Постанова № 10927869, 06.10.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 жовтня 2009 року Справа № 5020-3/018                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Гладченко Олена Іванівна, довіреність № 19058/0/2-08 від 25.12.08;

відповідача: Полтєв Євген Олексійович, довіреність № 339 від 24.06.09, військова частина А-3009;

третьої особи: не з'явився, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська;

третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9";

третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Севастопольської міської ради;

третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Енергосервіс";

прокурора: Пархоменко Дмитро Петрович, посвідчення № 325 від 12.11.08, військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

розглянувши апеляційну скаргу військової частини А-3009 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 05.08.09 у справі №5020-3/018

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до військової частини А-3009 (вул. Горпіщенка,Севастополь,99001)

3-і особи: Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (вул. Хрустальова, 60,Севастополь,99040)

комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9" (вул. Крилова, 19,Севастополь,99014)

комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Севастопольської міської ради (вул. Горпищенка, 78,Севастополь,99022)

комунальне підприємство "Енергосервіс" (вул. І. Голубця, 5,Севастополь,99003)

за участю військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)

про стягнення заборгованості у розмірі 399536,78 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05 серпня 2009 року у справі № 5020-3/018 позов задоволений частково.

Стягнуто з військової частини А-3009 на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість за активну електроенергію у сумі 246391,38 грн., перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 11637,13 грн., пеню у сумі 11861,51 грн., 3 % річних у сумі 2709,03 грн., інфляційне відшкодування в сумі 18368,39 грн., державне мито в сумі 3995,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85,94 грн. В частині стягнення 108569,34 грн. - в позові відмовлено.

В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов’язальні правовідносини сторін, а також статті 546, 549, 611 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність боржника у вигляді пені, процентів річних та сплати суми, яка виникла у зв’язку з індексом інфляції.

Крім того, суд врахував, що з 23.07.2007 військова частина не була споживачем електричної енергії по житлових будинках, а тому в частині стягнення 108569,34 грн. - у позові відмовлено.

Не погодившись з цим судовим актом військова частина А-3009 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення частково.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що військова частина А-3009 не розраховується за використану електроенергію з відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", а також не веде бухгалтерський облік за використану електроенергію. Такою особою є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська і причини несплати нею всіх рахунків відповідачу невідомі.

Крім того, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення частково.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.

Так, позивач посилається на порушення судом статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір обов’язковий до виконання. Оскільки договір сторонами не змінювався, відповідач не звільняється від виконання своїх договірних обов’язків. Всі точки обліку споживаної електричної енергії із договору не виключались, за усіма точками складені та підписані сторонами акти про об’єм споживаної електроенергії, тому постачальник електроенергії вважає, що за умовами договору саме військова частина А-3009 є споживачем і, відповідно, боржником.

У судовому засідання сторони підтримали свої доводи та заперечення.

Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська, комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9", комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Севастопольської міської ради, комунальне підприємство "Енергосервіс" у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, будь-яких додаткових доказів суду не представили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез’явившихся третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

21 жовтня 2009 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 22 жовтня 2009 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга військової частини А-3009 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.1999 між державною акціонерною енергопостачальною компанією "Севастопольміскенерго" (правонаступником якої є ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (енергопостачальна організація) та військовою частиною А-3009 (абонент) укладений договір № 151 постачання електричної енергії абоненту від мереж енергопостачальної організації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електроенергетику" електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики, є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією також встановлений обов'язок споживача оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі "відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Строк дії договору з 01.03.1999 до 01.03.2000, який відповідно до умов пункту 5.1 договору був продовжений на наступні періоди (том 1, а. с. 9 - 13).

Відповідно до пунктів 1.2.1 - 1.2.2 договору абонент зобов'язується вносити плату за спожиту електричну енергію за тарифами і в строки, які вказані у додатку №5 до цього договору; здійснювати споживання електроенергії в обсягах, які не перевищують договірних величин (додаток 1 до договору).

