Рішення № 10927752, 25.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.08.10                                                                                           Справа№ 3/127

Суддя Н.Березяк при секретарі С.Маїк розглянула матеріали справи

За позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛКП „Залізничнетеплоенерго”, м. Львів,

До відповідача: ЖЕК „Електрон” ДП ВАТ „Концерн –Електрон”, м. Львів

Про стягнення 53294,07 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокуратури: не з”явився;

від позивача: Лутчин Р.Б. (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Суляк Я. (директор).

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Заступником прокурора м. Львова в інтересах держави: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛКП „Залізничнетеплоенерго” до ЖЕК „Електрон” ДП ВАТ „Концерн –Електрон” про стягнення 53294,07 грн.

Прокуратура явки повноважного представника у судове засідання 25.08.10 р. не забезпечила.

Позивач у судовому засіданні 25.08.10 р. подав заяву про уточнення позовних вимог у зв”язку із частковою оплатою відповідачем основного боргу і просить суд стягнути з відповідача 46376,74 грн. - основного боргу, 1043,51 грн. –пені, 711,71 грн. –3% річних, 2162,11 грн. –інфляційних втрат.

Представник Відповідача в судовому засіданні 25.08.10 р. позовні вимоги визнає частково. Крім цього, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд зменшити суму пені на 90 %, зменшити суму інфляційних та 3 % річних на 90 % та розстрочити виконання рішення на 24 місяці.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, проти зменшення пені та розстрочки сплати заборгованості до 6 місяців не заперечив.

В судовому завданні 25.08.10 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

1 жовтня 2007 року між ДП ЖЕК „Електрон” (надалі Покупець) та Львівським міським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго” (надалі Енергопостачальна організація) укладено Договір № 5011 постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з розділом 1 Договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивачем було надано Відповідачу послуги по постачанню теплової енергії в період з 01.03.09 р. по 01.06.10 р. на суму 54076,74 грн.

Однак, свої договірні зобов’язання відповідач по оплаті за надані послуги виконав частково.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 49376,74 грн.

Однак, під час розгляду справи відповідачем погашено частково заборгованість в сумі 3000,00 грн. У зв’язку з чим позивачем подано 25.08.10 р. уточнення позовних вимог, яким просить стягнути з відповідача 46376,74 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, позивачем нарахована пеня в розмірі 1043,51 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані збитки від інфляції в розмірі 2162,11 грн. та 3 % річних в розмірі 711,71 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, у зв’язку з подачею клопотання про зменшення суми пені та розстрочки виконання рішення проти яких позивач не заперечив, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 5011 позивач надав послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді, за період з 01.03.09 р. по 01.06.10 р. на загальну суму 54076,74 грн., за які відповідач розрахувався частково.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 49376,74 грн.

Під час розгляду справи відповідачем погашено частково заборгованість в сумі 3000,00 грн. У зв’язку з чим позивачем подано 25.08.10 р. уточнення позовних вимог, відповідно до якого він просить стягнути з відповідача 46376,74 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію позивачем нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, та в межах строку позовної давності становить 1043,51 грн.

В судове засідання відповідачем було заявлено клопотання про зменшення суми пені , інфляційних, трьох відсотків річних та розстрочку виконання рішення терміном на 24 місяці. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що заборгованість за надані позивачем послуги виникла не з його вини, а в зв’язку з несплатою мешканцями вартості послуг і неможливістю стягнення з мешканців штрафних санкцій.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, то господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 3 ст.83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3 статті 551 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, виходячи з конституційного принципу рівності учасників судового процесу, такими випадками можуть бути обставини, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання з вини обох сторін, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а також якщо згідно з умовами договору він повинен був вжити заходів щодо зменшення збитків і не зробив цього.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вжив заходів для погашення заборгованості в добровільному порядку. Підтвердженням цього є зменшення розміру заборгованості в ході судового розгляду.

Таким чином, враховуючи вжиття відповідачем заходів по добровільному погашенню боргу та відсутність вини підприємства в несвоєчасному погашенні суми основного боргу, суд вважає за доцільне зменшити суму пені до 104,35 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає, однак просить розстрочити виконання рішення терміном на 24 місяці.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Роз’яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями.

Враховуючи те, що позивач не заперечує щодо розстрочки виконання рішення терміном на 6 місяців, господарський суд вважає за доцільне клопотання відповідача задоволити частково та розстрочити виконання рішення терміном на 6 місяців.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 523,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 80,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ЖЕК „Електрон” ДП ВАТ „Концерн –Електрон»(79018, м. Львів, вул.Стороженка, 25 «б», код ЄДРПОУ 22343999) на користь ЛКП „Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул..С.Петлюри,4 «а», код ЄДРПОУ 20784943) –46376,74 грн. –основного боргу, 2162,11 грн. - інфляційних втрат, 711,71 грн. три відсотки річних, 104,35 грн. –пені.

3.Стягнути з ЖЕК „Електрон” ДП ВАТ „Концерн –Електрон” (79018, м. Львів, вул.Стороженка, 25 «б», код ЄДРПОУ 22343999) в доход державного бюджету (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) 523,55 грн. –державного мита.

4. Стягнути з ЖЕК „Електрон” ДП ВАТ „Концерн –Електрон” (79018, м. Львів, вул.Стороженка, 25 «б», код ЄДРПОУ 22343999) в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 3000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

6.В решта частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2010 року.

Суддя