Єдиний державний реєстр судових рішень
2/130/8/2023
130/1331/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2023 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Костянтина Шепеля,
за участю секретаря судового засідання Раїси Буги,
представника позивача Сергія Павлюка,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Володимира Лукашенка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів відеоконференцзв`язку "EasyCon" cправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранде Лукро», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в особі державного реєстратора Бурлак Вікторії Василівни, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Браїлівчанка», про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач - директор ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» - 22 червня 2020 року звертається до суду з цим позовом, в якому, уточнивши 12 квітня 2021 року позовні вимоги, просить скасувати запис державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. від 25 листопада 2016 року № 17697211 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - виробничий будинок загальною площею 4228,9 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , а також скасувати запис приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. від 26 жовтня 2020 року № 38940770 про державну реєстрацію за ТОВ «Гранде Лукро» права власності на 97/100 частки цього ж нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» є учасником ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» з часткою у статутному капіталі товариства 40%. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 липня 2015 року вказаний виробничий будинок належав на праві приватної власності ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка». 31 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 2500000 грн строком до 1 січня 2016 року без нарахування відсотків за користування позикою. В забезпечення зобов`язань за договором позики 1 серпня 2015 року між ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передається зазначений вище виробничий будинок, договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 621.
4 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було укладено договір про внесення змін до договору позики від 31 липня 2015 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди викласти пункт 1 договору в такій редакції, - «позикодавець передав у власність позичальників 3020000 грн, строком до 1 січня 2016 року без нарахування процентів за користування позикою». Також 5 вересня 2015 року ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до пункту 2 іпотечного договору , за якими збільшили суму позики до 3020000 грн.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «ВЕЛЛС- ІНВЕСТ ВН» 29 січня 2020 року дізналося, що 25 листопада 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32610709, про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 . Звернувшись з листом до ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» щодо надання роз`яснень з приводу переходу права власності на майно фабрики та підстави такого переходу, позивач отримав відповідь, що реєстрація права власності на приміщення фабрики була здійснена на підставі договору іпотеки від 1 серпня 2015 року.
Позивач ТОВ «ВЕЛЛС- ІНВЕСТ ВН», дослідивши документи, які стали підставою для реєстрації права власності на приміщення фабрики за відповідачем ОСОБА_2 , вважає, що внесений державним реєстратором Бурлак В.В. запис №1769711 від 25 листопада 2016 року до реєстру є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на порушення умов договору іпотеки та статей 35-37 Закону України «Про іпотеку». Також державний реєстратор прийняв рішення про проведення державної реєстрації без оцінки предмету іпотеки, що теж суперечить вимогам Закону.
Позивач зазначає, що державний реєстратор на виконання вимог частини третьої статті 10 та частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був зобов`язаний перевірити відповідність поданих на державну реєстрацію документів вимогам статей 35-37 Закону України «Про іпотеку» та у разі невідповідності відмовити у проведенні державної реєстрації.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «ВЕЛЛС- ІНВЕСТ ВН» 6 квітня 2021 року дізналося, що 26 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №38940770 про реєстрацію за ТОВ «ГРАНДЕ ЛУКРО» права власності на 97/100 часток виробничого будинку фабрики, розташованого по АДРЕСА_1 . Підставою для реєстрації став акт приймання-передачі частки у статутному фонді ТОВ «ГРАНДЕ ЛУКРО» від 20 жовтня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала ТОВ «ГРАНДЕ ЛУКРО» в особі директора ОСОБА_2 до статутного фонду товариства 97/100 часток комплексу нежитлових будівель розташованих по АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що вчинений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. запис № 38940770 підлягає скасуванню, оскільки 1 серпня 2015 року приватним нотаріусом Храпенко Н.В. до реєстру було внесено запис про іпотеку №10645022 та запис про обтяження №1044736 на підставі договору іпотеки від 1 серпня 2015 року. Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Міністерства Юстиції України 20 лютого 2020 року внесено запис про обтяження №35589001 на підставі постанови про арешт майна боржника від 19 лютого 2020 року. Тобто, виконуючи роль державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Миронюк Н.В. зобов`язана була відмовити у проведенні державної реєстрації права за ТОВ «ГРАНДЕ ЛУКРО», відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і тому вчинена реєстраційна дія має бути скасована.
Таким чином, позивач вважає, що право ТОВ «ВЕЛЛС - ІНВЕСТ ВН», як учасника ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», порушене і підлягає захисту шляхом скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.
На підтвердження позовних вимог позивач надає копії таких документів : Статуту ТОВ «ВЕЛЛС -ІНВЕСТ ВН», свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договорів позики та іпотеки та договорів про внесення змін до них, листів ТОВ «ВЕЛЛС -ІНВЕСТ ВН» та ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», заяви ОСОБА_2 від 28 травня 2016 року, свідоцтва про передання заяви, акту приймання-передачі частки у статутному фонді ТОВ «Гранде Лукро» та Інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Представник позивача адвокат Павлюк С.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить скасувати запис державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. від 25 листопада 2016 року № 17697211 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - виробничий будинок загальною площею 4228,9 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 . Також просить скасувати запис приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. від 26 жовтня 2020 року № 38940770 про державну реєстрацію за ТОВ «Гранде Лукро» права власності на 97/100 частки вказаного виробничого будинку. В даному випадку стоїть питання про перехід права власності майна ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» спочатку фізичній а потім юридичній особі у незаконний спосіб. Права ТОВ «ВЕЛЛС - ІНВЕСТ ВН» порушено, оскільки вони є засновниками ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», з володіння якої в незаконний спосіб вибуло майно, яке також було власністю і ТОВ «ВЕЛЛС -ІНВЕСТ». Перехід права власності відбувся незаконно. По даному факту порушено кримінальне провадження. Просить стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Позиція відповідачів
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Савчук І.В. - у судовому засіданні позовні вимоги не визнає повністю. Позивач вводить в оману суд, вказуючи, що дізнався 29 січня 2020 року з Інформаційної довідки про перереєстрацію права власності на виробничий будинок за ОСОБА_2 , однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки в інформаційній довідці вказано, що вона сформована за зверненням громадянина, тобто не зазначено, що саме ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» звертався за довідкою. Тому позивач безпідставно посилається саме на дату «29 січня 2020 року», як на дату, коли він дізнався про порушення прав ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН». Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 25 травня 2020 року закрито провадження у справі №130/537/20 за позовом адвоката Шиманського Віталія Миколайовича в інтересах ТОВ "Швейна фабрика "Браїлівчанка" до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради) про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В ухвалі зазначено, що представником позивача надано пояснення про правильність проведення відповідачем реєстраційних дій. Вказаний позов є фактично ідентичний даному позову ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН», і до того позову була надана Інформаційна довідка від 2 березня 2017 року, тобто це і є час, коли позивач дізнався про перереєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_2 .. І тому позивач пропустив строки позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом. (Проте представник відповідача не просить застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду та відмовити у позові з цих підстав.) Щодо самої суті позовних вимог про незаконну перереєстрацію права власності, то для проведення такої дії державному реєстратору, а потім і приватному нотаріусу, були надані всі необхідні документи. Представник позивача вказував на пункт 61 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де зазначено, які необхідні документи для перереєстрації права власності, там вказано про дві вимоги - копія письмової вимоги щодо усунення порушень і документ, що підтверджує завершення 30-денного строку. Приватним нотаріусом Храпенко Н.В. було передано заяву ОСОБА_5 31 травня 2016 року з вимогою про сплату боргу. З 2 жовтня 2014 року і по сьогоднішній день ОСОБА_5 є одноособовим власником та директором ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН». Отже з дати «31 травня 2016 року» по день перереєстрації 25 листопада 2016 року пройшло більше ніж 30 календарних днів. Отже, державний реєстратор підставно вказує на те, що ОСОБА_2 було вірно подано всі необхідні документи для проведення такої реєстраційної дії і підстав для відмови у державній реєстрації не вбачалося. Представник позивача сам у позовній заяві зазначав, що учасниками договорів позики та іпотеки з однієї сторони була ОСОБА_2 як позикодавець, а з іншої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто учасниками укладених договорів ТОВ «ВЕЛЛС -ІНВЕСТ ВН» не було, а тому в матеріалах справи наявні всі документи про правомірність здійснення державним реєстратором Бурлак В.В. запису №17697211 від 25 листопада 2016 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - виробничий будинок. Тому позов вважає необґрунтованим, а позовні вимоги не доведеними.
Представник відповідача ТОВ «Гранде Лукро» Лукашенко В.Б. у судовому засіданні пояснює, що для перереєстрації права власності предмету іпотеки була здійснена її оціночна вартість, однак в даному випадку правовою підставою для такої дії є попередження про погашення боргу і документи на право власності. Оцінка предмета іпотеки внесена в базу, і вона є в публічному доступі. Однак позивач про це не каже. Іпотекодавець скористалась своїм законним правом, а державний реєстратор відповідно до вимог закону зареєстрував. З 2016 року ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, яким вона вільно розпорядилась. Жодних обтяжень та заборон на вказане нерухоме майно не було. В діях нотаріуса також не було жодних порушень, тому в задоволенні позову просить відмовити. Право позивача в жодному разі не порушено, вони знали про наявність боргу, за який необхідно було розрахуватись.
Представник відповідача Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Ярослав Лепетуха подав відзив на позовну заяву, у якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки на момент здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна документи, подані заявником ОСОБА_2 , відповідали вимогам Закону, підстав для відмови у державній реєстрації не було, а тому в задоволенні позову просить відмовити. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника департаменту (а.с.12-22 том 2).
Відповідач приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, у якій позовні вимоги не визнала, просила розгляд справи проводити без її участі, в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.80 том 3).
Позиція третьої особи
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» не з`явився. Директор фабрики Лобур Г.І. подав заяву, у якій позовні вимоги не визнає, просить розгляд справи проводити без участі представника товариства, в задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.76 том 3).
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Позовна заява надійшла до суду 22 червня 2020 року (а.с.1 том 1).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Порощука П.П. (а.с.42).
Ухвалою від 13 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28 вересня 2020 року ( а.с.52 том 2).
Ухвалою суду від 8 грудня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Порощука П.П.. Справу передано до канцелярії для визначення іншого складу суду (а.с.160 том 1).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сенько Л.Ю. (а.с.162 том 1).
Відповідно до ухвали суду від 10 грудня 2020 року суддею Сенько Л.Ю. цивільну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 12 січня 2021 року (а.с.163 том 1).
Директор ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» Юр`єва В.В. 12 квітня 2021 року подала заяву про зміну предмету позову (а.с. 227-235 том 1).
Заява про відвід судді Грушковської Л.Ю. надійшла до суду 11 лютого 2022 року (а.с.116 том 2).
Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року заяву директора ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» Юр`євої В.В. про відвід судді задоволено, справу передано до канцелярії для визначення іншого складу суду (а.с.118 том 2).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2022 року головуючим суддею визначено Шепеля К.А. (а.с.126 том 2).
Запит щодо встановлення місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 до Вінницької міської ради направлено 18 лютого 2022 року (а.с.129 том 2).
Відповідь на запит надійшла до суду 10 березня 2022 року. Згідно з інформацією з Реєстру Вінницької МТГ, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою, вказаною в позовній заяві (а.с.131 том 2).
Ухвалою від 14 березня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28 березня 2022 року (а.с.38 том 2).
28 березня 2022 року від представника позивача адвоката Грицуляк Т.П. та представника відповідача адвоката Савчук І.В. надійшли заяви про відкладення підготовчого судового засідання (а.с.137, 140 том 2).
Ухвалою суду від 28 березня 2022 року підготовче судове засідання відкладено на 23 травня 2022 року (а.с.142 том 2).
Підготовче судове засідання 23 травня 2022 року за клопотанням представника відповідача адвоката Савчук І.В. відкладено на 18 липня 2022 року (а.с. 160 том 2).
Відповідно до витягу з наказу від 3 травня 2022 року №36 в/к суддя Шепель К.А. з 13 червня 2022 року по 14 липня 2022 року перебував у щорічній основній відпустці (а.с.163 том 2).
18 липня 2022 року представник позивача адвокат Павлюк С.М. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с.167-186 том 2).
Згідно з протоколом судового засідання від 18 липня 2022 року, оголошено перерву до 8 серпня 2022 року з метою ознайомлення інших учасників справи з клопотанням та документами, наданими представником позивача (а.с193- 194 том 2).