Збільшення договірних величин можливе лише за письмовим дозволом організації, отриманим не пізніше ніж за 10 днів до закінчення розрахункового періоду. Електричну енергію та потужність, спожиту понад договірну величину без узгодження з організацією, сплачувати у 5-кратному розмірі (з 22.07.2005 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" від 23.06.2005 - у двократному розмірі).

Пунктом 1.2.3 договору встановлений обов'язок абонента 20 числа розрахункового місяця надавати енергопостачальній організації звіти про споживання електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.2.13 договору абонент зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством за недотримання умов цього договору, законодавчих та директивних актів, які регламентують питання електропостачання та питання взаємовідносин сторін.

Позивачем своєчасно виставлялись рахунки-акти виконаних робіт щодо поставленої електроенергії. Крім того, відповідач допустив перевищення договірної величини споживання електричної енергії, у зв'язку з чим йому були виставлені відповідні рахунки.

Відповідач в порушення умов договору рахунки оплатив частково, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 354960,72 грн. (з ПДВ); заборгованість за перевищення договірної величини споживання в сумі 11637,13 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з боржника пеню за порушення строків оплати в сумі 11861,51 грн., 3 % річних в сумі 2709,03 грн., суму індексу інфляції в розмірі 18368,39 грн.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1.2.3. Договору встановлений обов'язок абонента 20 числа розрахункового місяця надавати енергопостачальній організації звіти про використання електричної енергії.

Протягом спірного періоду відповідач надав позивачеві відповідні акти у виконання вказаного пункту договору (том 1, а. с. 87 - 110).

На підставі наданих актів позивач нарахував відповідачеві до сплати 1786024,92 грн. та виставив рахунки-акти (том 1, а. с. 14, 16, 18 - 26, том 2, а. с. 4, 21 - 22).

З цих актів вбачається, що загальна сума по побутових споживачах за виставленими відповідачеві позивачем рахунками становить 395986,55 грн. з ПДВ., в тому числі за період з 20.07.2007 по 21.04.2008 - 249942,88 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов договору № 151 від 01.03.1999 на постачання електричній енергії споживач зобов'язався здійснювати оплату за електроенергію по тарифах і в строки вказані в додатку № 5.

Додатком № 3, який є невід'ємною частиною договору № 151, визначений перелік місць установки розрахункових приладів обліку, по яких споживач в/ч А-3009 проводить розрахунки за поставлену електроенергію. Всі перераховані в додатку прилади обліку включені в акти про використання електричної енергії, які є двосторонніми актами, які підтверджують об'єм отриманої споживачем електроенергії (акти прийому-передачі товару).

У зв'язку з реорганізацією у Збройних Силах України, Міністерством оборони України видане розпорядження № 21 від 04.07.2003 "Про безоплатну передачу житлового фонду Севастопольського гарнізону до комунальної власності" (том 1, а. с. 60).

Відповідно до цього розпорядження до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя передаються житлові будинки по вул. Кріпосне шосе; вул. Горпищенка, буд. 106, 108, 110, 114, 116, 118, 118а, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136; бухта Омега, буд. 1, 1а, 2, 2а, 3, 3а, 4, 4а, 5а, 6а (згідно з новими адресами: вул. Челнокова, буд. 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39).

Судом встановлено, що 06.02.2006          листом № 35 відповідач звертався до позивача з проханням переукласти договір поставки електричної енергії в зв'язку зі зміною схеми оплати електроенергії, а саме враховуюче те, що з початку 2006 року платником для в/ч А-3009 є Севастопольська КЕЧ морська (том 1, а. с. 68).

Як вже зазначалось, споживач щомісячно в зазначений договором строк надавав акти про об'єм використаної електричної енергії. У даних актах вказаний об'єм споживання по всіх точках обліку наявних в договорі, зокрема (рядок № 23) включена витрата електричної енергії по електролічильнику № 069169 встановлений в районі бух. Омега (дома по вул. Челнокова). Дана точка обліку з договору не виключалася. Доказів зворотного відповідачем не представлено.

