Постанова № 10924263, 18.08.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2010 року Справа № 3/209-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Рівна О.В. представник, довіреність №51 від 19.06.10;

від відповідача - 1: Самаріна Л.В. представник, довіреність №29-10 від 19.06.10;

від відповідача - 2 представник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна”, м.Київ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2010р. у справі №3/209-09

за позовом приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення

“Інструмент-Центр” (49081, м.Дніпропетровськ, вул.Артільна, 5)

до В/1 товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна”

(02140, м.Київ, пр.Петра Григоренка, 43)

В/2 товариства з обмеженою відповідальністю “Престиж”

(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 41, корп.2, к.314)

про стягнення 1 375 214 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2010р. (суддя Юзіков С.Г.) у справі №3/209-09 за позовом приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр", м.Дніпропетровськ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна", м.Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж", м.Дніпропетровськ, про стягнення 1 375 214,97 грн., позовні вимоги задоволено частково.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері України", м.Київ (код ЄДРПОУ 32049199), на користьприватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр", м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 20282472), стягнуто 1 199 950,48 грн. -основного боргу, 17 431,24 грн. - витрат за проведення судової експертизи, 11 999,51 грн. – витрат по сплаті державного мита та 204,91грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж" - відмовлено.

          В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з вищезгаданим рішенням в частині стягнення суми основного боргу, скаржник (відповідач-1) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції при його прийнятті вимог чинного законодавства України, зокрема, на використанні недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Крім того, скаржник зауважує на тому, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції невсебічно перевірено важливі для вирішення спору обставини справи та, як наслідок, невірно відображено останні в оскаржуваному рішенні. Також, на думку скаржника, не є вичерпними, а, отже, не відповідають дійсностівикладені у судовому рішенні висновки.

Отже, враховуючи викладене вище, з урахуванням уточнень до апеляйційної скарги, скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та поклавши пов’язані з розглядом апеляційної скарги судові витрати на позивача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги (з урахуванням уточнень) та заслухавши пояснення представника скаржника (відповідача-1) та позивача, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008р. між ПСПТЗ “Інструмент-Центр” /позивач/ та ТОВ “Метро Кеш енд Кері” /відповідач–1/ було укладено договір поставки товарів та надання послуг №20633 з протоколом розбіжностей та додатків до нього (далі договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати й передавати у власність відповідача-1 товар. Відповідач-1, в свою чергу, зобов’язався приймати та оплачувати поставлену продукцію, згідно із його замовленнями, а також, за наявності відповідної товаросупровідної документацієї, що є невід'ємними частинами договору (Додаток № 2 "Бланк замовлення").

Так, на підставі вищезгаданого договору поставки позивачем було поставлено відповідачеві-1 товару на загальну суму 10926635,74 грн., що підтверджується товарними і транспортними накладними з відмітками відповідача-1 (марками організації й підписом відповідальної особи), рахунками-фактурами.

Згідно з п.3.2 договору та п.1.1. Додатку №1 до нього, відповідач-1 зобов’язаний оплатити поставлений товар шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника /позивача/ протягом 70 банківських днів з дня отримання товарів у Торгівельних центрах ТОВ "Метро Кеш Енд Кері". Також, умовами договору, як-то, п.3.3. останнього, сторонами узгоджено погашення заборгованості шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

До заліку зустрічних вимог мали входити суми штрафів, вартість повернутих позивачу товарів та наданих йому послуг, а також інші суми, що повинні бути сплачені Постачальником згідно з договором за рахунок вартості поставленого товару.

Отже, на виконання умов договору, зокрема, п.п.1.1.,3.2.,3.3. останнього, відповідачем-1 проводилась оплата товаруяк шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача, так і шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Порядок застосування штрафів в свою чергу, передбачено п.2.17. договору, а саме, лише за наявності відповідного належним чином складеного та підписаного сторонами акту розбіжностей.

Так, в Додатку № 1 до основного договору, контрагентами обумовлено перелік послуг, що мають бути надані відповідачем-1 позивачеві.

Отже, факт надання відповідачем-1 послуг позивачеві та повернення товару має бути відображений у двосторонньому акті приймання наданих послуг (п.1.11 Додатку №1 до договору).

06.02.2009р. відповідачем-1 в адресу позивача був направлений лист з повідомленням про розірвання договору та доданим до нього актом перевірки розрахунків від 06.05.2009р., отриманий адресатом 24.02.2009р.

Відповідно до акту звірки в редакції відповідача-1, станом на 31.01.2009р., його кредиторська заборгованість перед позивачем склала 656 852,31 грн. Після сплати, згідно з авізо 6400008173 від 03.02.2009р. суми 117 563,84 грн. та авізо 6400009288 від 05.02.2009р. суми 107047,13 грн., кредиторська заборгованість відповідача-1 зменшилась до 432 241,34 грн.

Натомість, на думку позивача, борг відповідача-1 значно більший та становить 1199967,67грн.

Слід зауважити, що вартість послуг на протязі дії договору не змінювалася. /доказів зворотного не надано/.

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено, що підставою для заліку зустрічних вимог були акти приймання виконаних робіт, не підписані позивачем, з огляду на відсутність в даних актах конкретизації, які саме послуги надані позивачеві. Вищезгадані причини відмови позивача у підписанні актів зазначені у відповідному листі до відповідача-1 за № 55 від 09.04.2009р.

Господарським судом було також встановлено, що спірні акти направлялись позивачеві не відповідачем-1, а ТОВ "МЕТРО Груп Байінг Україна", яке з позивачем договірних відносин не мало. Можливість же передачі третій особі обов'язку виконання послуг договором не передбачена.

Проте, колегія суддів з даними твердженнями господарського суду погодитись не може, оскільки відповідачем-1 до матеріалів справи додано договір про надання послуг закупівельної діяльності №858-MGB-08 від 05.05.2008р. між ТОВ “Метро Кеш енд Кері” та ТОВ "МЕТРО Груп Байінг Україна", а також, доручення №13-09 від 04.11.2008р., яким відповідач-1 доручає ТОВ "МЕТРО Груп Байінг Україна" представляти його інтереси перед будь-якими підприємствами з питань закупівельної діяльності, у тому числі, з питань підписання від імені відповідача-1 актів приймання наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2009р. у справі №3/209-09 призначалась судова експертиза щодо обґрунтованості розрахунку стягуваної суми, проведення якої доручалось спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно з висновками судово-економічної експертизи №2444/2445-09 від 26.02.2010р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі №3/209-09, у зв'язку із ненаданням ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" даних податкового обліку з податку на додану вартість в розкритті контрагента ПСПТЗ "Інструмент-центр" (додаток № 5 до декларації з ПДВ), експерт не зміг встановити чи відображав відповідач -1 у податковій звітності податку на додану вартість суми податкових зобов'язань, які у нього виникли при наданні послуг позивачеві.

Отже, з результатів дослідження документів ПСПТЗ "Інструмент-центр" вбачається, що первинні документи оформлені належним чином та відображені у повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства в даних бухгалтерського обліку ПСПТЗ "Інструмент-центр".

Встановити ж, які саме бухгалтерські документи стали підставою для утримання штрафних сум з ПСПТЗ "Інструмент-центр" не виявляється можливим.

Загальна сума заборгованості ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" перед ПСПТЗ "Інструмент-центр" визначена експертом в розмірі 1 199 950,48 грн.

Однак, судова колегія вважає за доцільне зауважити, що під час проведення експертизи експертом не надано відповіді на ряд поставлених судом питань, зокрема, не встановлено суми штрафів та вартості повернутих товарів, щодо яких відповідачем-1 проведено залік зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими у статті 43 ГПК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування позивачем штрафних санкцій колегія суддів вважає вірним.

Окрім того, у преамбулі до закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачамигрошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконаннягрошовихзобов'язань. Статтею 1 цього Закону визначено, щоплатники грошовихкоштівсплачуютьна користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пенюврозмірі,що встановлюється за згодою сторін.

Проте, як свідчать матеріали справи, розмір, порядок нарахування та сплати пені за невиконання відповідачем - 1 грошових зобов’язань сторонами у спірному договорі поставки погоджено не було.

22.04.2008р. між позивачем та відповідачем - 2 було укладено договір №22-04/Н про інформаційне і консультативне обслуговування (далі Договір -2).

Більш того, 22.04.2008р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, за яким відповідач-2, у разі несплати відповідачем-1 суми кредиторської заборгованості, зазначеної у своєму акті звірки, зобов'язався сплатити позивачеві визнану суму.