2 серпня 2022 року представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 р - подав клопотання про зупинення провадження у справі в зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021020010000600, відомості про яке внесено до ЄРДР 19 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України (а.с.198 том 2).
Ухвалою суду від 8 серпня 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі зупинено (а.с.207 том 2).
16 серпня 2022 року директор ТОВ «Веллс-Інвест ВН» подала апеляційну скаргу на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 8 серпня 2022 року (а.с.216 -219 том 2).
8 вересня 2022 року Вінницьким апеляційним судом апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу Жмеринського міськрайонного суду від 8 серпня 2022 року (а.с.5-7 том 3).
Матеріали цивільної справи повернулись до Жмеринського міськрайонного суду 22 вересня 2022 року (а.с.9 том 3).
Відповідно до довідки секретаря судового засідання 18 жовтня 2022 року справу знято з розгляду через неявку учасників справи та призначено підготовче судове засідання на 17 листопада 2022 року (а.с.18 том 3).
9 листопада 2022 року судом винесено ухвалу про участь представника позивача адвоката Павлюка С.М. в режимі відеоконференції (а.с.22-23 том 3).
Представник відповідача адвокат Савчук І.В. 17 листопада 2022 року подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.46 том 3).
Ухвалою суду від 17 листопада 2022 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 19 грудня 2022 року (а.с.50 том 3).
Судом 13 грудня 2022 року винесено ухвалу про участь представника позивача адвоката Павлюка С.М. в режимі відеоконференції, в зв`язку з поданою ним відповідною заявою (а.с.55-58 том 3).
В судовому засіданні 19 грудня 2022 року оголошено перерву до 16 січня 2023 року( а.с.65- 70 том 3).
Директор ТОВ «ШФ «Браїлівчанка» Лобур Г.І., директор ТОВ «Гранде Лукро» Лукашенко О.В. та приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 21 грудня 2022 року подали заяви про розгляд справи без їх участі, у заявах вказали, що позовні вимоги не визнають, в задоволенні позову просять відмовити (а.с.76-80 том 3).
Відповідно до протоколу судового засідання від 16 січня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 лютого 2023 року, зобов`язано представника позивача надати суду копію статуту Швейної фабрики «Браїлівчанка» (а.с. 85 том 3).
13 лютого 2022 року директор ТОВ «Веллс -Інвест ВН» Юр`єва В.В. через канцелярію суду подала копію статуту ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» (а.с.90-105 том 3).
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Перед тим, як перейти до правового оцінювання спірних правовідносин суд вважає за необхідне спочатку окреслити предмет спору та визначити питання, на які потрібно відповісти в межах розгляду цієї справи.
Отже, згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 14 грудня 2012 року, Приватне акціонерне товариство «Швейна фабрика «Браїлівчанка» шляхом перетворення реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Браїлівчанка», що видно з преамбули Статуту товариства (а.с.92 том 3).
Учасниками товариства стали ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» в особі ОСОБА_5 , розмір внеску становив 358166 грн, що є 40% статутного капіталу товариства, а також громадянка України ОСОБА_2 , розмір внеску становив 537249 грн, що є 60% статутного капіталу товариства. Це також видно із Статуту товариства, пункти 2.1, 8.1 (а.с.92, 100 том 3).
При цьому вищим органом товариства є загальні збори його учасника, які вважаються повноважними, якщо на них присутній учасник, який володіє в сукупності 60% статутного капіталу товариства (пункт 13.1 Статуту, а.с.102 том 3).
Отже ОСОБА_2 , відповідно до Статуту, має право одноособово вирішувати питання, віднесені цим Статутом до компетенції загальних зборів, тобто всі питання, пов`язані з діяльністю товариства.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 17 липня 2015 року, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 20 липня 2015 року, ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» належить виробничий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 4228,9 кв.м (т.1 а.с.21-22).
31 липня 2015 року між згаданими вище ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладається договір позики, згідно з яким ОСОБА_2 позичила ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2 млн 250 тис. грн з датою повернення 1 січня 2016 року (т.1 а.с.23).
З метою забезпечення повного виконання цього зобов`язання 1 серпня 2015 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Н.В. посвідчує іпотечний договір, згідно з яким ТОВ «»Швейна фабрика «Браїлівчанка» в особі його директора Колос І.С. виступає іпотекодавцем - майновим поручителем боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а позикодавець ОСОБА_2 - іпотекодержателем. За даним договором в іпотеку передається виробничий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 4228,9 кв.м. Предмет іпотеки оцінений сторонами в суму 4 млн 600 тис. грн (т.1 а.с.24-29).