Споживач частково проводив оплату спожитої електроенергії, всього загальна сума оплати за договором № 151 впродовж спірного періоду склала 1422098,25 грн.

Обставини справи також вказують на те, що листом № 100 від 19.06.2006 командування в/ч А-3009 просило керівництво позивача виключити із договору № 151 від 01.03.1999 лічильники № 892380 ТП-116 за адресою: вул. Горпищенка, буд. 106-134; № 761076 ТП-223 за адресою: бухта Омега, буд. 1-6; № 332298 ТП-411 за адресою: вул. Кріпосне шосе, буд. 15-21 у зв'язку з передачею їх в домоуправління № 1 Севастопольської КЕЧ морської (том 1, а. с. 69).

29.05.2007          Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 439-р "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя житлового будинку, зовнішніх інженерних мереж та нежитлових будівель ДУ-1, ДУ-2 Севастопольської КЕЧ морської (том 3, а. с. 112).

Наказом № 705 Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 27.07.2007 "Про зарахування житлового фонду, зовнішніх інженерних мереж ДУ-1, ДУ-2 Севастопольської КЕЧ морської на баланс експлуатуючим підприємствам", директорів комунальних підприємств "Житлосервис-13", РЕП-9, РЕП-11, РЕП-7, РЕП-3, РЕП-16, РЕП-1, "Житлосервис-5", РЕП-6 зобов'язано прийняти за актом приймання-передачі від Домоуправління-1 та Домоуправління-2 Севастопольської КЕЧ морської житловий фонд, за виключенням квартир, наданих у власність громадян (том 3, а. с. 99).

23.07.2007 до відповідних РЕПів передані такі будинки за адресами: буд. 106, 108, 110, 114, 116, 118, 118а, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136 по вул. Горпищенка - до РЕП-11 (акти № № 1 - 16 від 23.07.2007); буд. 15, 17, 17а, 19, 21 по вул. Кріпосне шосе - до РЕП-9 (акти №№ 27, 31, 33-36, 40-46 від 23.07.2007); буд. 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39 по вул. Челнокова - до РЕП-9 (акти №№ 17-26 від 23.07.2007) (том 2, а. с. 81 - 122).

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, у відповідності з пунктами 10, 15 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1282, з 23.07.2007 вищезазначене майно набуло статусу комунального, власником якого є територіальна громада міста Севастополя.

Наказом № 868 від 20.09.2007 "Про передачу будинкових мереж електропостачання з балансу КП РЕП № 11 Севастопольської міської Ради на баланс КП "Енергосервіс" директора КП РЕП №11 СМР зобов'язано зняти з балансу будинкові мережі електропостачання будинків № № 106, 108, 110, 114, 116, 118, 118а, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136 по вул. Горпищенка та будинків № 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, а директора КП "Енергосервіс" зобов'язано прийняти їх на баланс (том 3, а. с. 101). На виконання цього наказу складені акти приймання-передачі основних засобів № № 595, 596 від 06.09.2007 (том 3, а. с. 134 - 137).

Наказом № 895 від 28.09.2007 директора КП "Енергосервіс" зобов'язано прийняти на баланс за актами приймання-передачі від домоуправлінь 1, 2 Севастопольської КЕЧ морської зовнішні інженерні мережі електропостачання по вул. Кріпосне шосе, буд. 16, 17А, 15-21; по вул. Челнокова, буд. 21-39, по вул. Горпищенка, буд. 106-114, 116-130, 132, 134, 136; по вул. Каштанова, буд. 14; по вул. Щитова, буд. 15 (том 3, а. с. 138 - 139).

Протягом 2007 року відповідач також листами № № 132, 151, 163, 164, 241 звертався до позивача з метою прискорення виключення з договору № 151 небюджетних споживачів, (будинків по вул. Горпищенка, Челнокова, Кріпосне шосе, Каштанова) з посиланням на наданий проект договору (том 1, а. с. 71 - 75).

Однак, вбачається, що сторонами не була досягнута домовленість про виключення точки обліку в ТП-223 (дома по вул. Челнокова), у зв'язку з чим, зміни до договору не вносилися. Надалі в листі вих. № 5 від 12.05.2008 в/ч А-3009 просила виставляти рахунки за спожиту електричну енергію за договором № 151 за вирахуванням свідчень знов прийнятих абонентів по вул. Челнокова (ТП-223).

Вбачається, що позивач провів зняття нарахованих до оплати коштів в сумі 161337,48 грн., а саме:

вул. Горпищенка (будинки) - рахунок-акт № 65826 від 29.12.2007 за період з 20.07.2007 по 20.12.2007 на суму 60171,84 грн. з ПДВ (із розрахунку 254534 кВт/год.); вул. Кріпосне шосе, буд. 15, 17, 19, 21 - рахунок-акт № 6958 від 12.02.2008 за період з 20.07.2007 по 18.01.2008 на суму 30938,62 грн. з ПДВ (із розрахунку 130874 кВт/год.); вул. Челнокова - рахунок-акт № 33066 від 07.07.2008 за період до 31.05.2008 на суму 55847,84 грн. з ПДВ (із розрахунку 236243 кВт/год.) (том 2, а. с. 12 - 16).

За період після 20.07.2007 (серпень 2007 року) по грудень 2007 року мешканцями будинків по вул. Горпищенка спожито: 46730 + 42440 + 38682 + 62722 + 63960 = 254534 кВт/год. електроенергії. Саме таку кількість електроенергії знято позивачем (рахунок № 65826 від 29.12.2007 на суму 60171,84 грн. з ПДВ) (том 2, а. с. 12).

Мешканцями будинків по вул. Кріпосне шосе за період з серпня 2007 року по січень 2008 року спожито: 12135 + 14065 + 13240 + 18106 + 37459 + 35869 = 130874 кВт/год. електроенергії. Позивачем проведено зняття 130874 кВт/год. на суму 30938,62 грн. з ПДВ, тобто також в повному обсязі (рахунок-акт № 6958 від 12.02.2008, том 2, а. с. 13).

Вбачається, що позивач провів зняття по будинках вул. Горпищенка та Кріпосне шосе за період з 20.07.2007, тобто з дати передачі цих об'єктів до комунальної власності.

Мешканцями будинків по вул. Челнокова (раніше бухта Омега) за період із серпня 2007 року по травень 2008 року спожито: 47640 + 53552 + 47808 + 62480 + 87360 + 90800 + 96000 + 73600 + 61760 + 50880 = 671880 кВт/год. електроенергії на загальну суму 158832,43 грн. з ПДВ. Позивачем за цей період проведено зняття в сумі 50263,09 грн. з ПДВ.

Залишилася незнятою сума 108569,34 грн. з ПДВ (158832,43 - 50263,09 = 108569,34 грн.).

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем правомірно не була знята вказана сума з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, сторонами у встановленому законом порядку зміни до договору на поставку електричної енергії не вносились, додатки до договору також не змінювались, про що сторони не заперечують.

Постачання електричної енергії - це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»).

До споживачів енергії належать суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Враховуючі, що договір між сторонами не змінювався, споживачем електричної енергії по житлових будинках: вул. Горпищенка, вул. Кріпосне шосе та вул. Челнокова слід вважати саме військову частину А-3009. Статус споживача ця особа має саме на підставі чинного договору поставки електроенергії. Таким чином, юридичний факт (де юре) підтверджений документально, має перевагу над дійсними обставинами справи, які існують на даний час (де факто).

Отже, висновок місцевого суду про необхідність зняття об'єму спожитої електроенергії на суму 108569,34 грн. не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача із пропозиціями щодо зміни умов договору, а саме: виключення побутових споживачів та відповідних засобів обліку із договору № 151 від 01.03.1999, –є неспроможними, оскільки спір між сторонами у такому випадку міг та може бути вирішений у судовому порядку. Доказів звернення до суду із відповідним позовом відповідач не представив.

Позивачем надані докази часткового погашення Севастопольською КЕЧ морською зобов'язань платника за договором № 151 від 01.03.1999 за період з березня 2007 року по травень 2008 року (том 3, а. с. 44 - 77). Загальна сума коштів, сплачених за договором № 151 від 01.03.1999 протягом спірного періоду становить 1422098,25 грн. з ПДВ.

Доводи відповідача про те, що військова частина А-3009 не розраховується за використану електроенергію з відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", а також не веде бухгалтерський облік за використану електроенергію і тому відповідач не повинен відповідати перед позивачем спростовуються безпосередньо умовами договору постачання електричної енергії № 151, оскільки за цим правочином саме військова частина А-3009 є абонентом-споживачем і, відповідно, платником.

Враховуючі викладене, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 354960,72 грн. є обґрунтованими та правомірними, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за перевищення договірної величини електричної енергії у розмірі 11637,13 грн.

Згідно з частинами п'ятою та сьомою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

На підставі викладеного позивачем виставлені рахунки за перевищення ліміту активного споживання на загальну суму 15068,26 грн. (том 1, а. с. 27 - 28) та 27.06.2008 зняти ці нарахування.

Після цього позивачем виставлені рахунки № 33045 від 07.07.2008 на суму 8134,30 грн. та № 33049 від 07.07.2008 на суму 4140,14 грн., разом на суму 12274,44 грн., а 13.11.2008 частина нарахувань знята на загальну суму 637,31 грн.

Таким чином, як правильно встановлено господарським судом міста Севастополя, залишок несплаченої електричної енергії понад договірну величину становить 11637,13 грн., якій правомірно стягнений із відповідача.

Стосовно вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 11861,51 грн. колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1.2.13 договору передбачено, що абонент зобов'язаний оплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Ця договірна умова відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши розрахунок суми пені судова колегія вважає його правильним.

У зв'язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 11861,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 2709,03 грн. та 18368,39 грн. суми інфляційного відшкодування за прострочення оплати спожитої електричної енергії слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством за дотримання умов цього договору, законодавчих та директивних актів, які регламентують питання електропостачання та питання взаємовідносин сторін.

Розрахунки 3 % річних та інфляційного відшкодування перевірені судом апеляційної інстанції, є правильними, у зв’язку з чим також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судова колегія звертає увагу на те, що судові витрати, які стягнув суд першої інстанції з відповідача не відповідають положенням статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки державне мито було стягнуто із відповідача у розмірі що відповідає 1 % від суми позову, тоді як місцевий суд приймав рішення про часткове задоволення позову.

У даному випадку, враховуючі те, що суд апеляційної інстанції задовольняє позов у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача. Також, суд вважає необхідним достягнути з військової частини А-3009 державне мито за подання апеляційної скарги.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу військової частини А-3009 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити.

3. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05.08.09 у справі №5020-3/018 скасувати в частині відмови у позові.

4. Прийняти нове рішення в цій частині.

5. Позов задовольнити.

6. Стягнути з військової частини А-3009 (99001, м. Севастополь, сел. Дергачі, ідентифікаційний код 08405713, рахунки невідомі) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, п/р 260073537 в АБ "Перший інвестиційний банк" м. Київ, МФО 300506) заборгованість за активну електроенергію в сумі 354960,72 грн., суму за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 11637,13 грн., пеню у розмірі 11861,51 грн., 3 % річних у сумі 2709,03 грн., інфляційне відшкодування у сумі 18368,39 грн., 3995,37 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В інший частині рішення залишити без змін.

8. Стягнути з військової частини А-3009 (99001, м. Севастополь, сел. Дергачі, ідентифікаційний код 08405713, рахунки невідомі) до Державного бюджету України 1454,84 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

9. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді