Ухвала суду № 10927714, 17.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.08.10 Справа№ 14/26

За позовом: ОСОБА_1, м.Дрогобич Львівської області

До : Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна», м.Дрогобич Львівської області

Про визнання незаконним рішення зборів учасників товариства , визнання незаконною бездіяльності голови зборів учасників, виділення частки майна товариства

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі : Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: .ОСОБА_1 - позивач, ОСОБА_2-представник

від ТзОВ «Анна»: ОСОБА_3. директор товариства .

Права та обов”язки , передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Анна»згідно зміни позовних вимог за заявою від 10.12.2008 року про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно його частці в статутному фонді ТзОВ «Анна», що складає 40% від експертної оцінки майна товариства -613014 грн. Від решти позовних вимог позивач відмовився.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на порушення товариством його права на отримання частини майна товариства пропорційно його частці в статутному фонді ТзОВ «Анна», що складає 40 %, у зв»язку із його виходом з числа учасників ТзОВ «Анна», яке 18 жовтня 1985 року він із ОСОБА_3. заснували та яке було 31.10.1995 року зареєстроване виконкомом Дрогобицької міської ради.

Відповідачка ОСОБА_3. від свого імені та від ТзОВ «Анна»позову не визнала і суду пояснила, що проведена судова будівельно-технічна експертиза про визнання вартості нерухомого майна, що є у власності ТзОВ «Анна», не відповідає дійсності. Через глобальну економічну кризу вартість нерухомого майна значно зменшилась. Крім цього , висновком експертизи не визначено вартості частки позивача в статутному капіталі ТзОВ «Анна».

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2008 року у справі №2-29/08 позов задоволено, стягнуто з ТзОВ «Анна»на користь ОСОБА_1 вартість частки майна товариства в сумі 613014 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2009 року у справі №2-29/08 рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2008 року залишено без змін.

ТзОВ «Анна»звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2008 року у справі №2-29/2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2009 року повністю та передати справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

В касаційній скарзі, зокрема, звернуто увагу на ст.54 Закону України «Про господарські товариства», п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»та зазначено, що суди керувалися виключно нормами ЦК України та не застосували норми спеціального законодавства, яке регулює специфічне коло правовідносин щодо корпоративних прав.

Також, з посиланням на п.2 ст.148. ст.190 ЦК України в касаційній скарзі зазначено, що оскільки майновий стан товариства відображається у самостійному балансі, тому лише на підставі такого документу можливо визначити вартість частки у статутному капіталі товариства. У балансі відображаються активи підприємства, а також пасиви, що включають в себе зобов»язання такого підприємства. Таким чином, майном, яке підлягає розподілу, є власний капітал, тобто, майно товариства, що залишається після погашення всіх його зобов»язань відповідно до балансу, складеного на день виходу учасника з товариства.

В рішенні суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов. Визначивши частку позивача в майні товариства, виходячи лише з вартості нерухомого майна, що знаходилось у власності ТзОВ «Анна». Всупереч вимогам закону , судом не витребувано та не досліджено баланс ТзОВ «Анна»станом на дату виходу позивача з товариства, а також його річний звіт, які власне й відображають вартість чистих активів товариства, тому частку позивача в майні товариства судами обчислено невірно.

Вищий Господарський Суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги ТзОВ «Анна», Постановою від 13 серпня 2009 року у справі №2-29/08 задовольнив касаційну скаргу ТзОВ «Анна». Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №2-29/08 скасував. Справу №2-29/08 передано до господарського суду Львівської області на новий розгляд.

У зазначеній Постанові суд касаційної інстанції вказав , що 18.10.1995 року угодою засновників ТзОВ «Анна»- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було прийнято рішення про створення ТзОВ «Анна»та затверджено статут ТзОВ «Анна», який зареєстровано виконкомом Дрогобицької міської ради народних депутатів 31.10.1995 року, реєстровий №20770384.

Статутний фонд товариства складає 2345517,00 крб, при цьому частка ОСОБА_1 становить 40% , а ОСОБА_3- 60 %.

Пунктом 4.4 Статуту ТзОВ «Анна»передбачено, що у разі виходу учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці в статутному фонді.

Відповідно до вимог ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлено статутом. Учасник товариства, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.

Дослідивши висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення вимог позивача про стягнення з ТзОВ належної позивачу вартості частини майна товариства, Вищий господарський суд України вважав рішення судів першої та апеляційної інстанції передчасними, зважаючи на наступне.

Колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала, що судами попередніх судових інстанцій не досліджено належним чином питання розрахунку вартості частки учасника при його виході з товариства.

ВГСУ зазначив, що згідно статті 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

За пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право одержати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ) , а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Касаційна інстанція погодилась із доводами у касаційній скарзі, що суд мав витребувати та дослідити баланс ТзОВ «Анна»станом на дату виходу позивача з товариства та річний звіт товариства, які відображають вартість чистих активів товариства, та те, що спірне питання визначення вартості частки учасника при виході з товариства потребує спеціальних знань і має вирішитися з призначенням судової бухгалтерської експертизи в порядку ст.41 ГПК України.

У своїй Постанові суд касаційної інстанції також вказав на те, що проведення лише судової будівельно-технічної експертизи в даному випадку замало.

Враховуючи наведене у Постанові , ВГСУ дійшов висновку , що прийняті судові рішення попередніх судових інстанцій не грунтуються на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, томі ці рішення та постанова не відповідають положенням ст.43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення»зі змінами та доповненнями. За вказаних обставин суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого суду і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним чином наявні та додатково витребувані матеріали справи, зокрема, баланс товариства, складений на дату виходу учасника, та його річний звіт, призначити судову бухгалтерську експертизу для точного визначення частки позивача як учасника товариства при його виході з товариства, вирішити належним чином процесуальні питання у даній справі, всебічно, повно і об»єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти відповідне законне рішення.

Ухвалою від 27.02.2010 року господарський суд Львівської області прийняв справу №2-29/08 до розгляду і призначив їй новий номер 14/26(2-29/08); призначив справу до розгляду в судовому засіданні; зобов»язав сторони надати письмові, документально та нормативно обґрунтовані доповнення по заявлених вимогах, запереченнях на позов , поясненнях із врахуванням зауважень Вищого господарського суду України у Постанові від 13.08.2009 року №2-29/08. Розгляд справи відкладався з мотивів, наведених в ухвалі від 22.04.2010 року , строки вирішення спору продовжувались понад строки, встановлені ч.1 ст.69 ГПК України за спільним клопотанням сторін. У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі , створено необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вживши заходів щодо виконання обов»язкових вказівок Вищого господарського суду України, у т.ч. витребувавши у відповідності до ст.38 ГПК України необхідні матеріали з власної ініціативи.

В ході розгляду справи, а саме 14.06.10 року, позивач подав Зміни позовних вимог, в яких вказав, що 11 грудня 2007 року він подав ТзОВ «Анна»заяву про вихід із товариства, з проханням виділити йому в натурі частку майна пропорційно частки, яка належить йому в статутному фонді. Товариство відмовило йому у виділенні частки майна в натурі, посилаючись на розділ 1У Статуту товариства вказавши, що таке можливо за згодою сторін і зборів учасників. На виділення майна в натурі , стверджує позивач, збори не погодились, одночасно відмовились виплатити грошовий еквівалент . мотивуючи це тим, що справа знаходиться в суді. Позивач, посилаючись на положення ч.2 ст.148 ЦК України, вважає, що він , як учасник який вийшов із товариства з обмеженою відповідальністю «Анна», має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Покликається і на положення ст.54 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої при виході учасника з ТзОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. , та що виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства , і в строк до 12 місяців з дня виходу. Стверджує, що в порушення цих вимог товариство до цього часу не виплатило позивачу вартість частини майна пропорційну його частці в статутному капіталі, хоча з моменту виходу з учасників товариства пройшло вже два з половиною роки. Одночасно позивач у Змінах позовних вимог повідомляє, що статутом товариства «Анна»не врегульовано порядок обчислення вартості частини майна товариства та стверджує, що прибутку у товариства у 2007 році , згідно балансу , не було. Окрім того, у Змінах позовних вимог позивач зазначає, що цілісний майновий комплекс товариства, з якого належить до виплати йому, пропорційно до його частки у статутному капіталі товариства, сорок відсотків, складається з рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, зобов»язань товариства. , а також, що згідно балансу товариства за 2007 рік активи товариства дорівнюють пасивам, тому для розрахунку частки вартості майна баланс не має значення. Просить стягнути з ТзОВ «Анна»на його користь вартість частки майна товариства, пропорційну його частині в статутному фонді товариства, в розмірі 613014 грн.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що із заявою від 27 березня 2007 року про вихід із учасників ТзОВ «Анна», позивач звернувся до товариства 11.12.2007 року. Зазначену обставину підтверджує як сам позивач так і директор ТзОВ «Анна», яка засвідчила дату отримання заяви на звороті нотаріально посвідченої заяви від 27.03.2007 року.

До матеріалів справи долучено позивачем копію балансу ТзОВ «Анна» станом на 01.01.2008 року та фінансового звіту товариства за 2007 рік.

У відзиві ТзОВ «Анна» пояснює, що не заперечує щодо виплати позивачу балансової вартості частини майна товариства пропорційно частці позивача у статутному капіталі товариства на день його виходу з товариства, однак вважає, що розмір даної частки в грошовому виразі може бути встановлений після проведення судової бухгалтерської експертизи. У доповненні до відзиву товариство «Анна»вказує, що готово сплатити позивачу добровільно 11760 грн., стверджує, що зазначена сума відповідає балансовій вартості частки учасника (позивача) який вибув, в майні товариства. При цьому посилається на дані балансу та фінансового звіту товариства станом на 01.01.2008 року.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз»яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом ухвалою.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалістам установам чи безпосередньо особам,які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».. Особа, яка проводить судову експертизу ( судовий експерт) користується правами і несе обов»язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Із врахуванням положень ст.41 ГПК України сторонам надана можливість пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз»яснені судовим експертом.

17.08.2010 року відповідачем подано заяву в якій просить призначити судову бухгалтерську експертизу та доручити її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вважає, що коло питань для експерта слід поставити виходячи із вказівок Вищого господарського суду України у Постанові від 13 серпня 2009 року у справі №2-29/08.

У поданій 17.08.2010 року заяві відповідач пропонує поставити перед експертом наступні питання :

-Яка дійсна вартість цілісного майнового комплексу ТзОВ «Анна», який знаходиться за адресою м.Дрогобич, майдан Ринок,26 і вул..Гончарська,11 станом на 11.12.2007 року;

-Яка дійсна вартість частки в розмірі 40% цілісного майнового комплексу ТзОВ «Анна»по вул..Гончарська,11 і майдан Ринок,26 станом на 11.12.2007 року.

У зазначеній заяві позивач гарантує оплату за проведення експертизи.

Розглянувши в судовому засіданні заяви сторін, заслухавши пояснення представників, створивши сторонам у відповідності до ч.3 ст.4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України у Постанові від 13 серпня 2009 року №2-29/08, обов»язкові для виконання при новому розгляді справи для господарського суду Львівської області, суд дійшов висновку, що проведення судової бухгалтерської експертизи на підтвердження чи спростування викладених позивачем обставин справи, для визначення вартості майна відповідача, ТзОВ “Анна” м.Дрогобич, на дату подання ОСОБА_1 товариству “Анна” заяви про вихід з числа учасників товариства, тобто станом на 11.12.2007 року, та станом на 01.01.2008 року є необхідним з метою законного вирішення спору у даній справі, роз”яснення питань, які потребують спеціальних знань.

При визначенні остаточного кола питань, які слід поставити перед експертом, суд виходив із вказівок Вищого господарського суду України, зазначених у Постанові від 13 серпня 2009 року у справі №2-29/08, обов»язкових для виконання при новому розгляді справи та при призначенні, зокрема, судової експертизи.

.

Проведення експертизи суд вбачає за доцільне доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.41,79,86 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

2.Призначити по справі № 14/26(2-29/08) судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити кваліфікованим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м.Львів, пл..Соборна,7) та направити до інституту матеріали справи № 14/26(2-29/08).

3.Поставити на вирішення експертизи такі питання, щодо яких має бути поданий експертний висновок:

1яка вартість майна відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Анна” (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вул..Пл.Ринок,26, код ЗКПО 20770384) станом на 11 .12.2007 року;

2яка вартість майна відповідача ТзОВ “Анна»” ( м.Дрогобич Львівської області, вул..Пл.Ринок,26, код ЗКПО 20770384) станом на 01.01.2008 року;

3яка вартість частки учасника ТзОВ «Анна» ОСОБА_1 ( прож.АДРЕСА_1) у вартості чистих активів товариства, виходячи з його частки в статутному капіталі товариства 40%..

4.Попередити експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який безпосередньо проводитиме експертизу, про відповідальність передбачену статтями 384,385 Кримінального кодексу України за відмову від виконання покладених на нього обов”язків або за дачу завідомо неправдивого висновку.

5.Зобов”язати позивача ( ОСОБА_1) та відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна») у разі необхідності подавати на вимогу особи, що проводить експертизу, необхідні документи та вчиняти певні дії.

6.Витрати на проведення експертизи попередньо покласти на позивача по справі , ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_1

7.До одержання результатів експертизи провадження у справі зупинити.

8.Про поновлення провадження у справі сторони будуть повідомлені ухвалою.

Суддя