Рішення № 10927649, 26.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.10                                                                                 Справа № 9/210

Суддя А.Г.Ворожцов, розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс", м. Луганськ

про стягнення 6703 грн. 86 коп.

за участю представників :

від позивача –Калашникова Г.Л., дов. № 116-д від 15.12.09,

від відповідача – Велитченко А.С., керівник, довідка № 45516 від 19.03.96

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ЛМКП "Теплокомуненерго", заявлені вимоги про стягнення з відповідача, ТОВ "Сенс", заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 652 від 23.10.07 в сумі 5825,27 грн., інфляційних втрат у розмірі 42,08 грн., 3% річних –196,75 грн. та пені –639,76 грн.

Представник відповідача, ТОВ "Сенс", листом за № 26/8, поданим до матеріалів справи 26.08.10, з позовом не погодився, посилаючись на те, що позивач неправомірно змінив тарифи на послуги з поставки теплової енергії. Крім того, відповідач 26.03.09 припинив дію спірного договору шляхом відключення від мережі теплопостачання.

В обгрунтування вимог позивач, ЛМКП "Теплокомуненерго", посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання теплової енергії № 652 від 23.10.07, за яким він здійснював постачання теплоносію, а відповідач зобов'язався оплачувати своєчасно рахунки за теплову енергію протягом 5 днів з дня їх отримання (п. 7.2).

Відповідач порушив грошове зобов'язання та за період з березня по квітень 2009 року не здійснив оплату нарахованих сум за теплопостачання, борг станом на 01.06.10 складає суму 5825,27 грн.

У зв'язку з підвищенням фактичних витрат (ціни на паливо, енергоносії та матеріали) позивач підвищив тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Луганської міськради від 24.06.08 № 188 Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання води та пари.

Водночас вказаним рішенням № 188 було затверджено перехід до розрахунків за двоставковими тарифами, які встановлені (затверджені) та погоджені згідно з п. 2 цього рішення. Крім того, методика оплати теплопостачання затверджена виконкомом Луганської міськради згідно з Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затв. наказом Держкомбудархітектури та житлової політики України від 08.02.2000 № 191.

Рішення № 188 набрало чинності з 01.08.08, а в частині нарахувань відповідачу, як такому, що відноситься до третьої групи споживачів плати за послуги згідно з рішенням виконкому Луганської міськради № 303 від 13.10.08, - з 15.10.08.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 42,08 грн. та 3% річних –196,75 грн. від суми простроченого платежу за весь час прострочення.

На підставі пп. 8.2.1 спірного договору позивач нарахував пеню за кожним виставленим рахунком на загальну суму 639,76 грн.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес позивача за цією справою полягає у стягненні з відповідача заборгованості за поставлене тепло з урахуванням 3% річних, інфляції та штрафних санкцій.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії № 652 від 23.10.07, за яким позивач зобов'язався здійснювати постачання теплоносію, а відповідач зобов'язався оплачувати своєчасно рахунки за теплову енергію протягом 5 днів з дня їх отримання (п. 7.2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання та поставив протягом березня - квітня 2009 року теплову енергію за вказаним договором і виставив відповідачу рахунки за вказаний період на загальну суму 5825,27 грн. з доказами їх направлення (а.с. 29 –32).

За правилом п. 7.2 договору відповідач повинен здійснювати оплату за поставлене тепло протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку.

Відповідач не виконав грошове зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії, внаслідок чого борг на час розгляду справи складає 5825,27 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо неправомірної зміни відповідачем тарифів на послуги з теплопостачання, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.04, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії (абз.7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Позивачем надані до матеріалів справи відповідні рішення Луганської міськради (а.с. 17 –28), якими були введені в дію тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари, за якими позивач здійснював нарахування відповідачу за спожите тепло та направляв відповідні рахунки.

Щодо відключення відповідача від мереж теплопостачання позивача.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються у т.ч. укладеним між сторонами договором на постачання теплової енергії № 652 від 23.10.07, тому обов'язки щодо постачання теплової енергії у позивача та щодо її оплати відповідачем повинні були виконуватися протягом дії цього договору, оскільки згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки, а одностороння відмова від договору не допускається.

Як вбачається з п. 11.1 договору, він діє до 23.10.2010, тому суд не приймає доводи відповідача про його відключення від системи теплопостачання з 26.03.09.

Умовою пп. 8.2.1 спірного договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно з чим позивач нарахував пеню за кожним виставленим рахунком на загальну суму 639,76 грн., з якою суд погоджується, оскільки вона відповідає фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем правомірно нараховані інфляційні збитки –42,08 грн. (а.с. 7) за квітень –липень 2009 року, та 3% річних за період з 01.04.09 по 04.06.10 за кожним рахунком у загальному розмірі 196,75 грн. (а.с. 8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Сенс", 91000, м. Луганськ, вул. Тітова, буд. 5, кв. 12, код 24178961, на користь позивача, Луганського МКП "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, код 24047779, заборгованість за договором на постачання теплової енергії № 652 від 23.10.07 в сумі 5825,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 42,08 грн., 3% річних –196,75 грн. та пеню –639,76 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30.08.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов