Постанова № 10926722, 26.08.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р.Справа № 18/54/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури,

В.Б. Туренко,

згідно розпорядження голови суду № 232 від 21.08.2010 р. здійснено заміну колегії суддів у складі Л.І. Бойко, Л.І. Бандури, Т.А. Величко на колегію у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –А.Ф. Берлінській,

представники сторін в судове засідання не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.05.2010 р.

про залишення заяви без розгляду

у справі № 18/54/10

кредитор: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Миколаєва боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техмаш лімітед”

про банкрутство

встановив:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техмаш лімітед” про визнання останнього банкрутом на підставі статті 2 Господарського процесуального кодексу України в порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява про порушення справи про банкрутство мотивована тим, що боржник неспроможний виконати безспірні вимоги кредитора на суму 340 грн., що є штрафними санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181-ІІІ) у зв’язку з неподанням декларацій з ПДВ за червень, липень 2008 р. (по 170 грн. за кожну неподану декларацію). Органами державної податкової служби були вжиті заходи щодо стягнення заборгованості відповідно до статей 6, 8, 10, 11, 16, 17 Закону № 2181-ІІІ: Кременчуцькою ОДПІ виставлено першу податкову вимогу №1/1339 від 12.12.2008 р., ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва –другу податкову вимогу №2/121 від 12.02.2009 р. Проте, зазначені податкові вимоги розміщені на дошку оголошень у зв’язку з відсутністю боржника за юридичною адресою. Обґрунтовуючи позов статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор послався на відсутність боржника за його місцезнаходженням та неподання податкової звітності більше року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.05.2010 р. заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про порушення справи про банкрутство залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського кодексу України у зв’язку з ненаданням витребуваних ухвалою суду від 06.05.2010 р. документів. Приймаючи оскаржувану ухвалу від 20.05.2010 р., суд послався на невиконання кредитором вимог ухвали від 06.05.2010 р., якою податкову інспекцію зобов’язано надати суду докази безспірності кредиторських вимог щодо боржника.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті заяви податкової про банкрутство ТОВ „Техмаш лімітед”, пославшись на порушення норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, податковою інспекцією викладено всі обставини виникнення податкового боргу в сумі 340 грн., а також надано документи, які свідчать про його узгодженість.

Скаржник не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до пункту 5 статті 81 ГПК України господарський суд має право залишити позов без розгляду у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Із аналізу даної статті випливає, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин;

- витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Згідно із статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

          Відповідно до статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

          Згідно із статтею 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом перевірки ТОВ „Техмаш лімітед” Кременчуцькою ОДПІ № 321/15-322/35642532 від 23.10.2008 р. встановлено порушення терміну подання декларацій з ПДВ за період червень-липень 2008 р., та відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон 2181-ІІІ) до товариства застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. На підставі зазначеного акта відповідачу виставлене податкове повідомлення-рішення №001016 від 03.11.2008 р. у сумі 340 грн. (по 170 грн. за кожну неподану декларацію). Тобто, зазначена сума не є цивільно-правовим зобов’язанням та не належить до податків та зборів (обов’язкових платежів), передбачених Законом України „Про систему оподаткування”, а є штрафною санкцією, визначеною п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

          Отже, враховуючи, що до складу вимог ДПІ входять виключно штрафні санкції, то місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано ухвалою суду від 06.05.2010 р. зобов’язав кредитора надати суду докази безспірності його вимог щодо боржника, яка податковою інспекцією залишилась невиконаною.

Таким чином, витребувані ухвалою суду докази дійсно необхідні для розгляду справи про банкрутство, кредитор без поважних причин їх не надав, у зв’язку з чим судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

постановив:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.05.2010 р. про залишення позову без розгляду у справі № 18/54/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко

Повний текст постанови складено 27.08.2010 р.