Рішення № 109241229, 21.02.2023, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/6/23

Єдиний унікальний № 742/23/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Зарічна Лариса Анатоліївна до інспектора ВГПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Микитюка Антона Сергійовича та Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №666416 від 21.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

установив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зарічна Л.А. звернулася до суду з позовом до інспектора ВГПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Микитюка А.С. та Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №666416 від 21.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора ВГПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Микитюка А.С. від 21.12.2022 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн за ч.ч.1, 2 ст.122 КУпАП за те, що він нібито 21.12.2022 приблизно о 17:30 год в м.Прилуки по вул..Коптєва, 51а, керуючи автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив поворот ліворуч у зоні дії дорожнього знаку 4.2. «Рух праворуч» та під час маневру не здійснив ввімкнення показника повороту, чим порушив ПДР України.

Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки факт порушення правил дорожнього руху не вчиняв, так як не здійснював виїзд від будинку АДРЕСА_1 , а рухався у напрямку від залізничного вокзалу по вул.Вокзальній, яка не має обмеження щодо руху транспортного засобу в обох напрямках. А також зазначив, що згідно п.8.4 ПДР визначено кілька груп дорожніх знаків, а який саме із зазначених знаків порушив позивач із наданої копії постанови неможливо з`ясувати.

06.02.2023 від Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області надійшов відзив на позов, в якому представник ГУНП зазначив, що події 21.12.2022 за участю ОСОБА_1. зафіксовані на відео з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який буде направлений в суд як доказ по справі. Інспектор Микитюк А.С., здійснюючи розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , діяв у межах своїх повноважень, керуючись нормами чинного законодавства, а постанова серії БАБ № 666416 від 21.12.2022 відповідає встановленій формі, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте надали заяву про розгляд справи у їх відсутності та задоволення позову в повному обсязі, а також просили не стягувати витрати на правову допомогу.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частини перша, друга, третя статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова по справі згідно ч.ч.2-3 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другої цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати: правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідні позиції стосовно допущених працівниками поліції порушень оформлення матеріалів справи та інших документів у справах про адміністративні правопорушення викладені Верховним Судом у постановах по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 року (доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення), по справі № 177/525/17(2- а177/23/1 7) від 08.07.2020 року (сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення), по справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року (відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є неналежним доказом, якщо в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис).

Із оскаржуваної постанови серії БАБ №666416 від 21.12.2022, винесеної старшим лейтенантом поліції ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Микитюком А.С. вбачається, що 21.12.2022 приблизно о 17:30 год ОСОБА_1 м.Прилуки по вул..Коптєва, 51а, керуючи автомобілем RENAULT, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив поворот ліворуч у зоні дії дорожнього знаку 4.2. «Рух праворуч» та під час маневру не здійснив ввімкнення показника повороту, чим порушив п.8.4 г та п. 9.2б ПДР України.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху, до яких відносяться і водії, зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Ч.1 ст.122 КУпАП України передбачається відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Ч.2 ст.122 КУпАП України - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до пункту 8.4 «г» Правил дорожнього руху України дорожні знаки поділяються на групи, в тому числі показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Згідно пункту 9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Із описової частини оскаржуваної постанови вбачається, що подія 21.12.2023 відбувалася в АДРЕСА_2 , а не як зазначено у відзиві від Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області по вул..Вокзальній, що не дає змоги суду впевнитися у дійсності даної події саме на зазначеній ділянці дороги.

Із наданого стороною відповідача відеодиску та переглянутого судом відеозапису однозначно не можливо ідентифікувати, як транспортний засіб, так і особу, яка ним керувала, яка начебто здійснила порушення ПДР України, оскільки зйомка здійснюється в темну пору доби, та з такої також не вбачається ні номерного знаку ні марки автомобіля.

Щодо твердження, які зазначені у відзиві про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення зазначеного у постанові ротоколі серії БАБ №666416 від 29.12.2022, суд також не приймає до уваги, оскільки такі спростовуються даними самої постанови, де ОСОБА_1 зазначив, що з постановою не згоден.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), шо обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У цьому контексті Європейський Суд з прав людини в п.23,25 рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року зазначив, що Конвенція зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень у світлі конкретних обставин справи, зокрема, якщо у позові йде посилання на специфічні, доречні та важливі аргументи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ( п.3 ч.3 ст. 286 КАС України).

Відповідач у своєму відзиві не надав жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП, а його доводи, викладені у даному відзиві є безпідставними.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №666416 від 21.12.2022 прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 19, 72, 90, 241, 243, 286, 293, 295, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), представник позивача - адвокат Зарічна Лариса Анатоліївна, до інспектора ВГПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Микитюка Антона Сергійовича (м.Прилуки, вул.Котляревського, 66) та Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області (м.Чернігів, просп..Перемоги, 74, ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №666416 від 21.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ №666416 від 21.12.2022, винесену інспектором ВГПП Прилуцького РВП ГУНГІ в Чернігівській області Микитюком Антоном Сергійовичем про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення йогодо адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , понесені по справі судові витрати в розмірі 496,20 гри.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 27.02.2023

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО