Рішення № 109267305, 01.03.2023, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/421/23

Провадження № 2/307/77/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 березня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

Позивач звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" про визнання кредитного договору недійсним.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 квітня 2021 року, о 20 год. 03 хв., з телефону НОМЕР_1 йому надійшов телефонний дзвінок, його спитали чи він підтверджує отримання кредиту. Він повідомив, що ніякого кредиту не бажає отримати, ніякої заявки на кредит не подавав та попросив більше його не турбувати. 03 липня 2021 року на адресу його реєстрації місця проживання прийшло від відповідача попередження про початок процедури примусового стягнення боргу № 2137 від 14 червня 2021 року. З даного попередження він довідався, що згідно з договором № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року на його ім`я отримано кредит в ТОВ "ІНСТАФІНАНС", торгова марка "Дінеро", і станом на 14 червня 2021 року заборгованість за отриманим кредитом становила 6 325 грн. 00 коп. зі строком прострочення 19 днів. 16 липня 2021 року він звернувся з листом до фінансової компанії ТОВ "Інстафінанс" з проханням про надання копії кредитного договору, за яким був виданий кредит, копію наданих документів, і на який рахунок були відправлені гроші. 26 серпня 2021 року ним була отримана відповідь № 14316 від 17 серпня 2021 року та копія тексту договору кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року, з якого він довідався, що ніби отримав кредит в сумі 4 200 грн. 00 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту 4 561 грн. 00 коп. З вказаної копії він довідався, що вказані ідентифікуючі дані щодо нього (номер телефону та електронна адреса) ніколи йому не належали. Паспортні дані він не повідомляв третім особам, як вони стали відомі третім особам він не знає. 26 жовтня 2021 року він повторно звернувся до ТОВ "Інстафінанс" з листом про надання запитуваної інформації та належно завірених копій документів щодо отримання кредиту. Ним від ТОВ "Інстафінанс" отримано відповідь № 20370 від 18 листопада 2021 року про те, що верифікація позичальника здійснена із використанням методу Bank ID НБУ. Також, він отримав витяг з бюро кредитних історій, звідки стало відомо, що 12 квітня 2021 року, в період часу з 19:28:47 по 20:35:45, третіми особами були здійснені заявки на кредит в наступні компанії ІНВЕСТ ФІНАНС, КІФ, МІОЛАН, УКР КРЕДИТ ФІНАНС, ЛІНЕУРА УКРАЇНА, ІНСТАФІНАНС. Крім того він довідався, що 12 квітня 2021 року третіми особами було отримано на його ім`я ще один кредит в компанії МІОЛАН на суму 500 грн, але цей кредит був одразу погашений. Також, ним було отримано від ТОВ "Інстафінанс" лист від 16 листопада 2021 року б/н з вимогою про погашення заборгованості, яка станом на 16 листопада 2021 року склала 6 325 грн. 00 коп. 21 лютого 2022 року ним було подано заяву до поліції по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.182, 189, 335, ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, було відкрито кримінальне провадження 12022078160000103 від 22 лютого 2022 року. В постанові про закриття кримінального провадження від 26 серпня 2022 року зазначено, що в ході досудового розслідування було встановлено, що відповідач не може підтвердити належним чином факт надання йому кредитних коштів компанією, а посилається на недостовірні дані, при складанні договору. Згідно з відповіддю відповідача, наданою в ході кримінального провадження, номер мобільного телефону ( НОМЕР_2 ) та електронна пошта ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за допомогою яких здійснювалось підтвердження для отримання кредитних коштів за договором кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року не належать йому. Також, в ході досудового розслідування було отримано від відповідача лист № 4932 від 10 серпня 2022 року, в якому зазначено, що номер картки, на яку перераховано кредитні кошти є НОМЕР_3 , ІР-адреса НОМЕР_4 . Через мережу Інтернет, за допомого сервісу визначення банку за номером картки, було встановлено імовірного емітента картки (додається роздруківка) - Pablic Joint Stock Company Taskombank. Зазначає, що жодного разу клієнтом вказаного банку він не був. Через мережу інтернет також було встановлено, що користувач за ІР-адресою 178.133.21.1. знаходиться в м. Луцьк Волинської області. Вказує на те, що жодного кредиту у відповідача він не отримував, жодного наміру вступати з відповідачем у договірні відносини також у нього не було, жодних погоджень істотних умов договору між ним та відповідачем не погоджено, а укладення договору кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року є результатом шахрайських дій третіх осіб.

Просить визнати недійсним договір кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року з додатками, який нібито укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс".

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст.169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тячівського районного суду від 03 лютого 2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору кредитної лінії, додаткової угоди № АМ5810871 до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року та спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № ID 2875921 від 12 квітня 2021 року, нібито укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" та ОСОБА_1 , останній нібито отримав кредит в сумі 4 200 грн. 00 коп. (а.с. 8-11).

Із постанови дізнавача СД Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 26 серпня 2022 року відомо, що кримінальне провадження № 12022078160000103 від 22 лютого 2022 року, за ч.1 ст.190 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Підставою для закриття даного кримінального провадження стало в тому числі і те, що відповідач не може підтвердити належним чином факт надання йому кредитних коштів компанією, а посилається на недостовірні дані, при складанні договору (а.с. 29-30).

V. Оцінка Суду.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша ст. 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору кредитної лінії, посилаюсь на те, що цей договір не підписував, умови його не погоджував.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 145/2047/16-ц відступила від правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 11, 202, 203, 205, 207, 215, 229-233, 627, 638 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс", юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 43449827.

Суддя Ніточко В.В.