Ухвала суду № 109258530, 23.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4312/23

Провадження № 1-кс/761/3084/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою

та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення розміру застави застосованої ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023

відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Німецької Демократичної Республіки, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

-змінити відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, визначений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.01.2023, у вигляді застави на тримання під вартою у межах строку досудового розслідування без можливості внесення застави.

Клопотання мотивовано тим, що: Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №72022000400000012 від 21.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

25.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Підозра ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме даними: декларацією акцизного податку ПАТ «УКРТАТНАФТА» за січень 2022 року; витягом з особової картки платника податку (КОР) ПАТ «УКРТАТНАФТА»; даними по залишкам на рахунках ПАТ «УКРТАТНАФТА»; інформаційною довідкою за результатами аналізу нарахування та сплати акцизного податку за декларацією з акцизного податку за 2022 рік ПАТ «УКРТАТНАФТА»; висновком судової економічної експертизи від 16.01.2023 № 19; наказом ПАТ «УКРТАТНАФТА» від 27.09.2019 № 4/2121 відповідно до якого на заступника Голови Правління з персоналу та соціальної сфери ОСОБА_7 покладено обов`язки Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»; положенням про Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»; статутом ПАТ «УКРТАТНАФТА»; наказом щодо права підпису розрахунково-грошових документів; картками з банківських установ із зразками підписів; та іншими матеріалами.

27.01.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 74500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19995800 грн..

Станом на 06.02.2023 кошти в якості застави не внесенні, слідчому та/або прокурору оригінал документу з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, не надані.

У зв`язку з чим наявні підстави для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості, для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання від вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного заперечували проти доводів клопотання.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 надано клопотання про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення розміру застави, яке обґрунтовано тим, що після постановлення ухвали, якою застосовано запобіжний захід, виникли нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, та які безпосередньо впливають на обґрунтованість повідомленої підозри. На час звернення з клопотанням у сторони захисту перебувають документи, що свідчать при непричетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення у вчинення якого він підозрюється, а саме через те, що ПАТ "УКРТАТНАФТА", керівником якої був підозрюваний на час вчинення інкримінованих дій, не має заборгованостей зі сплати податкових зобов`язань. Також зазначив, що до нових обставин відноситься накладений арешт на майно ОСОБА_7 .. Захисниками також зазначено, про необґрунтованість повідомленої підозри. Вважають, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду зменшився через те, що станом на сьогоднішній день ПАТ не має заборгованості. Таким чином жодній фізичний або юридичній особі не було завдано шкоди, що унеможливлює звернення із цивільним позовом, а та обставина, що ОСОБА_7 забезпечив внесення застави у розмірі 4000000,00 грн., що є стимулюючим чинником для унеможливлення переховуванню від органів досудового розслідування та суду. А максимальне покарання за ч.3 ст. 212 КК України становить 425000 грн.. З часу фактичного вручення підозри поведінка підозрюваного бездоганна. Ризик знищення, спотворення будь-яких із речей і документів є значно меншим, оскільки фактично сторони визнають факт несвоєчасної несплати задекларованого і узгодженого податкового зобов`язання за січень 2022, який на сьогоднішній день погашено в повному обсязі. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, то потерпілі відсутні, а жодні відомості про існування свідків відсутні. Відсутній і ризик передбачений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не займає жодної посади у ПАТ "УКРТАТНАФТА".Враховуючи належної процесуальної поведінки, позитивної характеристики, наявність утриманців, враховуючи майновий стан, незадовільний стан здоров`я, внесення застави просять змінити застосований ухвалою слідчого судді від 27.01.2023 підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді застави в розмірі 74500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, залишивши його застосовані процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №72022000400000012 від 21.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

25.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КК України.

Повідомлення про підозру від 25.01.2023 вручено ОСОБА_7 особисто 25.01.2023 о 16 год. 16 хв., що підтверджується відповідним підписом.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 199 958 000грн., та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 14.02.2023 , вищевказану ухвалу слідчого судді залишено без змін. При цьому в своїй ухвалі, колегія суддів, зокрема, зазначає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визначення підозрюваному застави в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 (сто дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч) гривень, оскільки саме така застава, достатня у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов`язків, й повинна утримувати підозрюваного в межах належної процесуальної поведінки. Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характеризуючих даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі, який на думку колегії суддів достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить сторона захисту, колегія суддів не вбачає.

Слідчим суддею встановлено, що, станом на розгляд клопотання, до органу досудового розслідування, та прокурора, або до суду не надано доказів підтвердження внесення в повному обсязі застави в розмірі 199 958 000 грн. за підозрюваного ОСОБА_7 , що підтверджується і стороною захисту.

Таким чином, підозрюваним ОСОБА_7 не виконано вимог ухвали, якою до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.

Проте, ч. 4 ст. 201 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч. 2 ст. 22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, прокурор у клопотанні просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Як вбачається із матеріалів клопотання, копію клопотання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та матеріалів, якими воно обґрунтовується, підозрюваний ОСОБА_7 та захисники отримали 07.02.2023 об 11 год. 05 хв., тобто, у строк передбачених КПК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу в вигляді застави на тримання під вартою, слідчий суддя, з врахуванням обставин цього провадження виходить з такого: 1)завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; 2)фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ряду ризиків, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 ; 3)обставин порушення підозрюваним процесуального обов`язку, покладеного судом, та ризиків, для запобігання яким на підозрюваного покладався відповідний обов`язок, порушення якого стало підставою для звернення заставив в дохід держави; 4)презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; 5)ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; 6) співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді застави та тримання під вартою в контексті обставин цього провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що будучи службовою особою, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків Першого заступника Голови Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" , діючи всупереч вимогам законодавства за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- декларацією акцизного податку ПАТ «УКРТАТНАФТА» за січень 2022 року;

- витягом з особової картки платника податку (КОР) ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

-даними по залишкам на рахунках ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

- інформаційною довідкою за результатами аналізу нарахування та сплати акцизного податку за декларацією з акцизного податку за 2022 рік ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

- висновком судової економічної експертизи від 16.01.2023 № 19;

- наказом ПАТ «УКРТАТНАФТА» від 27.09.2019 № 4/2121 відповідно до якого на заступника Голови Правління з персоналу та соціальної сфери ОСОБА_7 покладено обов`язки Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

- положенням про Першого заступника Голови Правління ПАТ «УКРТАТНАФТА»; статутом ПАТ «УКРТАТНАФТА»;

- наказом щодо права підпису розрахунково-грошових документів; картками з банківських установ із зразками підписів, та іншими матеріалами.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 (частина 1 статті184КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Шевченкіського районного суду м. Києва від 27.01.2023 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 передбачає виключно покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна

Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Заначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дітей та батьків, має проблеми зі здоров`ям.

Однак всі обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, зокрема на території України, у тому числі на тимчасово окупованій території, при цьому, в умовах дії воєнного стану ризик переховування підозрюваного за кордоном хоч і є мінімальним, однак існує.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, направлених на знищення, спотворення та приховання речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 72022000400000012 від 21.10.2022 існує та обумовлений тим, що на даний час органом досудового розслідування проводяться та заплановано проведення великого обсягу слідчих ( розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

За п.2 ч.7 ст.42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії (внесення коштів) можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу (друге речення частини6 статті182 КПК).

Однак, слідчим суддею встановлено, що станом на день розгляду клопотання підозрюваним не надано доказів підтвердження внесення застави у визначеному судом розмірі - 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, підозрюваним не виконано покладеного на нього ухвалою слідчого судді від 27.01.2023 Шевченківського районного суду м. Києва обов`язку щодо внесення застави.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор у клопотання та у судовому засіданні, просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ефективно запобігти наведеним ризикам вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, зважаючи на факт порушення підозрюваним раніше застосованого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави (несплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави), неможливо з огляду на характер зазначених ризиків.

За результатами розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим суддею зазначається, що за наявності інших умов невнесення застави у встановлений законом строк може бути підставою в розмінні частини 6 статті 182 та пункту 1 частини 2 статті 200 КПК для зміни запобіжного заходу в вигляді застави. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею177КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою.

Виходячи з норм, що містяться в частині 10 статті 182, пункту 3 частини 4 статті 183, частини 2 статті 179 КПК, законодавцем передбачена презумпція поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу.

З огляду на встановлені та описані вище 1) наявність нової обставини, яка виникла після постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу; 2) наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 72022000400000012; 3) ризики, передбачені статтею177 КПК, Суд дійшов висновку, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, як обмеження його свободи шляхом тримання під вартою.

Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням до суду , а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути виконане лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи мотиви щодо обставин, визначених у статті178 КПК, які викладені вище окремо, оцінює їх в сукупності та доходить висновку, що є достатні підстави із урахуванням етапу досудового розслідування задовольнити клопотання.

Наявність даних, які характеризують особу підозрюваного, зокрема те, що він має постійне місце проживання, дружину та неповнолітнього сина, а також батьків похилого віку, а також факт часткового внесення застави в розмірі 4026000 грн. не можуть бути безумовними підставами для пом`якшення, запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Разом з тим, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом слідчого судді, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави підозрюваному. З урахуванням думки колегії суддів, викладеної у вищезазначеній ухвалі Київського апеляційного суду від 14.02.2023, щодо обгрунтованості визначеного раніше розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення встановленого раніше цьому кримінальному провадженні, розміру застави, а саме в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 (сто дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч) гривень.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення розміру застави застосованої ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ,- задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на тридцять одну добу.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 25 березня 2023 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_7 взяти під варту негайно в залі суду.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 74 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 958 000 (сто дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089;Призначення платежу: застава за ОСОБА_7 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2023 року по справі 761/4312/23, провадження 1-кс/761/3084/2023, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків в межах даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею на ОСОБА_7 , у разі внесення застави визначити по 25 березня 2023 року включно.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_7 його родичів та/або членів сім`ї.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення розміру застави застосованої ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2023, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено 27.02.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1