Рішення № 10924030, 17.08.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р.           Справа № 3/185. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.Дельвантеез», м. Полтава

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –195948,71 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Книш О.П., довіреність від 01.07.2009 року

Від відповідача –Решетов В.В., довіреність від 02.04.2009 року

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «А.Дельвантеез»звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 195948,71 грн., яка складається з 172464,80 грн. основного боргу, 17599,01 грн. пені, 2389,69 грн. річних та 3495,21 грн. інфляційних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору будівельного підряду за №26/07 від 25.07.2008 року, в частині оплати вартості наданих відповідачу будівельних робіт, згідно з підписаними відповідачем актами приймання виконаних робіт №№2,5,6 за лютий 2008 року та не підписними актами №№14,15,16 за червень 2009 року.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, мотивуючи факт відстрочення з його боку прийняття виконаних робіт та їх оплати, невиконанням з боку відповідача обумовленого між сторонами в п.п. 2.11 Договору №26/07 обов’язку по утриманню служби генерального підрядника, яким є відповідач.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.10.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалами суду, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за заявою сторін про розгляд справи за межами двохмісячного строку.

Востаннє, ухвалою від 22.06.2010 року, розгляд справи відкладено на 05.08.2010 року, а позивача зобов’язано надати суду докази зміни власного найменування.

07.07.2010 року від позивача надійшов лист в якому повідомляється про реорганізацію приватного підприємства «А.Дельвантеез»у товариство з обмеженою відповідальністю «А.Дельвантеез».

У судовому засіданні 05.08.2010 року, на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено заміну позивача на його процесуального правонаступника –товариство з обмеженою відповідальністю «А.Дельвантеез». Крім того, в зазначеному судовому засіданні, також, відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №8/94 за позовом відповідача до позивача про тлумачення змісту п.п. 2.8. договору будівельного підряду №26/07 від 25.07.2008 року, з наступних підстав.

Частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський, суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Разом з тим, можливе прийняте рішення у справі №8/94 не впливає на оцінку доказів у даній справі, а обставини справи, які розглядаються у справі №8/94 можуть бути встановлені господарським судом у справі 3/185 самостійно.

У судовому засіданні 05.08.2010 року оголошено перерву до 17.08.2010 року.

На день вирішення спору по суті, 17.08.2010 року, присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву, а також просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, пропонуючи, при цьому, поставити на її розгляд питання, пов’язані з відповідністю вартості будівельних матеріалів вартості виконаних позивачем робіт, правильністю застосування одиничних розцінок при складанні актів виконаних робіт, фактичною загальною вартістю виконаних робіт та відповідністю якості виконаних робіт.

Представник позивача, проти проведення експертизи заперечує.

Суд, розглянувши питання доцільності проведення судової експертизи, установив, що в силу вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України (беручи до уваги вказівки зазначені в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду від 11.11.1998, №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»), судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з тим, позивачем при поданні позовної заяви надано, а судом в процесі розгляду справи витребувано від сторін достатню кількість доказів для вирішення спору по суті, і об’єктивної потреби в спеціальних знаннях у суду немає. З вказаних підстав, клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, відхиляється.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

25 липня 2008 року між сторонами укладено договір будівельного підряду за №26/07 (Договір), згідно з умовами якого позивач, як субпідрядник, зобов'язується на власний ризик на замовлення відповідача, як генерального підрядника, виконати та здати будівельні роботи об'єкта генеральному підряднику в установлений строк, відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов'язується передати позивачу затверджене технічне завдання та кошторисну документацію, будівельний майданчик, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 2.7. Договору, фінансування робіт, передбачених договором проводиться за графіком, згідно з додатком №4. Фінансування проведення робіт виконується на підставі кошторису, календарного графіку виконання робіт з урахуванням порядку проведення розрахунків за виконанні роботи.

Згідно п.п. 2.8. Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування генеральним підрядником грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт та у відповідності до графіку фінансування робіт, передбаченого додатком №3 до даного договору. Перерахування коштів за виконані роботи здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт. Залік авансу генеральним підрядником здійснюється в проміжних платежах протягом місяця з дня одержання авансу субпідрядником у розмірі використаних матеріалів, придбаних за рахунок авансу, згідно з формами КБ-3, КБ-2в за звітний період.

П.п. 4.1 Договору сторони обумовили між собою строки виконання робіт, які повинні розпочатися та закінчуватись відповідно до календарного графіку виконання робіт згідно з додатком №3.

Відповідно до п.п. 5.1 Договору передавання виконаних місячних етапів робіт субпідрядником і прийняття робіт генеральним підрядником оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін, а п.п. 5.2 договору визначено, що акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в готує субпідрядник і передає генеральному підряднику близько 25 числа звітного місяця. Генеральний підрядник протягом 3 робочих днів перевіряє достовірність акта в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості, і при відсутності явних чи прихованих недоліків підписує його в рамках цього ж строку або направляє мотивоване заперечення проти його підписання. Якщо Генеральний підрядник не надав мотивованих заперечень і не підписав акт приймання виконаних підрядних робіт (Форма №КБ-2в) на протязі 5 діб, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті. Генеральний підрядник може проводити попереднє випробування закінчених робіт, для чого залучати третіх осіб. У разі, якщо генеральний підрядник прийняв виконані роботи без перевірки, він позбавляється права посилатися на виявлені недоліки в роботі, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

На виконання умов Договору, позивачем, в період з серпня 2008 року по червень 2009 року виконано робіт на загальну суму 2430127,20 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за вказаний період.

Разом з тим, як установлено судом, і не заперечується самим сторонами, відповідач провів часткову оплату вартості виконаних позивачем робіт, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 172464,80 грн.

При цьому, відповідачем не оплачено вартість робіт, виконаних позивачем у лютому 2008 року, згідно з підписаними відповідачем актами приймання виконаних робіт №№ 2,5,6, та в червні 2009 року, згідно з не підписними актами №№14,15,16.

Як установлено судом в процесі розгляду справи, повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не здійснюється з посиланням на факт невиконання позивачем п.п. 2.11. Договору, яким визначено, що утримання служби генерального підрядника здійснюється згідно ДБН Д. 1.1-1-2000 Додаток Б п. 49 шляхом перерахувань коштів в розмірі 2,5 % від Договірної ціни на рахунок генерального підрядника на підставі актів прийняття виконаних робіт форми № КБ-2в наданих субпідрядником.

Проте, суд вважає, що зазначені обставини не можуть вважатися підставою для непроведення розрахунків за виконані роботи, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. За приписами частини 6 цієї статті Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

За своєю правовою природою акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт.

Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику).

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як установлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за Договором належним чином, оскільки жодних претензій щодо обсягу та якості виконаних ним робіт від позивача не надходило та/крім того відповідач, як замовник, не скористався правами, передбаченими статтею 882 Цивільного кодексу України та й до цього часу не позбавлений можливості у встановленому законодавством порядку, у випадку порушення своїх прав з боку позивача, звернутися до суду за їх захистом.

Таким чином, викладені у відзиві на позовну заяву заперечення щодо неможливості оплати вартості робіт, як за підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт (оскільки вони були прийняті відповідачем), так і за не підписаними актами (оскільки вони направлялись відповідачу), суд вважає такими, що не можуть бути підставою для відмови відповідача в односторонньому порядку виконувати умови Договору щодо оплати вартості цих робіт.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, встановлені обставини справи, в розрізі з вимогами вищезазначеного законодавства України, дають суду підстави для висновку про законність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 172464,80 грн. заборгованості за виконані роботи.

Крім того, відповідно до п.п. 13.2. Договору за порушення строків оплати обумовлених договором платежів замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, що узгоджується з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України.

Сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 17599,01 грн.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2389,69 грн. трьох процентів річних та 3495,21 грн. інфляційних.

В цілому, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 25, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1. Замінити позивача –приватне підприємство «А.Дельвантеез»його правонаступником – товариством з обмеженою відповідальністю «А.Дельвантеез».

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТК»(м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 4, код 32874722) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.Дельвантеез»(м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, оф. 409? код 13946109) 195948,71 грн. заборгованості (172464,80 грн. основного боргу, 17599,01 грн. пені, 2389,69 грн. річних та 3495,21 грн. інфляційних), 1959,48 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 21.08.2010 року.

Суддя                                         О.В. Гончарук