Постанова № 10928343, 27.10.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 жовтня 2009 року С права № 2-21/2120-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 16.06-03.09.2009 у справі №2-21/2120-2009

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (вул. Тургенєва, 22, місто Сімферополь, 95017)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) (АДРЕСА_1)

про стягнення 342 575,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 20505, 80 грн неустойки, 68040 грн реальних збитків та 252000 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, а також 2030, 13 грн заборгованості за електричну енергію.

Позовні вимоги мотивовані незвільненням відповідачем орендованих приміщень в установлений строк з посиланням на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України, статтю 623 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06-03.09.2009 у справі №2-21/2120-2009 позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" неустойку в розмірі 20 505, 80 грн, 2 030, 13 грн заборгованості за електричну енергію. У позові в частині стягнення 680 404 грн сплаченої неустойки, 252 000 грн упущеної вигоди відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд виходив з того, що вимоги про стягнення 20 505, 80 грн неустойки відповідають частині 2 статті 785 Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію пункту 5.6 договору оренди від 06.08.2007, статтям 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Відмова в стягненні реальних збитків та упущеної вигоди мотивована тим, що позивач уклав договори оренди з третіми особами щодо майна, яке не знаходилось в його володінні, а тому сам несе ризик сплати штрафних санкцій за невиконання цих договорів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови в позові, прийняти нове, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції статті 224 Господарського кодексу України, що призвело до неправомірної відмови в стягненні реальних збитків та упущеної вигоди.

У судовому засіданні 20.10.2009 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований посиланнями на те, що субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 є генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-хліб", яке у свою чергу є засновником позивача, а також посиланнями на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 у справі № 2-4/9138-2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 23.04.2009, якою відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" у стягненні упущеної вигоди за цим договором з тієї підстави, що він не набрав чинності.

У судовому засіданні 20.10.2009 представник відповідача просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Колегією суддів оголошувалась перерва з 20.10.2009 по 22.10.2009.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

06.08.2007 між відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське АТП № 14363", як власником обєкту, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської армії, 20, та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено договір оренди (т. 1, а. с. 5). За зазначеним договором субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 отримав у користування приміщення площею 126 кв. м. Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору відповідач мав також право користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що орендується. Здійснення своєчасної та повної оплати комунальних платежів пунктом 7.1 договору покладено на субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 При цьому згідно з пунктом 5.6 договору оплата за використану електричну енергію повинна була здійснюватися за наступною схемою: 50% до 5-го кожного місяця, 50% до 20 числа кожного місяця.

Строком цього договору є період з моменту укладення до 06.08.2008 (пункт 10.3 договору).

Судовими рішеннями у справах № 2-4/9138/2008, № 2-15/9103-2008 (а. с. 102, ) встановлено, що нерухоме майно, що належало йому на праві власності, відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс". Серед цього нерухомого майна були передані й орендовані приміщення. У звязку з переданням нерухомого майна у власність позивача останнє 14.11.2007 отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно та зареєструвало право власності на нього.

На підставі частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України до товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" як нового власника з 14.11.2007 перейшли права та обовязки орендодавця.

Після закінчення строку дії договору товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" звернулося до суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про звільнення та повернення орендованого приміщення, а також стягнення з орендаря заборгованості за електричну енергію, штрафу, передбаченого пунктом 8.1 договору, неустойки, встановленої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, упущеної вигоди та неустойки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 у справі № 2-4/9138 2008 субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 зобовязано звільнити орендовані приміщення та передати їх товариству з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", а також стягнуто з орендаря 25606, 40 грн неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, та 59362, 60 грн збитків у вигляді упущеної вигоди. У решті позову відмовлено (а. с. 7). Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 зазначене рішення суду скасовано в частині стягнення 59362, 26 грн упущеної вигоди, в іншій частині залишено без змін (а. с. 102).

10.02.2009 господарським судом Автономної Республіки Крим видані накази на примусове виконання судових рішень першої та апеляційної інстанції у справі № 2-4/9138 2008 (а. с. 10, 11).

18.02.2009 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаних наказів, зобовязано субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 добровільно виконати судові рішення до 25.02.2009 (а. с. 12, 13).

Постановою головного державного виконавця ВДВС від 03.03.2009 (а. с. 15) примусове виконання наказу про звільнення та передачу за актом приміщень призначено на 11.03.2009, про що субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 повідомлено листом від 03.03.2009 (а. с. 14).

Проте, фактично приміщення були звільнені 16.03.2009, що підтверджується актом державного виконавця від 16.03.2009, постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2009 та актом приймання-передачі приміщення від 16.03.2009 (а. с. 18, 19, 72).

У звязку з цим позивач просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 неустойку за невиконання обовязку повернути річ (орендоване майно) за період з 09.12.2008 по 16.03.2009 у загальній сумі 20505, 80 грн.

Разом з тим, направлена листом № 6 від 07.08.2008 (а. с. 20) пропозиція субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про укладення нового договору оренди спірних приміщень була прийнята товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", у звязку з чим 08.08.2008 був укладений договір оренди приміщень площею 126 кв. м. (а. с. 16)

Листами субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за вих.. № 7 від 12.08.2008, № 10 від 20.08.2008 підтверджується, що станом на 12.08.2008 та 20.08.2008 відповідно орендовані приміщення не були йому передані (а. с. 21, 22). У листі від 20.08.2008 субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 вимагав сплатити 30% штрафу від загальної суми договору, а саме 68040 грн за порушення умов укладеного договору.

Сплата товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" вказаної суми підтверджується платіжними дорученнями №№ 240, 241, 242 від 29.12.2008 (а. с. 23 - 25 ).

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" була прийнята пропозиція фізичної особи ОСОБА_4 надати в оренду приміщення, розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської армії, 20 (а. с. 31), у звязку з чим 26.02.2009 між вказаними особами укладено договір оренди строком до 26.02.2010 (а. с. 27).

Згідно з листом ОСОБА_4 від 06.03.2009 орендовані ним приміщення не передані для використання, що стало підставою для вимоги повернути сплачену орендну плату в сумі 252000 грн (а. с. 32). Оплата ОСОБА_4 орендної плати в зазначеній сумі та її повернення товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" підтверджується прибутковим касовим ордером № 17 від 02.03.2009 та видатковим касовим ордером № 28 від 13.03.2009 (а. с. 33, 34).

У звязку з цим позивач просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 68040 грн реальних збитків та 252000 грн упущеної вигоди.

Також позивач стверджує про наявність перед ним заборгованості з оплати за користування електричною енергією в сумі 2030, 13 грн, що виникла за період з 20.11.2008 по 16.03.2009 (а. с. 35). На підтвердження розміру заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" наданий розрахунок середнєдобового споживання електричної енергії за період з 20.02.2009 по 16.03.2009 та акти від 04.12.2008, 16.03.2009 (а. с. 71 - 73).

Квитанціями від 05.01.2009 та 05.02.2009 підтверджується сплата субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 плати за користування електричною енергією за грудень 2008 року та січень 2009 року по 500 грн (а. с. 74). Докази сплати 2030, 13 грн відсутні.

Дані обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" з позовом до суду із зазначеними вище вимогами.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Строк договору оренди від 06.08.2007, на підставі якого відповідач займав орендовані приміщення, згідно з його пунктом 10.3 діяв до 06.08.2008. Актом державного виконавця від 16.03.2009, постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2009 та актом приймання-передачі приміщення від 16.03.2009 (а. с. 18, 19, 72) підтверджується, що орендоване майно повернуто субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 позивачу лише 16.03.2009. У звязку з чим товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" має право на сплату неустойки за період з 07.08.2008 по 16.03.2009. Вимога про стягнення неустойки за період з 07.08.2008 по 08.12.2008 у сумі 25606, 40 грн задоволена рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 у справі № 2-4/9138-2008 (а. с. 7). У рамках даної справи позивач просить стягнути неустойку за період з 09.12.2008 по 16.03.2009 у загальній сумі 20505, 80 грн (а. с. 2).

Судова колегія, перевіривши зазначений у позовній заяві розрахунок неустойки, вважає що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 20505, 80 грн неустойки.

Висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги про стягнення 68040 грн реальних збитків та 252000 грн упущеної вигоди, судова колегія вважає правомірними, виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що він внаслідок незвільнення відповідачем орендованого приміщення в установлений договором оренди від 06.08.2006 строк, зазнав реальних збитків при сплаті 30% штрафу від загальної суми договору оренди від 08.08.2008, укладеного з субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, оскільки не зміг передати новому орендарю орендовані приміщення в обумовлений строк.

Дослідивши вказаний договір оренди від 08.08.2008 (а. с. 16), судова колегія встановила, що згідно з його пунктом 10.2 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі.

Пунктом 4.1 вказаного договору також передбачено, що строк оренди приміщення, яке орендується, складає 12 місяців з моменту укладення цього договору та прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі.

В силу частини 2 статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з частиною 6 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Із врахуванням положень статей 11, 638, 640 Цивільного кодексу України апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до умов договору оренди від 08.08.2008 (а. с. 16) сторони досягли згоди щодо моменту настання зобовязань за цим правочином після підписання акту приймання-передачі майна.

Водночас, відповідний акт приймання-передачі майна на виконання умов договору від 08.08.2008 сторонами не складався, що підтверджується актом державного виконавця від 16.03.2009, постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.03.2009 та актом приймання-передачі приміщення від 16.03.2009 (а. с. 18, 19, 72), листами субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за вих.. № 7 від 12.08.2008, № 10 від 20.08.2008 (а. с. 21, 22). Тому зазначений договір оренди чинності не набрав, у звязку з чим посилання позивача про сплату штрафу за невиконання цього договору субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 не містять під собою правового обґрунтування.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009, залишеною без змін Вищим господарським судом України (а. с. 102, 109), було встановлено той факт, що договір від 08.08.2008 не набрав чинності. Отже, відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України даний факт не потребує доказування.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в частині стягнення 68040 грн реальних збитків.

Що стосується вимоги про стягнення 252000 грн упущеної вигоди, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" стверджує, що воно внаслідок порушення відповідачем договором оренди від 06.08.2006, зазнало збитків у вигляді 252000 грн упущеної вигоди, тобто вважає, що йому спричинена договірна шкода.

Проте, строк договору оренди від 06.08.2007 згідно з його пунктом 10.3 діяв до 06.08.2008. Отже, з 06.08.2008 між сторонами припинилися договірні відносини і відповідач займав приміщення позивача без належної правової підстави. З цієї підстави судова колегія вважає, що на спірні відносини поширюються положення глави 82 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди коментованої статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). З аналізу даної норми вбачається, що вона не передбачає відшкодування такої майнової шкоди як упущена вигода.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в частині стягнення 252000 грн упущеної вигоди.

З огляду на викладене є безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції статті 224 Господарського кодексу України.

Задоволення місцевим господарським судом на підставі пункту 7.1 договору оренди від 06.08.2007, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України вимоги про стягнення 2030, 13 грн заборгованості за електричну енергію, яка виникла за період з 20.11.2008 по 16.03.2009, судова колегія вважає неправомірним, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 користувався орендованими приміщеннями з 07.08.2008 до 16.03.2009 поза межами строку дії договору. Актом від 04.12.2008 підтверджується, що о 09 годині 00 хвилин 04.12.2008 субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 був підключений до електричної мережі (а. с. 73), а отже останній споживав електричну енергію в період з 04.12.2008 по 16.03.2009. Пунктом 7.1 договору оренди від 06.08.2007 витрати з оплати електричної енергії були покладені на орендаря (а. с. 5). Проте, вказаний договір припинив свою дію 06.08.2008, а тому його положення не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами у період з 20.11.2008 по 16.03.2009.

При цьому слід враховувати, що позивач має право на відшкодування вартості спожитої відповідачем електричної енергії у період, коли договір припинив свою дію, але підставою позовних вимог про стягнення заборгованості за електричну енергію позивач визначає статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" у судовому засіданні, що відбулось 20.10.2009, підтвердив, що вимоги ґрунтуються на договорі оренди від 06.08.2007 та загальних положеннях про зобовязання.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову.

Оскільки договір оренди від 06.08.2007 припинив свою дію 06.08.2007, то підстави для стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2030, 13 грн за період з 20.11.2008 по 16.03.2009 на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію неправильно застосовані норми матеріального права, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в цій частині, апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06-03.09.2009 у справі №2-21/2120-2009 скасувати в частині стягнення 2030, 13 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

3.Прийняти нове рішення в цій частині.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (95017, місто Сімферополь, вул. Тургенєва, 22, ЄДРПОУ 33189244) 20505, 80 грн неустойки, а також 205, 06 грн державного мита та 7, 08 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Відмовити у позові в частині стягнення 2 030, 13 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

7.У решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06-03.09.2009 у справі №2-21/2120-2009 залишити без змін.

8.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяІ.В. Черткова

СуддіК.В. Волков

В.А. Лисенко