Відповідно до договору від 4 вересня 2015 року сторони договору позики вносять зміни до цього договору в частині суми, яка передається у власність позичальникам - 3 млн 20 тис. грн замість 2 млн 250 тис. грн. (т.1 а.с.30).
У зв`язку із зміною суми позики сторони 5 вересня 2015 року вносять зміни до договору іпотеки від 1 серпня 2015 року, змінюючи у ньому вказаний вище розмір позики. Договір про внесення змін до Іпотечного договору посвідчує приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Н.В. (т.1. а.с.31-32).
28 травня 2016 року позичальник ОСОБА_2 через нотаріуса Храпенко Н.В. передає іпотекодавцю ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» заяву про необхідність повернення суми позики 3 млн 20 тис. грн. (т.1 а.с.37). Приватний нотаріус 31 травня 2016 року передає заву ОСОБА_2 товариству поштою кур`єрською доставкою цінним листом з повідомленням про вручення, про що свідчить відповідне свідоцтво від 15 червня 2016 року (т.1 а.с.39).
Цього ж дня позичальник ОСОБА_2 через нотаріуса Храпенко Н.В. передає боржнику ОСОБА_5 (власнику ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» та одному з засновників ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка») заяву про необхідність повернення суми позики 3 млн 20 тис. грн. (т.1 а.с.113). Приватний нотаріус 31 травня 2016 року передає заву ОСОБА_5 поштою кур`єрською доставкою цінним листом з повідомленням про вручення, про що свідчить відповідне свідоцтво від 15 червня 2016 року (т.1 а.с.114).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою 29 січня 2020 року на запит приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Стеблюк Н.В. (відомостей про те, що це боржник у договорі позики від 31 липня 2015 року, у суду немає), 25 листопада 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. на підставі іпотечного договору від 1 серпня 2015 року зареєструвала право власності ОСОБА_2 на виробничий будинок загальною площею 4228,9 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 (т.1.а.с.33-34).
Позивач ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» пояснює, що тільки 29 січня 2020 року із вказаної інформації товариство взнало про перехід права власності - виробничого будинку, який належав ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» - до ОСОБА_2 (позовна заява, т.1 а.с.2). Директор ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» Юр`єва В.В. (боржник у договорі позики від 31 липня 2015 року) 30 січня 2020 року звертається до ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» з проханням повідомити про підстави такого переходу права власності (т.1 а.с.35). І 3 лютого 2020 року отримує листа за підписом заступника директора ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» Похолюка В.В. (відомостей про те, що це боржник у договорі позики від 31 липня 2015 року, у суду немає), який підтверджує, що приміщення фабрики дійсно було перереєстроване на ОСОБА_2 на підставі документів, копії яких він надає ОСОБА_5 . Із змісту цього листа не вбачається, що швейна фабрика не погоджується з переходом за ОСОБА_2 права власності на об`єкт іпотеки (т.1 а.с.36).
2 березня 2020 року ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» звертається до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якій просить скасувати запис державного реєстратора Бурлак В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на виробничий будинок по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.116-120). Однак представник позивача у судовому засіданні 25 травня 2020 року подає заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, визнаючи при цьому, що дії відповідача були правильні, і підприємство їх не оспорює. Суд виносить ухвалу про прийняття відмову від позову та закриття провадження у справі (т.1 а.с.115).
22 червня 2020 року ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН», яке є засновником ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка» з 40% статутного капіталу, і одноособовим засновником і учасником якого є боржник у договорі позики від 31 липня 2015 року ОСОБА_5 , звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради та ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому просить скасувати запис державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на виробничий будинок по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.10).
Відповідно до інформації з цього Державного реєстру, сформованого 6 квітня 2021 року, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. 26 жовтня 2020 року посвідчила право власності на виробничий будинок загальною площею 4228,9 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 , ТОВ «Гранде Лукро» (т.1 а.с.236-238). Цього ж дня, 26 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 передала ТОВ «Гранде Лукро», директором і одноосібним учасником якого вона являється, вказаний вище виробничий будинок до статутного фонду свого товариства, про що свідчить акт прийому-передачі від 26 жовтня 2020 року (т.1 а.с.239, т.2 а.с.182).
30 жовтня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Миронюк Н.В. винесене рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Гранде Лукро» на виробничий будинок, розташований по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.183-184).
Позивач ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» 12 квітня 2021 року у своїй уточненій позовній заяві про зміну предмету позову змінює статус учасників справи, зазначає відповідачами ОСОБА_2 , ТОВ «Гранде Лукро», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. і Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, третьою особою зазначає ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», - і просить скасувати запис державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на виробничий будинок по АДРЕСА_1 , а також запис приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. про державну реєстрацію за ТОВ «Гранде Лукро» права власності на вказане нерухоме майно (т.1 а.с.227-235).
Отже, позивачем оспорюються записи державного реєстратора про перехід права власності за ОСОБА_2 виробничого будинку швейної фабрики, і далі - за ТОВ «Гранде Лукро», і ці записи позивач просить скасувати.
Таким чином, вказане є предметом цього позову, тобто безпосередньою матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав і інтересів, просить прийняти судове рішення.
Предметом спору у справі є виробничий будинок, який у свій час належав ТОВ «Швейна фабрика «Браїлівчанка», потім ОСОБА_2 і зараз - ТОВ «Гранде Лукро», тобто об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підставами позову у справі, що розглядається, є факти, які обґрунтовують вимогу про скасування записів про державну реєстрацію переходу права власності на виробничий будинок. До цих підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, досліджуючи встановлені юридичні факти, суду належить підтвердити чи спростувати законність проведеного запису державного реєстратора про перехід права власності на спірний об`єкт. Інші встановлені судом факти та обставини по справі ні сторонами, ні іншими учасниками справи не оспорюються, тому не є предметом судового дослідження.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 15 цього Кодексу гарантується право особи на захист цивільних прав та інтересів.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК).
Стаття 182 ЦК України передбачає обов`язкову державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухомість, яка здійснюється відповідним органом, порядок проведення якої встановлюється законом.
Частиною першою статті 316 ЦК України констатовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 328 цього Кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Отже, судом установлено, що за інформацією з Державного реєстру прав та їх обтяжень державний реєстратор виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. 25 листопада 2016 року здійснила державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на виробничий будинок загальною площею 4228,9 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності вказані :
- іпотечний договір, серія та номер : р.№621, виданий 01.08.2015, видавник : Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу;
- свідоцтво, серія та номер: р.№357, виданий 15.06.2016, видавник Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу;
- Договір про внесення змін до Іпотечного договору, серія та номер : р.№743, виданий 05.09.2015, видавник : Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу;
- свідоцтво, серія та номер: р.№356, виданий 15.06.2016, видавник : Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу;
- свідоцтво, серія та номер: р.№355, виданий 15.06.2016, видавник : Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу;
- свідоцтво, серія та номер: р.№354, виданий 15.06.2016, видавник : Храпенко Н.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу.
Підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 32610709 від 29.11.2016 11:57:29, Бурлак Вікторія Вікторівна, Виконавчий комітет Вінницької міської ради, Вінницька обл. (т.1 а.с.33).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єкти цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Статтею 5 вказаного Закону у редакції, чинній на момент реєстрації об`єкту нерухомості, визначені об`єкти, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав : на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до положень статті 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ним особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
В той же час, згідно з положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає надсилання іпотекодавцю повідомлення про порушення основного зобов`язання або іпотечного договору : у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Так, з матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_2 , як позикодавець та іпотекодержатель, надсилала такий лист одному з боржників ОСОБА_5 (власнику ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН») 28 травня 2016 року, і адресат отримала його 31 травня 2016 року. У цій заяві ОСОБА_2 просила ОСОБА_5 виконати умови договору позики, іпотечного договору, та надати докази на підтвердження їх виконання (т.1 а.с.114).
Отже, ОСОБА_5 , яка не повернула позику, будучи учасником договорів позики та іпотечного договору, отримавши претензію ОСОБА_2 про необхідність повернення боргу, ще 31 травня 2016 року знала про виниклий спір і про можливість переходу права власності за ОСОБА_2 на виробничий будинок у разі неповернення позики.
Тому суд не приймає до уваги твердження позивача ТОВ «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» про те, що товариство взнало про перехід права власності на виробничий будинок тільки 29 січня 2020 року.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Оскільки іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення повного виконання зобов`язання за договором позики, передбачене перехід права власності на предмет іпотеки у разі невиконання умов договору, ОСОБА_2 25 листопада 2016 року звертається до державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. про реєстрацію за нею права власності на згаданий вище виробничий будинок відповідно до положень статті 36 Закону України «Про іпотеку».
Згідно з частиною першою статті 36 вказаного Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Такий порядок визначений також пунктом 24 іпотечного договору, у якому вказано, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись одним з таких способів за вибором іпотекодержателя, зокрема, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених даним договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя.
Позасудовий спосіб захисту за іпотечним договором реалізується шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому відповідна обмовка в іпотечному договорі, який передбачає передачу іпотекодержателеві права власності, являється основою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону «Про іпотеку»).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затверджено «Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким визначено перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядку державної реєстрації прав.
Пунктом 12 вказаного Порядку в редакції, чинній на момент внесення запису про право власності, встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Пунктом 61 вказаного Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.
Таким чином, всі документи, які подані ОСОБА_2 на день здійснення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, відповідали вимогам чинного законодавства, а тому підстав для відмови у державній реєстрації права власності ОСОБА_2 на виробничий будинок не убачалось.
Що стосується оспорювання запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Гранде Лукро» на вказаний вище об`єкт нерухомості, який ОСОБА_2 передала до статутного фонду товариства, суд вважає, що він також був проведений відповідно до вимог закону з огляду на таке.
На думку позивача, реєстраційна дія, вчинена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В., про державну реєстрацію за ТОВ «Гранде Лукро» права власності на 97/100 часток нерухомого майна - виробничого будинку по АДРЕСА_2 - є похідною від реєстрації, проведеної державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В., а тому теж має бути скасована. Суду також слід врахувати, що на момент такої реєстрації діяв запис про обтяження даного об`єкту нерухомості від 1 серпня 2015 року, внесений державним нотаріусом Храпенко Н.В. після укладення цього дня іпотечного договору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакцій, чинній на день державної реєстрації права власності на 97/100 виробничого будинку за ТОВ «Гранде Лукро», державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.
Пунктом 61 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, визначено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Тому суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність обтяження спірного об`єкту при державній реєстрації права власності ОСОБА_2 як на підставу перешкоджання такій реєстрації.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд також враховує правові позиції Верховного суду, який неодноразово наголошував на необхідності практичного застосування ефективного механізму захисту, зазначаючи, що протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права, а також що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (Постанова Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19). Позивач же таких вимог не ставить.
Висновки суду
Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права доходить висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ТОВ «ВЕЛЛС ІНВЕСТ ВН» в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Тому судові витрати позивачеві відшкодуванню не підлягають.
Про витрати інших учасників справи у судовому засіданні не заявлялось, тому відповідно до частини восьмої вказаної вище статті це питання також не вирішується при розв`язанні спору.
Керуючись статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 11, 15, 16, 182, 316, 328 ЦК України, статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України, Законів України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про іпотеку», «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, суд
у х в а л и в :
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранде Лукро», Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в особі державного реєстратора Бурлак Вікторії Василівни, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Нелі Валеріївни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Браїлівчанка», про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 1 березня 2023 року.
Ім`я (найменування) учасників справи
Позивач : ТОВ "ВЕЛЛС-ІНВЕСТ ВН", вул. Соборна, 91/24 м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 39427294.
Представник позивача адвокат Павлюк Сергій Миколайович, вул. Соборна, 58/5 м. Вінниця, 21000, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача адвокат Савчук Інна Василівна, АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ТОВ "Гранде Лукро", вул. Мічуріна, 20А , м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 43865144.
Представник відповідача Лукашенко Володимир Борисович, вул. Мічуріна, 20А, м. Вінниця, 21001, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59 м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 25512617.
Відповідач приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Неля Валеріївна, вул.Кропивницького, 6/7, м. Вінниця, 21001.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ТОВ "Швейна фабрика "Браїлівчанка", вул. Монастирська, 16, смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 00308560.
Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Судове рішення № 109268670, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 01.03.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/1331/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: