Рішення № 10927767, 12.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2010 р. Справа № 65/181-10

вх. № 4905/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Управління служби безпеки України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 35 022,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області про стягнення з відповідача, Управління служби безпеки України в Харківській області, суму заборгованості: вартості електричної енергії в розмірі 23 157,00 грн., вартість за перевищення договірних величин - 4 852,06 грн., ПДВ на перевищення договірних величин - 970,43 грн.; індекс інфляції в розмірі - 2 708,05 грн.; ПДВ на індекс інфляції - 537,37 грн.; 3% річних - 453,77 грн.; ПДВ на 3% річних - 90,76 грн.; пеню - 1 966,79 грн., тарифну складову за КРЕ - 238,60 грн., ПДВ на 20% - 47,72 грн., з покладенням на відповідача судових витрат. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем договірних зобов*язань.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили, про неможливість їх прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві ( Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

У зв’язку з нез’явленням 15.06.2010 р. у судове засідання представників сторін, виконанням ними вимог ухвали суду та необхідністю витребування доказів, розгляд справи відкладався на 12.08.2010 р.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у справі документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

15 серпня 2004 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 041-16513 ( Договір).

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

АК “Харківобленерго”, як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив у період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року відпуск електричної енергії Споживачу у повному обсягу, за яку, в порушення умов Договору, відповідач своєчасно не розрахувався, у зв’язку з чим станом на квітень 2010 року утворилась заборгованість по тарифній складовій товарній продукції, що склала 19297,50 грн.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

Крім того, у відповідача є заборгованість з податку на додану вартість на тарифну складову товарної продукції в розмірі 3859,50 грн. Сума заборгованості нарахована відповідно до Закону України від 03.12.1999 р. “Про внесення змін до Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, але відповідач оплату за використану електричну енергію здійснював несвоєчасно, в порушення п. 2.2.5. Договору, п. 6.1 Правил та п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, згідно з якими споживач зобов'язаний проводити оплату усієї використаної електричної енергії відповідно до діючих тарифів в передбачені договором строки.

Таким чином, станом на 01.04.2010 р. заборгованість відповідача за спожиту електроенергію з врахуванням ПДВ перед АК “Харківобленерго” складає 23 157,00 грн.

Крім того, станом на 01.04.2010 р. у відповідача є заборгованість на податок на додану вартість на тарифну складову товарної продукції, яка складає 3859,50 грн.

Станом на 01.04.2010 р. у відповідача є також заборгованість на перевищення договірних величин за жовтень 2010 р., що складає 42,09 грн., за лютий 2010 р., що складає 4810,07 грн., всього 4852,16 грн.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату зазначеної заборгованості, документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за споживання електричної енергії у розмірі 23 157,00 грн. та за перевищення договірних величин в розмірі 4852,16 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р., п. 4.2.5 Договору відповідачеві з грудня .2008 р. по березень 2010 р. нарахована пеня, яка складає 1966,79 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачеві були нараховані 3% річних в період з квітня 2007 р. по березень 2010 р. у сумі 453,77 грн. та індекс інфляції за період з 28.04.2009 р. по 30.09.2009 р., що складає 2708,05 грн.

Відповідно до п. 2.2.7 Договору споживач зобов’язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком № 4а “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”, що складає 238,60 грн.

Згідно п. 7 “Порядок розрахунків” Договору нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ до 6 числа наступного за розрахунковим місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п. 5 цього Порядку. Також до 6 числа наступного за розрахунковим місяця Споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РВЕ акт звірки розрахунків за місяць та повертає його підписаним в термін до 10 днів;

Тобто, визначені вище нарахування повинні перераховуватися на окремий п/р 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ “Базис”, МФО 351599. Зазначений розрахунковий рахунок був вказаний у рахунках на 3% річних та індекс інфляції, які на даний час залишились відповідачем не сплаченими.

Відповідно до Договору Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. В платіжному дорученні Споживач чітко вказує в розділі “призначення платежу” за який вид нарахувань проводиться оплата, за який період здійснюється оплата, номер і дату укладеного договору про постачання електричної енергії.

          Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1966,79 грн., 3% річних у сумі 453,77 грн., індексу інфляції у сумі 2708,05 грн. та вартість перетікання реактивної енергії у сумі 238,60 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

За несвоєчасну сплату за використану електроенергію у встановлені Договором строки позивачем нарахована заборгованість на ПДВ на 3% річних в сумі 90,76 грн., ПДВ на індекс інфляції в сумі 537,37 грн. та ПДВ за КРЕ –47,72 грн., ПДВ на перевищення договірних величин в сумі 970,43 грн.

В розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі –Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

За приписами п. 4.1 ст. 4 Закону база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку, безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

В силу вимог п. 4.1 ст. 4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, ніж визначені п. 4.1 ст. 4 даного Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Заборгованість по ПДВ на 3% річних в сумі 90,76 грн., ПДВ на індекс інфляції в сумі 537,37 грн. та ПДВ за КРЕ –47,72 грн., ПДВ на перевищення договірних величин в сумі 970,43 грн. нарахована позивачем з посиланням на Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.4.1 ст. 4 Закону, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”та лист заступника начальника СДПІ ВПП у м. Харкові від 23.09.09р. № 12516/10/43-015.

Однак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами, правова природа яких є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, тобто вони не є мірою відповідальності, тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим, не може бути збільшена база для оподаткування ПДВ.

Інфляційні суми і проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, є санкцією за неналежне виконання грошового зобов'язання і пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів та не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об"єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

Пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих, органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов’язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано на підтвердження своїх вимог належних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості по ПДВ на 3% річних в сумі 90,76 грн., ПДВ на індекс інфляції в сумі 537,37 грн. та ПДВ за КРЕ –47,72 грн., ПДВ на перевищення договірних величин в сумі 970,43 грн. є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статтей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 275, 509, 525, 526, 549, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, поточний рахунок 35214002000095 УГК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) вартість електричної енергії –23157,00 грн., плату за перевищення договірних величин – 4852,16 грн.

Стягнути з Управління служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2, поточний рахунок 35214002000095 УГК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 20001711) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, поточний рахунок 260053011272 в Першій ХФ АКБ “Базіс”, МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954) пеню –1966,79 грн., 3% річних –453,77 грн., 2708,05 грн. інфляційних витрат, плату з компенсації перетікання реактивної енергії –238,60 грн., витрат по сплаті державного мита у сумі 333,77 грн. та 224,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний "13" серпня 2010 року.