з'явився, ОСОБА_18;

представника третьої особи: не з'явився, Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк";

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_11 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 14 серпня 2009 року у справі №2-8/10821-2008

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

акціонерне товариство закритого типу "Електон" (а/с 1513, місто Сімферополь,95000)

Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (пров. Г. Аджимушкая, 1, місто Сімферополь,95000)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_4)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_5)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_6)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)

ОСОБА_8 (АДРЕСА_8)

ОСОБА_9 (АДРЕСА_9)

ОСОБА_10 (АДРЕСА_10)

ОСОБА_11 (АДРЕСА_11)

ОСОБА_14 (АДРЕСА_12)

ОСОБА_12 (АДРЕСА_13)

ОСОБА_13 (АДРЕСА_14)

ОСОБА_15 (АДРЕСА_15)

ОСОБА_16 (АДРЕСА_16)

ОСОБА_17 (АДРЕСА_17)

ОСОБА_18 (АДРЕСА_18)

про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу акцій;

за зустрічним позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору :

ОСОБА_2, акціонерне товариство закритого типу "Електон", Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання права власності на прості іменні акції,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_11

до ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: акціонерне товариство закритого типу "Електон", Кримське регіональне управління закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора "ПриватБанк", м. Сімферополь

про переведення прав і обовязків покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення на нього прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2003 року, укладеного між відповідачами, про продаж акцій акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 штук. Треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, акціонерне товариство закритого типу «Електон», Кримське районне управління «Приватбанк»в особі начальника відділу відокремленого підрозділу реєстратора «Приватбанк».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є засновником та акціонером акціонерного товариства закритого типу «Електон». На його частку припадає 720 акцій товариства, що складає 6 % від його статутного фонду. Як стало відомо позивачу, 07 жовтня 2003 року акціонером товариства ОСОБА_2 здійснено відчуження належних йому акцій у кількості 240 штук на користь третьої особи ОСОБА_3. Позивач вважає, що зазначена угода була вчинена зазначеними вище особами у порушення вимог пункту 4.8. статуту акціонерного товариства закритого типу «Електон», оскільки при її укладенні не враховане переважне право товариства та його членів на купівлю вказаних акцій. Як вказує позивач, про зазначені обставини йому стало відомо лише у грудні 2007 року, після призначення його Головою спостережної ради акціонерного товариства закритого типу «Електон», оскільки для решти акціонерів така інформація є закритою, а тому він вважає, що строк давності на звернення до суду із зазначеним позовом ним не пропущений.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2009 року, до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.

Не погодившись із доводами ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами, згідно з якими просив суд визнати за ним право власності на прості іменні акції акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 шт., відповідно до сертифікату іменних акцій № 00000001 від 07.10.2003 року, виданого Кримським районним управлінням «Приватбанк»на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 07.10.2003 року між ним та ОСОБА_2. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що на момент укладення ним договору з ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу акцій АТЗТ «Електон»у кількості 240 шт. діючим на той час законодавством не встановлювалося жодних обмежень щодо таких дій акціонером товариства, втім, як вимоги статті 81 Господарського кодексу України, на яку посилається ОСОБА_1, не підлягають застосуванню до правовідносин, виниклих у жовтні 2003 року, тобто до набрання чинності діючим Господарським кодексом України з 01.01.2004 року. Позивач за зустрічними вимогами вважає, що правомірно набув право на акції ЗАТ «Електон», протягом пяти років відкрито, безперервно ними володів, що за набувальною давністю також є підставою для виникнення в нього таких прав.

Також, 06.04.2009 року третя особа у справі, ОСОБА_11, звернувся із самостійними вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення на нього прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 штук від 07 жовтня 2003 року, укладеного між відповідачами у справі, обґрунтовуючи позовні вимоги аналогічними з ОСОБА_1 підставами.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2009 року (суддя Чумаченко С.А.) у справі №2-8/10821-2008 в задоволенні позову ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_11, відмовлено.Зустрічний позов задоволено, за ОСОБА_3 визнано право власності на прості іменні акції акціонерного товариства закритого типу „Електон" у кількості 240 шт. відповідно до сертифікату іменних акцій №0000001 від 07.10.2003 року, виданого КРУ „Приватбанк" на підставі договору купівлі - продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.10.2003 року.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги їх позовів задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3.

В обґрунтування обох апеляційних скарг їх заявники посилалися на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення у даній справі.

Так, заявники апеляційних скарг вказують, що судом першої інстанції при ухваленні рішення безпідставно не були прийняті до уваги положення статуту акціонерного товариства закритого типу «Електон», якими визначено, що акціонер, який виявив бажання вийти з товариства шляхом відчуження своїх акцій, зобовязаний запропонувати їх товариству, у випадку, якщо акціонери товариства відмовляються використовувати своє право на придбання акцій, акціонер вправі розпоряджатися акціями на свій розсуд, а також норми статей 4,1,25 Закону України «Про господарські товариства», які передбачають, що акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками.

Також скаржники вказували на те, що заява ОСОБА_2 про вихід з членів товариства не може розцінюватися, як пропозиція іншим членам товариства придбати належні йому акції, а тому вважали необґрунтованим протилежний висновок суду в цій частині.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду міста Севастополя від 12 жовтня 2009 року, у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі судді Гонтаря В.І., здійснено його заміну на суддю Волкова В.К.

Сторони та їх представники в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не сповістили.

Згідно із пунктом 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/123, від 15.03.2007 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, вважаючи їх достатніми для вирішення спору, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся сторін та їх представників.

Також, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду звертає увагу й на той факт, що згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.

При повторному розгляді справи в порядку й на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.08.1992 року між громадянами України ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_22, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 укладений засновницький договір про створення акціонерного товариства закритого типу „Електон" що є правонаступником науково - виробничого підприємства „Електон" (а.с.135 том 1).

23.10.1992 року рішенням №1221 Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради „Про реєстрацію акціонерного товариства закритого типу „Електон" вирішено зареєструвати та видати свідоцтво про державну реєстрацію акціонерному товариству закритого типу „Електон".

Згідно пункту 5.1. статуту акціонерного товариства закритого типу „Електон" (а.с.11-17), статутний фонд товариства визначений у розмірі 1200 грн та створений за рахунок внесків засновників у обмін на іменні акції товариства.

При цьому згідно з пунктом 5.2. статуту визначено, що товариство на суму статутного фонду випускає прості іменні акції у кількості 12000 шт. номінальною вартістю 0,10 грн кожна та розподіляються між засновниками наступним чином: ОСОБА_21 -5400 акцій, ОСОБА_5 - 3000 акцій, ОСОБА_22 - 720 акцій, ОСОБА_1 - 720 акцій, ОСОБА_7 - 120 акцій, ОСОБА_2 - 240 акцій, ОСОБА_19 - 360 акцій, ОСОБА_9 - 240 акцій, ОСОБА_25 - 120 акцій, ОСОБА_23 - 240 акцій, ОСОБА_14 - 120 акцій, ОСОБА_26 - 120 акцій, ОСОБА_13 - 120 акцій, ОСОБА_15 -120 акцій, ОСОБА_16 - 120 акцій, ОСОБА_17 -240 акцій.

Встановлено, що 07.10.2003 року між ОСОБА_2 - продавцем та ОСОБА_3 - покупцем укладений договір купівлі - продажу пінних паперів (а.с.153), у відповідності до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору цінні папери у вигляді 240 шт. простих іменних акцій АТЗТ „Електон".

На підтвердження оплати за акції у розмірі 300 грн. ОСОБА_2 написав розписку (а.с.101).

В подальшому, ОСОБА_3 виданий сертифікат №0000001 іменних акцій, згідно з яким підтверджено його право власності на прості іменні акції АТЗТ „Електон" у кількості 240 шт. (а.с.98).

ОСОБА_1 та ОСОБА_11, вважаючи порушеним своє переважне право на купівлю цінних паперів, звернулися до суду з позовами, які мотивували порушенням відповідачами вимог законодавства, яке визначає порядок продажу акцій товариства закритого типу.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення господарського суду першої інстанції.

Так, встановлено, що предметом позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_11 є захист їх прав, як акціонерів акціонерного товариства закритого типу «Електон», на переважну покупку акцій, реалізованих ОСОБА_27 у кількості 240 штук ОСОБА_3, який на момент угоди не був акціонером вказаного товариства. Правовими підставами задоволення своїх вимог, позивачі зазначали положення частини 3 статті 81 Господарського кодексу України, статті 362 Цивільного кодексу України і статті 114 Цивільного кодексу УРСР 1963 р, приписи пункту 32 а також приписи пункту 4.8. статуту акціонерного товариства закритого типу «Електон».

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу цінних паперів, права покупця у якому просять перевести на себе позивач та третя особа, укладений 07 жовтня 2003 року.

Можливість захисту прав і інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Відповідно до пункту 6 Перехідних положень Цивільного кодексу України його правила стосовно позовної давності застосовуються до позовів, строк предявлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Отже, до первісних позовних вимог застосовуються правила про позовну давність, визначені Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Разом з тим, слід зазначити, що з 01.01.2004 року набрав чинності діючий Цивільний кодекс України, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 258 якого до вимог про переведення на співвласника прав та обовязків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Але, у відповідності до приписів частини 3 статті 267 названого Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Частина 4 цієї норми передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України пропущений з поважних причин строк позовної давності може бути поновлений.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 під час судового розгляду справи зроблена заява про пропуск позивачем та третьою особою із самостійними вимогами строків позовної давності.

Аналізуючи вимоги зазначених вище правових норм, слід дійти висновку, що поважними причинами для поновлення строку позовної давності визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду за захистом права, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 є засновниками та акціонерами акціонерного товариства закритого типу "Електон" з моменту його створення.

Слід також відмітити, що обсяг відомостей, надання яких вправі вимагати учасник (акціонер) господарського товариства, визначено статтями 10, 48 Закону України "Про господарські товариства". Відповідно до пункту "г" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів. Стаття 48 Закону України "Про господарські товариства" встановлює право акціонерів на ознайомлення з протоколами засідань правління. Установчими документами господарських товариств може бути передбачено й інші відомості, які надаються господарським товариством на вимогу учасника (акціонера).

Так, згідно з пунктом 4.3 і пунктом 3.4 нової і старої редакції статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" відповідно акціонери мають право отримувати від дирекції інформацію про господарсько-фінансову діяльність товариства, про членів наглядової ради та Дирекції товариства.

Згідно з пунктом 9.7 статті 9 Статуту акціонерного товариства закритого типу "Електон" в редакції від 1992 року визначено, що загальні збори акціонерів скликаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік.

Разом з тим, наведені положення статуту АТЗТ «Електон»та законодавства про господарські товариства не містять положень про право акціонера отримувати інформацію про інших учасників товариства та належні їм акційні пакети.

У заяві про відновлення процесуального строку (том1, а.с.60-62) від 03.03.2009 року представник ОСОБА_1 посилається на те, що строк позовної давності за його вимогами має обчислюватися з 20 грудня 2007 року, тобто з моменту, коли він дізнався про продаж спірного пакету акцій ОСОБА_3, вже після проведення загальних зборів акціонерного товариства закритого типу "Електон" 12.09.2007 року, коли ОСОБА_1 було обрано Головою спостережної ради товариства, тому обчислення строку позовної давності і вирішення спору у даній справі має здійснюватися за правилами Цивільного кодексу України у редакції 2003 року.

Представник посилається на ті обставини, що законодавством передбачено, що інформація про перехід права власності на акції є конфіденційною, розповсюдження такої інформації забороняється, тому позивач з поважних причин був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду.

На думку судової колегії, такі посилання ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, їм надана судом першої інстанції вірна оцінка й обґрунтовано зроблено висновок, що ОСОБА_1 строк позовної давності не пропущено.

Між тим, аналізуючи норми матеріального права, на підставі яких заявлено позови ОСОБА_1 та ОСОБА_11, та перевіряючи можливість їх застосування до виниклих між сторонами правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією господарського суду і вважає позовні вимоги необґрунтованими, а відтак не підлягаючими задоволенню.

Аналізуючи зміст Цивільного кодексу України у редакції 1963 року, слід дійти висновку, що його зміст не містить жодних обмежень щодо здійснення угод із цінними паперами їх власниками.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про господарські товариства», акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством.

Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

Обґрунтовуючи апеляційні скарги, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 посилалися на рішення Конституційного Суду України N 4-рп/2005, 11.05.2005.

Дійсно, згідно зі змістом рішення Конституційного Суду України N 4-рп/2005, 11.05.2005 у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства "Оболонь" та громадянина ОСОБА_28 про офіційне тлумачення положень частини другої статті 28 Закону України "Про господарські товариства", положення частини другої статті 28 Закону України "Про господарські товариства" у системному зв'язку з положеннями частини п'ятої статті 4, частини першої статті 25 цього Закону треба розуміти як таке, що встановлює підстави придбання акцій (зокрема за договором з їх власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб), а тому не виключає і не виключало можливості передбачати в установчих документах закритого акціонерного товариства переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства. Положення пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України "Про власність" у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.

Проте, слід відмітити, що на момент укладення договору 07.10.2003 року щодо відчуження 240 акцій АТЗТ «Електон», діючий Господарський кодекс України не мав чинності.

Відповідно до пункту 4.8. статуту акціонерного товариства закритого типу «Електон», акціонер, який виявив бажання вийти з товариства шляхом відчуження своїх акцій, зобовязаний запропонувати їх товариству. У випадку, якщо акціонери товариства або товариство відмовляються використати своє право на придбання акцій, акціонер має право розпорядитися акціями на свій розсуд.

Тобто статутом акціонерного товариства закритого типу «Електон»встановлена умова за якою його акціонер може здійснити вихід з товариства, шляхом продажу належних йому акцій, шляхом пропозиції до їх придбання самими товариством, проте порядок здійснення такої пропозиції статутом не визначений.

Як свідчать матеріали справи, заявою від 24.10.2000 року ОСОБА_29 виявив своє бажання про вихід зі складу акціонерів акціонерного товариства закритого типу «Електон».

Жодних доказів того, що будь-хто з учасників акціонерного товариства закритого типу «Електон»або само товариство виявили бажання придбати акції матеріали справи не містять.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Пунктом д) частини 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства»(у редакції станом на 2003 рік) визначено, що учасник товариства має право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір від 07.10.2003 року щодо відчуження ОСОБА_2 належних йому акцій акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 штук здійснено на користь третьої особи ОСОБА_3, укладений цілком правомірно та з дотримання вимог існуючого на той час законодавства, у звязку з чим відсутні підстави для переводу прав покупця за вказаним договором на будь-кого з інших осіб.

Посилання заявників апеляційних скарг на вимоги статті 362 Цивільного кодексу України та положення статті 81 Господарського кодексу України не можуть бути визнані судовою колегією обгрунтованими, оскільки вимоги вказаних статей не розповсюджуються на правовідносин, які виникли до набрання чинності кодексів, які їх містять. Положення пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року не можуть бути застосовані судом з тих самих причин.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на прості іменні акції акціонерного товариства закритого типу «Електон»у кількості 240 шт., відповідно до сертифікату іменних акцій № 00000001 від 07.10.2003 року, виданим Кримським районним управлінням «Приватбанк»на підставі договору купівлі-продажу, укладеного від 07.10.2003 року між ним та ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі статті 12 Закону України «Про власність»громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Статтею 13 цього закону визначено, що об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору купівлі продажу від 07.10.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_3 придбав 240 шт. акцій акціонерного товариства закритого типу «Електон».

Зазначеним пунктом також визначалася вартість пакету акцій у розмірі 300 грн.

Згідно з пунктом 3.1. договору від 07.10.2003 року, даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до виконання всіх зобовязань за договором.

Розпискою, наданою ОСОБА_2 (а.с.101 том 1), підтверджується факт отримання ним коштів за вказаним вище договором.

Крім того, у підтвердження факту виконання договору умов договору від 07.10.2003 року, ОСОБА_3 було видано сертифікат іменних акцій (а.с.118 том 1).

Згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14, Господарським судам у вирішенні спорів між акціонерами та акціонерним товариством необхідно враховувати, що відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) підтвердженням права власності на цінні папери у документарній формі є сертифікат, а на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, або знерухомлені (тобто переведені з документарної форми у бездокументарну),- виписка з рахунку у цінних паперах.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що ОСОБА_3 надані безперечні докази наявності в нього прав на спірний пакет акцій й ці права оспорюються іншими особами, судова колегія вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та визнання за ним права власності на прості іменні акції АТЗТ «Електон»у кількості 240 шт., відповідно до сертифікату іменних акцій № 00000001 від 07.10.2003 року.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції, адже судом повно й всебічно досліджені обставини у справі і зроблені висновки, які ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_11 залишити без задоволення.

3 . Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2009 року у справі № 2-8/10821-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді