Рішення № 109263910, 28.02.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №635/7484/21

Провадження №2/639/246/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Монастирьової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором СL-289369 від 07.09.2020 року в загальному розмірі 127 771,73 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 777,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.09.2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір СL-289369, згідно з яким відповідачу надано кредит у сумі 101 000,00 грн. у строк до 06.09.2023 року на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 101 000,00 грн. Пунктом 4.1 та 4.2. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою, визначеною п. 4.1 Договору, а саме 35 % річних. Позивач виконав умови договору належним чином та надав відповідачу кредит на суму 101 000,00 грн.Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору СL-289369 від 07.09.2020 року станом на 07.06.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 127 771,73 грн.,що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 101 000,00 грн., заборгованості по відсоткам - 26 771,73 грн. Також позивач вказує, що 30.04.2021 року представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 , проте, 25.05.2021 року досудова вимога повернулась відправнику за поштовою адресою. Позивач вказує, що на виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, однак позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.10.2021 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до супровідного листа Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2021 року вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім - 04.11.2021 року.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.11.2021 року прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2023 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №СL-289369, згідно з яким відповідачу надано кредит у сумі 101 000,00 грн. у строк до 06.09.2023 року на наступні цілі: на поточні потреби (а.с.9-11).

З матеріалів справи вбачається, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором №СL-289369 від 07.09.2020 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 101 000,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру №47344984 від 07.09.2020 року (а.с. 7).

Пунктом 4.1 та 4.2. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1 Договору, а саме 35 % річних.

Порядок повернення кредиту передбачений розділом 6 договору, в тому числі сторонами у п.6.2 договору закріплено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів (додаток №1 до цього кредитного договору) (а.с.10 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору СL-289369 від 07.09.2020 року станом на 07.06.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 127 771,73 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 101 000,00 грн., заборгованості по відсоткам - 26 771,73 грн. (а.с.6).

30.04.2021 року представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовою вимогою до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором (а.с.15-17), проте, 25.05.2021 року досудова вимога повернулась відправнику за поштовою адресою (а.с.18-21).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений строк.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Згідно зі ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Кредобанк» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості станом на 07.06.2021 року за кредитним договором СL-289369 від 07.09.2020 року в загальному розмірі 127 771,73 грн., яка складається із:заборгованості за тілом кредиту - 101 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 26 771,73 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача 12 777,17 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частина 3 статті 137 ЦПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, укладений між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і Право» без відповідних додатків до нього (а.с.28). Також суду надана копія довіреності №11821 від 30.12.2020 року АТ «Кредобанк», якою уповноважено адвоката Павленка С.В. представляти інтереси банку, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Павленка С.В. та копія ордеру КС №573217 (а.с. 30-21). Будь-яких заяв про надання доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу або таких доказів (детального опису виконаних робіт та здійснених витрат, додатків до договору) до закінчення розгляду справу (судові дебати у справі не проводяться) суду не надано. У зв`язку з чим суд не знаходить передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений при зверненні з позовом судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. (а.с.1)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 624, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк»заборгованості за кредитним договором СL-289369 від 07.09.2020 року в загальному розмірі 127 771 (сто двадцять сім тисяч сімсот сімдесят одна) гривня 73 копійки,що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 101 000,00 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 26 771,73 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк»судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, адреса для листування: м. Київ, пр-т Ю. Гагаріна, буд. 23, а/с 57;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 28.02.2023 року.

Суддя Н.В. Баркова