Рішення № 10926957, 17.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10р.Справа № 39/152-10 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Обласного комунального підпримства "Дніпротеплоенерго", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу у розмірі 1 820 645 грн. 84 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Гриньок О.А., дов. від 28.12.2009 № 86/10

від відповідача: Устименко Д.О., дов. від 30.12.2009 р. № 02-01/10

Хмара Є.А., дов. від 30.12.2009 р. № 01-01/10

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтобаз України” (надалі Позивач) звернулася з позовом до Обласного комунального підприємства „Дніпротеплоенерго” (надалі Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 1820 645 грн. 84 коп., в тому числі 1412 699 грн. 55 коп. основного боргу, 155 111 грн. 26 коп. пені, 195 064 грн. 31 коп. інфляційних, 57770 грн. 72 коп. три проценти річних. Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача умов договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1583-ТЕ-4 від 29.09.2008 року, в частині виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого природного газу.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що за його розрахунком втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, різниця цих витрат на момент пред’явлення позову складає 38904,04 м.куб. газу. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги в частині нарахування пені, Відповідач зазначає про здійснення її розрахунку позивачем без застосування строку позовної давності та п. 6 ст. 232 ГК України. Щодо розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, Відповідач вважає їх невірними, в зв’язку з тим, що в них не враховані оплати Відповідача за поставлений газ протягом спірного періоду.

16.08.2010 року Відповідачем подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи з метою підтвердження правильності виконання Відповідачем розрахунку питомих виробничо-технічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та постачання до ОКП „Дніпротеплоенерго”.

В судовому засіданні 17.08.2010 року судому оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між сторонами у справі був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за № 06/08-1583-ТЕ-4, згідно умов якого Позивач (Постачальник) зобов’язався передати у власність Відповідача (Покупця) природний газ за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в статті 2 цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що Постачальник передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ (п. 4.2.).

Обсяги споживання газу Покупцем у відповідному місці поставки встановлюються шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу (п. 4.3.)

Обсяг газу, визначений згідно з п. 4.3. цього Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов’язаний надати Постачальнику для підписання два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу (п. 4.4.).

На виконання умов договору, в період із січня 2009 року по вересень 2009 року Позивач поставив на користь Відповідача природний газ в обсязі 1959,781 тис.куб.м. на загальну суму 1710465 грн. 55 коп., що підтверджується належним чином оформленими актами передачі-приймання природного газу, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 24-32).

Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно розрахунку Позивача (а.с. 10,11), за газ поставлений в період із січня 2009 року по вересень 2009 року Відповідач розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши лише суму 297 765 грн. 93 коп., внаслідок чого його заборгованість за фактично спожитий та протранспортований в спірному періоді газ становить 1412699 грн. 55 коп.

На час розгляду справи в суді, Відповідач доказів оплати зазначеної суми заборгованості не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором”.

Згідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вище встановлено судом, Відповідач свої зобов’язання із сплати за отриманий газ у строк передбачений договором не виконав, в зв’язку із чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми 1412699 грн. 55 коп. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Окрім стягнення суми основного боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача суму пені нарахованої згідно п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, розмір якої згідно наведеного у позові розрахунку складає 155111 грн. 26 коп. за період із 19.11.2009 по 19.05.2010, тобто за 181 день, що відповідає вимогам п. 6 ст. 231 ГК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зазначеної норми матеріального права відповідач також зобов’язаний сплатити користь Позивача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 195064 грн. 31 коп. за період лютий 2009 –березень 2010, та три проценти річних із простроченої суми в розмірі 57770 грн. 72 коп. за період з 11.02.2009. по 01.03.2010, згідно з наведеним у позові розрахунком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно невірного визначений обсягів питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору позивач вимагає стягнення заборгованість за поставлений та прийнятий відповідачем газ, обсяги якого підтверджуються актами прийому-передачі природного газу, які складалися саме Відповідачем. З урахуванням наведеного вище, суд також не убачає підстав для призначення у справі судової експертизи з метою підтвердження правильності проведеного Відповідачем розрахунку питомих виробничо-технічних витрат природного газу, оскільки висновки такої експертизи не матимуть значення для вирішення даної справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 7, код ЄДРПОУ 30982775) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 1412 699 грн. 55 коп. основного боргу, 155111 грн. 26 коп. пені, 195064 грн. 31 коп. інфляційних, 57770 грн. 72 коп. три проценти річних, 18207 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 19.08.2010