Однак, слід зазначити, що товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"/відповідач-1 у даній справі/ зверталось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним зазначеного вище договору поруки від 22.04.2008р., укладеного між спеціалізованим підприємством технічного забезпечення "Інструмент-Центр" та ТОВ "Престиж". За результами розгляду 01.12.2009р. господарським судом Дніпропетровської області справи №35/420-09 прийнято рішення про визнання договору поруки від 22.04.2008р., укладеного між приватним спеціалізованим підприємством технічного забезпечення "Інструмент-Центр" та ТОВ "Престиж" недійсним.

Зважаючи на вищевикладене, відмову господарського суду в задоволенні позовних вимог спеціалізованого підприємства технічного забезпечення "Інструмент-Центр" до відповідача-2 у справі №3/209-09 колегія суддів вважає обґрунтованою та такою, що чинному законодавству України не суперечить.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи в ході апеляційного провадження знайшли своє підтвердження, виявились змістовними та такими, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Отже, як свідчать матеріали справи, листом від 06.02.2009р. відповідач-1 повідомив позивача про розірвання договору, починаючи з 07.03.2009р. Разом з повідомленням про розірвання договору відповідач-1 направив позивачеві акт перевірки розрахунків від 06.02.2009р. Зазначений лист адресат отримав 24.02.2009р. та 20.03.2009р. надав на нього відповідь.

Проте, на думку колегії суддів, господарським судом першої інстанції належної правової оцінки вказаним документам, у тому числі посиланням відповідача-1 на п.4.5. договору, надано не було.

У відповідності ж до п.4.5. договору № 20633 від 01.01.2008р., «у випадку розірвання цього договору, або подання будь-якою стороною повідомлення про розірвання, сторони протягом не більш 30 днів здійснюють перевірку взаєморозрахунків, залік зустрічних вимог та підписання акту звірки взаємних розрахунків. Метро має право зупинити платежі Постачальнику не цей строк. Остаточні розрахунки між Метро та Постачальником мають бути завершені протягом 10 днів після дати підписання кінцевого акту звірки взаємних розрахунків.»

Як вже було зазначено, відповідачем-1 було направлено позивачеві акт перевірки розрахунків від 06.02.2009р., проте останній своїм листом від 20.03.2009р. від підписання даного акту відмовився, мотивуючи це тим, що строк дії договору закінчився та його не було пролонговано.

Дослідивши положення вищевказаного договору, судова колегія звертає увагу на п.9.1., яким сторонами погоджено автоматичну пролонгацію даного договору у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи припинити його дію.

Докази направлення позивачем відповідачеві-1 таких повідомлень відсутні. Тож, посилання позивача на те, що сторони не зобов'язані дотримуватись положень договору у зв'язку із закінчення строку його дії є безпідставними.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, згідно положень вищевказаної правової норми, та з урахуванням п. 4.5. договору № 20633 від 01.01.2008р., зобов’язання сторін стосовно проведення остаточних розрахунків визначено певним строком, а саме протягом 10 днів після дати підписання кінцевого акту звірки взаємних розрахунків (вказівкою на подію).

Згідно ст.251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія.

Крім того, ч.6 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Таким чином, на думку судової колегії, право вимоги у позивача виникає лише після настання певної події, обумовленої договором, тобто, зі спливом 10-денного строку після підписання кінцевого акту звірки взаємних розрахунків між сторонами. Тоді як вбачається з матеріалів справи, кінцевий акт звірки взаємних розрахунків сторонами підписаний не був, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, отже, у позивача відсутнє й відповідне право вимоги щодо відповідача-1.

Враховуючи наведене, викладені в апеляційній скарзі твердження скаржника /відповідач-1/ з приводу відсутності у нього обов’язку з оплати поставленого товару апеляційна інстанція вважає правомірним та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства України, тому підстав для задоволення позову не вбачає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення господарського суду на підставі п.п.1,2,3 ст.104 ГПК України, зокрема, як такого, що прийнято при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які судом визнано встановленими.

У підсумку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судові витрати на апеляційне оскарження слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"(код ЄДРПОУ 32049199) –задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2010р. у справі №3/209-09 –скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення “Інструмент-Центр” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" 6 876,07 грн. витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз