Постанова № 10928319, 27.10.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2009 року С права № 5020-3/223

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко О.Л., довіреність № 120 від 23 січня 2008 року (ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції);

відповідача - Костроміної О.М., довіреність № 124 від 13 січня 2009 року (ПВК фірма „Пані Крістіна”);

відповідача - Заворотинського А.В., довіреність б/н від 3 вересня 2009 року (ВДВС Нахімовського РУЮ в місті Севастополі);

відповідач - не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_5);

розглянувши апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 24 червня 2009 року у справі №5020-3/223

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вулиця Лєскова, 9, місто Київ, 01001)

в особі Кримської республіканської дирекції

(вулиця Набережна, 32, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна"

(вулиця Перекопська, 151, кв. 40, місто Херсон, 73000)

(проспект Текстильників, 5, місто Херсон, 73002)

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

(АДРЕСА_1)

за участю Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції

(площа Ластова, 3, місто Севастополь,99001)

про звільнення заставленого майна з-під арешту та виключення з акту опису й арешту

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції (далі ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватної виробничо-комерційної фірми "Пані Крістіна" (далі ПВКФ "Пані Крістіна"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5), за участю Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції (далі ВДВС Нахімовського РУЮ) про зняття арешту та виключення з акту опису й арешту житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вулиця Станюковича, 40 у місті Севастополі та є забезпеченням виконання умов кредитного договору № 014/0118/82/72228 від 17 березня 2008 року перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Позовні вимоги мотивовані тим, що накладення ВДВС Нахімовського РУЮ арешту на майно ОСОБА_5 позивач вважає перешкодою його прав як іпотекодержателя.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19 травня 2009 року ОСОБА_5 виключено зі складу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучена в якості іншого відповідача.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 червня 2009 року (суддя Головко В.О.) позовні вимоги задоволено.

Прийняте рішення мотивовано тим, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не є забезпеченням виконання рішення про майнові стягнення в розумінні частини 6 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПВКФ "Пані Крістіна" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що згідно відомостей КП "БТІ" та "ДРОНМ", СМР та СМФ "Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам" за боржником - ОСОБА_5 зареєстрований на праві власності будинок АДРЕСА_1, вартість якого складає 312 211,00 грн., що значно перевищує суму кредиту - 190 000 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" проти апеляційної скарги заперечує, вважаючи її необґрунтованою.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 липня 2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження (у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Заплава Л.М., судді Котлярової О.Л.) та призначена до розгляду на 11 серпня 2009 року.

Розпорядженням керівництва суду від 11 серпня 2009 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплава Л.М. та хворобою судді Котлярової О.Л. здійснено їх заміну на суддю Антонову І.В. та суддю Остапову К.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2009 року розгляд справи було відкладено на 29 вересня 2009 року.

Розпорядженням керівництва суду від 29 вересня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Остапової К.А. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2009 року виключено ВДВС Нахімовського РУЮ з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено його до участі у справі в якості іншого відповідача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2009 року розгляд справи було відкладено на 13 жовтня 2009 року.

Розпорядженням керівництва суду від 13 жовтня 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Остапову К.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2009 року розгляд справи було відкладено на 20 жовтня 2009 року.

У судове засідання 20 жовтня 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 була присутня у судовому засідання апеляційної інстанції 11 серпня 2009 року.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

17 березня 2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі КРД (кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір № 014/0118/82/72228 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування під заставу нерухомості.

Відповідно до пункту 1.1.1 укладеного договору, сума кредиту складає 25000,00 доларів США.

Пунктом 1.1.3.1 вказаного вище договору встановлено, що виконання зобов'язань за договором забезпечується іпотекою нерухомості - житлового будинку, загальної площею 60,2 м2, розташованого за адресою: місто Севастополь, вулиця Станюковича, будинок 40.

Згідно з пунктом 1.1.6 кредитного договору, дата остаточного погашення кредиту 17 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 16.4 цього договору, за фактом невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за цим договором кредитор надсилає позичальнику письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом одного місяця з моменту отримання позичальником вказаної вимоги. Невиконання позичальником вимоги кредитора протягом встановленого строку є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

17 березня 2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі КРД (іпотекодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (іпотекодавець) укладений іпотечний договір (далі - іпотечний договір).

Згідно з пунктом 1.1 іпотечного договору, він забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/0118/82/72228. Іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на умовах Іпотечного договору.

Згідно з пунктом 1.1 іпотечного договору, він забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/0118/82/72228. Іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на умовах іпотечного договору.

Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Станюковича, будинок 40 (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Бойко І.Д. 7 вересня 2004 року, та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 4396.

Згідно з пунктами 1.3-1.5 іпотечного договору, заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 312211,00 грн. На строк дії цього договору предмет іпотеки-залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. Заставна не оформлюється.

Відповідно до пункту 2.1.3 іпотечного договору, іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки не підлягає вилученню, до нього не пред'явлені і не будуть пред'явлені майнові позові, пов'язані з його вилученням.

В пунктах 6.1-6.2 Іпотечного договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Право іпотеки та іпотечний договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, знищення (втрати) предмета іпотеки, реалізації предмета іпотеки, набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки, розірвання іпотечного договору, та в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

17 березня 2008 року іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Філіпповою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 610.

17 березня 2008 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Філіпповою О.В. накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі будинку, який належить ОСОБА_5 до припинення чи розірвання договору.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 3 грудня 2007 року по справі № 20-11/389 за позовом ПВКФ „Пані Крістіна” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості позов задоволено повністю, стягнуто з останньої на корись позивача заборгованість в розмірі 23273,95 грн., а також судові витрати.

21 грудня 2007 року господарським судом видано наказ на примусове виконання судового рішення. Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.08.2007 по справі № 20-11/322 за позовом ТОВ „Агро-юг” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на корись ПВКФ „Пані Крістіна” стягнуто заборгованість в розмірі 21506,73 грн., а також судові витрати. 7 лютого 2008 року видано наказ на примусове виконання судового рішення. 7 березня та 14 квітня 2008 року ВДВС Нахімовського РУЮ винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів суду №20-11/389 та № 20-11/322. Постановою державного виконавця ВДВС Нахімовського РУЮ Хаймінової Р.В. провадження щодо примусового виконання наказів суду № 20-11/389 від 21 грудня 2007 року та № 20-11/322 від 7 лютого 2008 року об'єднані у зведене виконавче провадження.

12 червня 2008 року за вихідним № 2-13/17/20234 та 15 червня 2008 року за вихідним № 2-13/17/20235 ВДВС Нахімовського РУЮ повідомив керівництво ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі КРД та Центрального Севастопольського відділення про накладення арешту на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 - та можливість звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Постановами ВДВС Нахімовського РУЮ від 2 квітня 2008 року та від 3 червня 2008 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, у тому числі на будинок з надвірними побудовами по вулиці Станюковича, 40 в місті Севастополі.

Накладення арешту на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, а саме: на будинок АДРЕСА_1, позивач вважає перешкодою для реалізації його прав як іпотекодержателя, що і стало причиною для звернення позивача до суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV з наступними змінами і доповненнями (далі Закон-№ 606-ХІV).

Частиною шостою статті 24 Закону № 606-ХІV за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя, виданого 21 грудня 2007 року по справі № 20-11/389 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПВКФ „Пані Крістіна” боргу в розмірі 23624,69 грн. винесена державним виконавцем 7 березня 2008 року, а постанова про накладення арешту на будинок № 40 з надвірними побудовами по вулиці Станюковича в місті Севастополі (який є предметом іпотеки) 2 квітня 2008 року.

Таким чином, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не є забезпеченням виконання рішення про майнові стягнення в розумінні частини шостої статті 24 Закону № 606-ХІV.

Відповідно до вимог статті 55 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

-винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що накладення арешту на майно боржника - будинок № 40 з надвірними побудовами по вулиці Станюковича в місті Севастополі (який є предметом іпотеки) окремою постановою, а не постановою про відкриття виконавчого провадження, є першою стадією звернення стягнення на майно.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо накладення арешту на заставлене майно, ВДВС Нахімовського РУЮ посилається на статтю 52 Закону України "Про виконавче провадження" і зазначає, що у передбачених частиною третьою цієї статті випадках стягнення може бути звернено на заставлене майно боржника, зокрема, тоді, коли право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про стягнення з боржника (ОСОБА_5) коштів на користь ПВКФ „Пані Крістіна" прийнято судом 3 грудня 2007 року та набрало законної сили 21 грудня 2007 року.

Іпотечний договір укладено між позивачем і боржником 17 березня 2008 року і набрав чинності також 17 березня 2008 року.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена 2 квітня 2008 року, тобто після укладення іпотечного договору.

Як встановлено судом першої інстанції, оцінка спірного майна не проводилася. У зв'язку з цим, визначити чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір заборгованості боржника заставодержателю, неможливо. Тому посилання представника ВДВС Нахімовського РУЮ на дану обставину, судова колегія вважає необґрунтованою.

Також судова колегія вважає, що постановою про накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, порушено права позивача, надані йому статтями 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, статтями 19, 20 Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ, статтею 33 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-ІV, статтями 6, 7 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19 червня 2003 року № 979-ІV, що полягають у зверненні стягнення на таке майно на користь іпотекодержателя.

Крім того, ВДВС Нахімовського РУЮ повідомив позивача про можливість його звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Судова колегія погоджуються з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, але вважає, що судом першої інстанції безпідставно не залучив при вирішенні спору до участі у справі в якості іншого відповідача ВДВС Нахімовського РУЮ.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної

скарги (подання) має право змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись статтями 46, 101, пунктом 4 частини 1 статті 103, частиною 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 червня 2009 року по справі №5020-3/223 змінити.

Пункт третій резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 24 червня 2009 року по справі №5020-3/223 викласти в наступній редакції:

„Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна” (73000, місто Херсон, проспект Текстильників, 5, ЄДРПОУ 23135010, р/р 260072230 в ХОД „Укрсоцбанк”, МФО 352015) 28,33 грн. , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) 28,33 грн. , Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції міста Севастополя (99001, місто Севастополь, площа Ластова, будинок 3, код ЄДРПОУ 35034379) 28,33 грн. , на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції (95022, місто Сімферополь, вулиця Набережна, 32, ЄДРПОУ 20680287, р/р 29099516 у КРД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, місто Сімферополь, МФО 324021), витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми „Пані Крістіна” (73000, місто Херсон, проспект Текстильників, 5, ЄДРПОУ 23135010, р/р 260072230 в ХОД „Укрсоцбанк”, МФО 352015) 39,33 грн. , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) 39,33 грн. , Відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції міста Севастополя (99001, місто Севастополь, площа Ластова, будинок 3, ЄДРПОУ 35034379) 39,33 грн. , на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції (95022, місто Сімферополь, вулиця Набережна, 32, ЄДРПОУ 20680287, р/р 29099516 у КРД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, місто Сімферополь, МФО 324021) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн."

В іншій частині позову відмовити.

Господарському суду міста Севастополя доручити видати накази.

Головуючий суддя

Судді