Рішення № 10923953, 18.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2010 р. Справа № 03/1435

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Єфіменка В.В., з секретарем Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача- Ізмайлов Д.Л. за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ

до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Молодецьке, Маньківський район, Черкаська область

про стягнення 49 258 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Агроскоп Україна" (вантажовідправник) заявлено позов до приватного підприємця (далі - ПП) ОСОБА_1 (перевізника) про стягнення:

-480667,36 грн. збитків внаслідок пошкодження частини вантажу 67 мішків насіння кукурудзи, що 16.04.2010 перевозилось автомобілем НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_2 за маршрутом: м.Умань (Черкаська область) м.Глобине (Полтавська область);

-388,94 грн. витрат позивача по заміні пошкодженого вантажу для вантажоодержувача.

Позов мотивовано тим, що під час перевезення частина вантажу, яка знаходилась у паперових мішках намокла, зазнала пошкодження і стала непридатною для використання вантажоодержувачем, що підтверджується відповідним актом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмовому поясненні та його представник у судовому засіданні заявлених вимог не визнали і зазначили, що наданий відповідачем автомобіль для перевезення вантажу (насіння кукурудзи) був обладнаний брезентовим покриттям, що повністю влаштовувало відправника. Відповідач вважає, що це підтверджується діями позивача-відправника від наданого транспортного засобу він не відмовився, тобто визнав, що він є придатним для перевезення цього вантажу (ст. 917 ЦК України).

Вантаж позивачем завантажено у його автомобіль, при завантаженні автомобіль перевірено та відправлено, а вантажоодержувачем прийнято, що є черговим визнанням та підтвердженням придатності транспортного засобу.

При цьому, як зазначив відповідач, при прийнятті вантажу вантажоодержувачем жодним чином не визначено того, що автомобіль чи вантаж не обладнаний брезентовим покриттям, чи непристосованим для перевезення цього вантажу.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

У відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правове регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні регламентовано Главою 32 Господарського кодексу України та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363 (з послідуючими змінами).

Ст.ст. 306-308, 310, 314 ГК України містять, зокрема такі положення.

Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.

Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Розділи 8, 10, 11, 13, 15, 19 Правил містять, зокрема такі положення:

Типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.

Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового договору) та такого, що відповідає санітарним нормам.

Подача непридатного для перевезень вантажів рухомого складу вважається такою, що не була здійснена.

Вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником.

Відкриття та закриття люків автоцистерн, вмикання (вимикання) насосів (двигунів), маніпуляції зі шлангом, встановленим на автомобілі, виконує водій.

Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).

Тарні та штучні вантажі приймаються Перевізником із зазначенням в товарно-транспортній накладній маси вантажу та кількості вантажних місць. Маса тарних і штучних вантажів визначається Замовником перед поданням їх Перевізнику та зазначається на вантажних місцях. Порядок визначення ваги вантажів наведений у розділі 6 цих Правил.

Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та способу її визначення виконується Замовником

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

У пунктах призначення вантажоодержувач має право при прийманні вантажів перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадках:

а) прибуття вантажів у пошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) або з пошкодженими пломбами вантажовідправника;

б) прибуття швидкопсувних вантажів з порушенням терміну доставки або з порушенням встановленого цими Правилами температурного режиму при перевезенні.

У разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Зерно перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами.

Не допускаються до перевезення зернові вантажі в тарі: вологістю більше 15 %; ті, що знаходяться у стані самозігрівання; заражені шкідниками, що водяться у коморі; недегазовані, якщо вони зазнали перед навантаженням газової дезінсекції; ті, що мають сліди підмочування; без належного відправницького маркування на мішках; у нестандартній або несправній тарі; без якісних посвідчень.

Кількість прийнятих і зданих зернових вантажів облічують по кількості місць і стандартній масі мішка - згідно з даними, що зазначаються вантажовідправником у товарно-транспортній накладній, або шляхом зважування.

Основною тарою для зернових вантажів можуть бути цупкі, сухі, не прілі мішки, не заражені шкідниками і без сторонніх запахів.

Позивач придбав насіння кукурудзи, що перевозилося Відповідачем 16.04.2010р., у власність від продавця-виробника - юридичної особи «Ріопеег Hi-Bred Switzerland S.A.»Швейцарія на підставі Договору купівлі-продажу №PRUA 10/42 від 19.02.2010р. (далі по тексту - Договір купівлі) та вантажно-митної декларації № 902030000/0/300867 від 14.04.2010р.

У відповідності з умовами ст. 10 Договору, вищевказаний продавець-виробник упакував насіння кукурудзи ПР39Д81 у власні паперові мішки та замаркував їх.

Крім того, згідно умов Договору купівлі, упаковка не може бути перероблена чи іншим чином змінена Позивачем (покупцем) будь-яким чином. Також, Позивачу заборонено перепаковувати товар в будь-які інші мішки, контейнери тощо.

Згідно додатку №2 до Договору купівлі, яким сторони затвердили стандарти якості товару:

- насіння кукурудзи повинно бути упаковане в паперові мішки (= посівна одиниця) з вмістом 80 000 зерен кукурудзи кожний, на піддонах;

- схожість насіння кукурудзи гарантується на рівні мінімум 92,0% і 20.04.2010р. була підтверджена на рівні 96% згідно Протоколу випробувань № 838 від 20.04.2010р. Черкаської облдержнасінінспекції. Додатком №3 до Договору купівлі є Гарантія відповідності насіння кукурудзи ПР39Д81, упакованого у паперові мішки, надана продавцем-виробником.

У відповідності з п.п. 3.2.,3.3. Правил пакування та маркування насіння сільськогосподарських культур в Україні, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2009 р. N 426, тара повинна бути цілою, міцною, чистою, сухою і знезараженою від шкідників і збудників хвороб. Основними видами паковань, що застосовують у насінництві, є мішки, торбинки, пакети та контейнери різної місткості, що відповідають вимогам нормативних документів. Для виготовлення пакувань використовують матеріали із натурального або штучного волокна, щільний папір, картон, пластик, металеву фольгу та інші матеріали, придатні для пакування насіння і допущені санітарними нормами.

Таким чином, умови Договору купівлі щодо пакування насіння кукурудзи ПР39Д81 у паперові мішки повністю відповідають вимогам українського законодавства про пакування насіння с/г культур (зокрема, насіння кукурудзи).

Насіння кукурудзи ПР 39Д81, що перевозив Відповідач 16.04.2010р., має наступні сертифікати, висновки та дозвільні документи на імпорт, завірені копії яких додаються до даного пояснення:

1.Сертифікат якості ІБТА № 01007491 від 19.02.2010р. (на підставі якого проводилось митне оформлення імпорту вантажу на територію України);

2.Карантинний дозвіл Укрголовдержкарантину на імпорт № 75/02324 від 04.03.2010р. зі Специфікацією;

3.Висновок Фітосанітарної експертизи Черкаської обласної карантинної лабораторії № Л24/000440-І від 12.04.2010р.;

4.Сертифікат відповідності УкрСЕПРО иА1.095.Х007673-10 від 29.04.2010р. (бланк серії ВВ № 391847) з Протоколом випробування Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції № 838 від 20.04.2010р.;

5.Сертифікат якості Держінспекції з контролю якості с/г продукції та моніторингу її ринку від 13.04.2010р. (бланк АА №010136).

16.04.2010 року між TOB «АГРОСКОП УКРАЇНА» (далі Позивач) та ПП ОСОБА_1 (далі Відповідач) згідно товарно-транспортної накладної АГС№У-44 від 16.04.2010р. був укладений договір на перевезення вантажу (далі Договір).

У відповідності із Договором Відповідач (перевізник) зобов'язався надати Позивачу (замовнику) послуги по перевезенню вантажу, зазначеного у видатковій накладній Позивача № ЦБ-0000192 від 16.04.2010р., а саме - 659 посівних одиниць насіння кукурудзи «ПР39Д81 (80 тис.нас.) 2010»на загальну суму 480 667,36 грн., за маршрутом: пункт навантаження - Черкаська область, м. Умань (склад Позивача), пункт розвантаження - Полтавська область, м. Глобине, вантажоодержувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Хімагро»(далі - Вантажоодержувач).

Факт перевезення вантажу підтверджується:

-товарно-транспортною накладною СГС № 4-44 від 16.04.2010;

-подорожнім листом (від 16.04.2010) вантажного автомобіля ЗІЛ-130 р.н. СА 7495ВА з причепом р.н. СА 53-23ХХ під керуванням відповідача.

16.04.2010р. Відповідач виконав перевезення вказаного вантажу на автомобілі НОМЕР_2 з причепом д/н НОМЕР_2, доставив вантаж в пункт розвантаження, передав його Вантажоодержувачу.

При розвантаженні автомобіля під час приймання вантажу було виявлено пошкодження частини вантажу. Про цей факт комісією у складі представників Вантажоодержувача (заступник директора О.С. Ніколенко, охоронець ОСОБА_5, водій ОСОБА_6, робітник ОСОБА_3) та Відповідача (особисто) був складений відповідний Акт приймання від 16.04.2010р., в якому зазначено про пошкодження та замокання внаслідок дощу 67 мішків з вантажем, що по кількості відповідає 67 посівним одиницям вищевказаного насіння кукурудзи. Матеріал, з якого виготовлені мішки - багатошаровий папір.

Фактично, підписанням вищевказаного Акту Відповідач погодився з його змістом, а отже, й визнав наявність пошкоджень вантажу.

Вантажоодержувач згідно довіреності на отримання ТМЦ № 16 від 14.04.2010р. прийняв весь вантаж, додатково зробив примітку про кількість пошкодженого вантажу на видатковій накладній Позивача № ЦБ-0000192 від 16.04.2010р., а 19.04.2010р. звернувся до Позивача із листом (вих.№14) з вимогою замінити пошкоджений вантаж на вантаж належної якості в кількості 67 посівних одиниць насіння кукурудзи. 19.04.2010р. Позивач виконав таку заміну, поставив товар Вантажоодержувачу в кількості 67 посівних одиниць насіння кукурудзи «ПР39Д81 (80 тис.нас.) 2010»власним автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною Позивача АГС № 155 від 19.04.2010 та видатковою накладною Позивача № ЦБ-0000221 від 19.04.2010р. на суму 48869,06 грн., із розрахунку 729,39 грн. (з ПДВ) за 1 посівну одиницю.

В свою чергу, Вантажоодержувач 19.04.2010р. повернув Позивачу весь отриманий раніше пошкоджений вантаж в кількості 67 посівних одиниць (мішків) насіння кукурудзи, згідно видаткової накладної №99 від 19.04.2010р.

Для заміни пошкодженого вантажу Позивач використав власний автотранспорт марки «Івеко»д/н НОМЕР_4. При цьому, Позивач витратив 388,94 грн. на придбання пального для перевезення вказаного вантажу, виходячи із наступного розрахунку (згідно даних подорожнього листа № 797743 від 19.04.2010р., серія 02 АИБ):

Загальний пробіг - 334 км

Фактична витрата пального - 56,78 л

Вид пального - дизельне паливо

Вартість 1 л пального станом на 19.04.2010р. (на заправках мережі ТНК-Транс, на яких обслуговується Позивач) - 6 грн. 85 коп.

Розрахунок витрат: 56,78 л х 6,85 грн. = 388, 94 грн.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті псування вантажу стало повністю неможливим його використання вантажоодержувачем за цільовим призначенням у відповідності до вищеназваних сертифікаційних вимог.

У відповідності з п. 19.1. Правил зерно перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами. Відповідачем було надано для перевезення насіння кукурудзи належний тип транспортного засобу - бортовий «ЗІЛ-130», але встановлення тенту, яким був накритий вантаж, або не було належним чином перевірено Відповідачем, або тент був заздалегідь пошкодженим, про що Відповідач не попередив Позивача, у зв'язку з чим відбулось часткове замокання вантажу.

Згідно п. 8.1. Правил перевезення, типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.

Як встановлено в судовому засіданні Відповідач використав власний тент для укриття вантажу Позивача на своєму транспортному засобі, але не перевірив і не впевнився у технічній правильності його встановлення і достатності цього пристосування для збереження вантажу Позивача до початку його перевезення.

Всупереч п. 8.20. Правил водій не перевірив відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також не сповістив Замовника (Позивача) про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Тому, вантажовідправник не міг усунути можливі недоліки.

Суд приходить до висновку:

1) відповідач надав для завантаження транспортний засіб заздалегідь не пристосований для перевезення обумовленого вантажу, при цьому запевнив Позивача в протилежному;

2) позивач надав відповідачу для перевезення вантаж в належній упаковці та замаркований у відповідності до встановлених законодавством вимог, про що свідчить прийняття Відповідачем вантажу до перевезення.

3) вантаж був накритий тентом, але, в результаті дощових погодних умов, вантаж був частково пошкоджений (зіпсований).

Оскільки Відповідач, 16.04.2010р., після завантаження вантажу на транспортний засіб і укриття його тентом, не повідомив (не сповістив) Позивача про недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які б загрожували його збереженню, можна стверджувати, що таких недоліків або не було, або такі недоліки були ним виявлені, але з невідомих причин Відповідач не повідомив про них Позивача, що призвело до пошкодження частини вантажу з вини Відповідача.

Факт складання і підписання Акта про наявність 67 пошкоджених і замочених мішків, прийнятих до перевезення, відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність у товарно-транспортній накладній відмітки про складений 16.04.2010 сторонами Акт не є перешкодою для встановлення вини перевізника.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч.2 ст. 308 ГК України).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. У відповідності з вимогами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач довів передбачені законом підстави для стягнення з Відповідача збитків у зв'язку з неналежним виконанням перевезення вантажу, в наступному розмірі:

- 48 869,06грн. - збитки від пошкодження (псування) вантажу;

- 388,94 грн. - фактичні витрати Позивача по заміні пошкодженого вантажу для Вантажоодержувача, а всього - 49 258,00 грн.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю у розмірі 49258 грн.

У відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі пропорційно до задоволених вимог.

Заявляючи позов, позивач сплатив 510 грн. держмита, тоді як ціна позову 49258 грн. і до сплати підлягає 492,58 грн. держмита.

Суд приходить до висновку, що позивач переплатив держмито в розмірі 17 грн. 42 коп. і їх позивачу необхідно повернути.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 49258 грн. збитків, 492 грн. 58 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, іден.номер НОМЕР_5, с. Молодецьке, Маньківський район, Черкаська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", код 32154038, (поштова адреса: вул.Васильківська,34 м.Київ 03022); юридична адреса: бульвар І.Лепсе,буд. 55, м.Київ 03065.

Видати позивачу довідку про повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 17 грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Рішення оформлено

та підписано 20.08.2010.