Постанова № 10924167, 17.08.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2010 року Справа № 30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. доповідач

суддів: Виноградник О.М., Голяшкіна О.В.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №892 від 07.05.10;

від відповідача - 2: Каукалова І.А. представник, довіреність №б/н від 11.05.10;

від відповідача - 3: Лук"янченко О.В. представник, довіреність №б/н від 03.06.10;

від відповідача - 2: Бедлецька С.О. представник, довіреність №б/н від 16.08.10;

від ПАТ "СигмаБанк": Книшенко Е.М. представник, довіреність №09/125 від 05.02.10;

від відповідача - 1 представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс”, м.Дніпропетровськ, та товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09

за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ

/АДРЕСА_1, 49000/.

до В1: товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський

виставочний центр”, м.Дніпропетровськ

/вул.Артема, 94, м.Дніпропетровськ, 49000/.

до В2: товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс”,

м.Дніпропетровськ

/вул.Мандриківська, 47, м.Дніпропетровськ, 49000/.

до В3: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма

“Саба”, м.Дніпропетровськ

/вул.Набережна Леніна, 1-Б, м.Дніпропетровськ, 49000/.

третя особа публічне акціонерне товариство “СигмаБанк”, м.Дніпропетровськ

без самостійних

вимог на предмет

спору

про визнання права власності та витребування майна.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006р. СПД - фізична особа ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр", ТОВ “ВТ-Альянс” та ТОВ ВКФ “Саба” /з урахуванням уточнень до позовних вимог/ про визнання за ним права власності на нерухоме майно /будівлю комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 21-а/, а також, витребування даного нерухомого майна з незаконного володіння ТОВ ВКФ “Саба”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 (суддя Євстигнеєва Н.М.) припинено провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”.

Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на будівлю комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Витребувано з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 будівлю комплексної станції технічного обслуговування літ.А-1, загальною площею 408,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс” на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 витрати по сплаті державного мита у розмірі 809,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 витрати по сплаті державного мита у розмірі 809,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті вищезгаданого рішення суд першої інстанції керувався положеннями ст.388 ЦК України, згідно яких власник має право витребувати майно у добросовісного набувача /ТОВ “ВТ-Альянс”/ у випадку, якщо останнє вибуло з володіння власника /ОСОБА_6./ або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, тобто, у даному випадку, в результаті постановлення судового рішення /від 25.05.2006р. у справі №25/94/.

Наступні набувачі /ТОВ “ВТ-Альянс” та ТОВ ВКФ “Саба”/, на думку господарського суду, навіть за наявності чинних договорів купівлі-продажу, не можуть вважатись законними власниками спірного майна, адже у переході до останніх прав власності на дане майно причинно-слідчий звязок не прослідковується.

Підставою ж припинення господарським судом провадження у справі відносно ТОВ “Дніпропетровський виставочний центр” за п.6 ст.80 ГПК України стала ліквідація підприємства в межах дії Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погодившись з даним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс” та товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” звернулись до апеляційної інстанції зі скаргами, які, з огляду на оскарження одного і того ж процесуального документу, обєднані в одне апеляційне провадження.

Так, в апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс” називає рішення господарського суду від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Зокрема, на думку скаржника, господарським судом неповно зясовано важливі для вирішення спору обставини справи, з огляду на що, останній просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти у справі нове рішення, повністю відмовивши в задоволенні позовних вимог.

В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” в апеляційній скарзі посилається на безпідставність задоволення господарським судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_6, зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, порушує встановлені норми матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

У наданих в порядку ст.22 ГПК України відзивах на апеляційні скарги позивач проти задоволення апеляційних скарг заперечує, просить рішення господарського суду по цій справі залишити без змін.

Під час судового засідання 17.08.2010р., посилаючись на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, з огляду на знаходження спірного майна в іпотеці, публічним акціонерним товариством “СигмаБанк” заявлено усне клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

З метою повного, обєктивного та всебічного розгляду справи, колегією суддів вищезгадане клопотання задоволено. В порядку ст.27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено публічне акціонерне товариство “СигмаБанк”, м.Дніпропетровськ.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду по цій справі, проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення слід скасувати частково на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, прийняв нове рішення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 23.04.2003р. між ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр" /продавець/, в особі директора Меркулова М.В., та громадянином ОСОБА_6 /покупець/ був укладений та посвідчений державним нотаріусом Ужвою Т.М. за реєстровим №1-1979 договір купівлі-продажу будівлі комплексної станції техобслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14, т.1).

Право власності на придбану будівлю зареєстровано за гр.ОСОБА_6 29.04.2003р., підтвердженням чого є витяг про реєстрацію права власності нерухомого майна КП "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації" (а.с.15, т.1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006р. у справі № 25/94 укладений між ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр" /продавець/, в особі директора Меркулова М.В., та громадянином ОСОБА_6 договір купівлі-продажу від 23.04.2003р. визнаний недійсним. Право власності на спірне нерухоме майно /будівлю комплексної станції техобслуговування/ визнано за ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр". /а.с.16-18, том 1/; здійснено двохсторонню реституцію за договором купівлі-продажу від 23.04.2003р., нерухоме майно, що є предметом купівлі-продажу за договором від 23.04.2003р. було повернуто відповідачу-1.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності у гр.Меркулова М.В. достатніх повноважень для укладення правочинів від імені юридичної особи /ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр"/.

13.07.2006р., за результатами перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006р. в апеляційному порядку, Дніпропетровським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою останнє було залишено без змін.

Відповідно до ч.2 ст.105 ГПУ України, постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, тобто, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006р. у справі №25/94 набрало чинності 13.07.2006р.(а.с.19-20, т.1).

В подальшому, за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6, постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2006р. вищезазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу №25/94 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.21-22, т.1).

04.04.2007р. господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу про припинення провадження у справі №16/209-06 (25/94) за позовом ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр" до приватного підприємця ОСОБА_6 в порядку п.6 чт.1 ст.80 ГПК України, тобто, з огляду на те, що підприємство, яке є стороною у справі /ТОВ "Дніпропетровський виставочний центр"/, ліквідовано, що також підтверджується і наявними у цій справі доказами (а.с.59-61, т.1), зокрема, довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 29.03.2007р. про виключення відповідача-1 із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Будь-які інші докази, підтверджуючи факт визнання недійсним, розірвання, зміни в встановленому законом порядку договору купівлі-продажу майна від 23.04.2003р. відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін судам обох інстанцій при розгляді справи згідно зі ст.33 ГПК України.

Крім цього, до скасування рішення господарського суду по справі № 25/94 Вищим господарським судом України, 13.09.2006р. перший відповідач уклав з другим відповідачем договір купівлі-продажу спірного обєкту нерухомості за ціною 151 300,00 грн. та було зареєстровано право власності на обєкт нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу від 13.09.2006р. в КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” 05.10.2006р. (том 1, а.23-24).

Докази визнання недійсним в встановленому законом порядку договору купівлі-продажу від 13.09.2006р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін при розгляді справи судами обох інстанцій (ст.ст.33, 35 ГПК України).

Ухвалою господарського суду від 10.08.2005р. було порушено провадження у справі №Б24/206/05 про банкрутство ТОВ “Дніпропетровський виставочний центр” (а.с.111, т.6).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006р. по справі №Б24/206/05 першого відповідача було визнано банкрутом, було відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до першого відповідача (а.с.115-116, т.6).

Вищевказана постанова господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006р. по справі № Б24/206/05 набрала законної сили (ст.115 ГПК України). Докази, підтверджуючи факт її зміни чи скасування судами апеляційної або касаційної інстанції відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи судами обох інстанцій. Зазначене не спростовується позивачем будь-якими доказами в розумінні ст.33 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після введення ліквідаційної процедури, ліквідатор, призначений також господарським судом, на підставі вищевказаної постанови господарського суду, здійснює реалізацію майна банкрута в порядку, визначеному Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема, ст.30 цього Закону.

Таким чином, враховуючи приписи ч.2 ст.4-1 ГПК України, виконання судових рішень, зокрема, і постанов господарського суду в межах провадження справ про банкрутство здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, продаж спірного майна товариству з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс” відбувся під час процедури поновлення платоспроможності боржника - ТОВ “Дніпропетровський виставочний центр”, на підставі постанови господарського суду від 17.10.2006р. по справі № Б24/206/05, якою було введено ліквідаційну процедуру по відношенню до відповідача-1.

Відповідно до ст.30 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Тобто, кошти, одержані від продажу майна банкрута, відповідно до положень ст.31 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мають бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів у встановленому цією статтею порядку.

22.08.2007р. між ТОВ “ВТ-Альянс” та ТОВ ВКФ “Саба” був укладений договір купівлі-продажу спірної будівлі комплексної станції техобслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.20-22, т.3). За вищевказаним договором від 22.08.2007р., укладеним в межах ліквідаційної процедури вказаний обєкт нерухомості був придбаний відповідачем-3 по ціні 2 272 500,00 грн. Докази визнання недійсним в встановленому законом порядку договору від 22.08.2007р. відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами в судах першої та апеляційної інстанції відповідно до ст.33 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що при укладенні договорів купівлі-продажу між першим та другим відповідачем, другим та третім відповідачем спірний обєкт нерухомості був придбаний кожним відповідачем оплатно.

Докази того, що відповідач-2 та відповідач-3 знали або могли знати при укладенні договорів купівлі-продажу, що здійснюють купівлю обєкта нерухомості у особи, яка не мала права її відчужувати відсутні в матеріалах справи, не надавались позивачем судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

Отже, за цих підстав слід дійти висновку, що і відповідач-2, і відповідач-3 є добросовісними набувачами спірного обєкту нерухомості.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 ст.388 ЦК України регламентовано, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Враховуючи, що відповідача-2 та відповідач-3 є добросовісними набувачами, спірне майно було придбане за оплатним договором купівлі-продажу відповідачем-2 в межах ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду від 17.10.2006р. по справі № Б24/206/05, тобто на виконання вказаної постанови, то відсутні правові підстави вважати обґрунтованими посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин п.3 ч.1 ст.388 ЦК України.

Отже, відповідно до вимог ст.321 ЦК України, придбавши в якості добросовісного набувача вказане майно за певну плату /2 272 500,00 грн./, покупець /ТОВ ВКФ “Саба”/, набув права власника даного майна з правом володіти, користуватись та розпоряджатись останнім на свій розсуд на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2007р., який в встановленому законом порядку недійсним не визнано, докази протилежного відсутні. Тобто, відповідач-3 володіє спірним майном при наявності певних правових підстав.

Враховуючи наведене вище, на думку суду апеляційної інстанції, у господарського суду Дніпропетровської області були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог як шляхом витребування спірного нерухомого майна у добросовісного набувача /ТОВ ВКФ “Саба”/, так і для задоволення позову в частині вимог позивача про визнання права власності на обєкт нерухомості.

Щодо доводів позивача про те, що останнього було позбавлено права власності на підставі скасованих в подальшому судових рішень поза його волі, то ці доводи не можуть бути підставою витребування у відповідача-3, як добросовісного набувача, в силу ч.2 ст.388 ЦК України, оскільки спірне майно було реалізоване відповідачем-1 відповідачу-2 в межах ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006р. по справі № Б24/206/05.

Натомість, цілком правомірним судова колегія вважає припинення провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський виставочний центр" на підставі п.6 частини першої статті 80 ГПК України, з огляду на проведення 27.02.2007р. державної реєстрації припинення відповідача-1 /ТОВ “Дніпропетровський виставочний центр”/.

З огляду на зазначене вище, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс”, м.Дніпропетровськ, та товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 підлягають задоволенню частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р., як таке, що прийнято при неповному дослідженні всіх обставин справи, підлягає скасуванню частково, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Решта викладених в апеляційних скаргах доводів колегією суддів не приймається, оскільки не впливає на правову оцінку спірних правовідносин.

Згідно зі ст.49 ГПК, України витрати на апеляційне оскарження слід віднести на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010р. у справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09 - скасувати частково.

В задоволенні позову субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський виставочний центр”, товариства з обмеженою відповідальністю “ВТ-Альянс” та товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” про визнання права власності та витребування майна - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 /ІНН НОМЕР_2/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Альянс»/ЄДРПОУ 32688401/ витрати на подання апеляційної скарги в сумі 809,00 грн.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 /ІНН НОМЕР_2/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Саба” /ЄДРПОУ 20251773/ витрати на подання апеляційної скарги в сумі 809,00 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Голяшкін

Дата підписання повного тексту 20.08.2010р.