Рішення № 10923688, 05.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 рокуСправа №09/1128

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Берестівець Уманського району Черкаської області про стягнення 50775,69 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 50775,69 грн., у тому числі: 37057,24 грн. боргу по лізингових платежах, 264,71 грн. три проценти річних, 583,93 грн. інфляційних втрат, 1808,82 грн. пені, 11060,99 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 жовтня 2007 року сторони уклали договір фінансового лізингу №LA07000335, однак в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував лізингові платежі, внаслідок чого утворився прострочений борг, тому згідно умов договору, ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобовязання повинен сплатити три проценти річних, борг з врахуванням індексу інфляції, пеню за весь період прострочення та договірний штраф.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості в сумі 37 тис. гривень, вказав, що по договору він мав сплачувати щомісячно 980 доларів по курсу гривні, після зростання курсу долара сторони уклали новий договір, відповідно до умов якого відповідач зобовязався сплачувати по 1107 доларів по курсу гривні. Відповідач не мав змоги сплачувати цю суму у повному обсязі, тому утворилась заборгованість, позивач не погодився із пропозицією реструктурувати борг, та 20 квітня 2010 року розірвав договір і відібрав автобус, автобус коштував 183 тис. гривень, а відповідачем за два з половиною роки виплачено 173 тис. гривень. Також відповідач надіслав двосторонній акт звірки розрахунків станом на 27.04.2010 року.

У письмових поясненнях від 02 серпня 2010 року позивач просить стягнути з відповідача 50647,71 грн., у тому числі: 37075,88 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 252,40 грн. річних, 533,73 грн. інфляційних втрат, 1724,71 грн. договірної пені та 11060,99 грн. договірного штрафу. Також просить розглядати справу без участі його представника.

Розглянувши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

24 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №LA07000335 (далі Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець (позивач у справі) зобовязався, після підписання Лізингоодержувачем Договору, придбати і передати у володіння та користування Лізингоодержувач предмет лізингу транспортний засіб Ivan A22, а Лізингоодержувач зобовязався прийняти відповідний транспортний засіб та використовувати його у відповідності до умов Договору. Склад та вартість транспортного засобу, ознаки, параметри та комплектність кожного транспортного засобу вказується в Договорі та Специфікації, яка є невідємною частиною Договору. Лізингоодержувач самостійно обирає транспортний засіб та постачальника, погоджує строк поставки та комплектність ТЗ з Лізингодавцем (п.1.1 додатку №2 до Договору).

Вартість транспортного засобу становить 183001,01 грн., лізинговий період 60 місяців, референційна валюта долари США.

Відповідно до п.8.2 додатку №2 до Договору Лізингоодержувач зобовязався сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно Договору, протягом пяти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів а поточний рахунок Лізигодавця, зазначений в Договорі та виставленому рахунку. Якщо у Договорі вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра»плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу Лізингоодержувачем, Лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення рахунку у референційній валюті.

Згідно визначення термінів, які вживаються у Договорів, лізинговий платіж це грошова сума, яка сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця, та може включати в себе суму, яка відшкодовує частину вартості ТЗ, що передається в Лізинг, винагороду Лізингодавцеві за отриманий у лізинг транспортний засіб, компенсацію відсотків за кредитом, компенсацію страхових витрат та інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням Договору, лізингові платежі складаються з Першого лізинговового платежу, щомісячних лізингових платежів та Спеціальних лізингових платежів.

Відповідно до п.10.2 додатку №2 до Договору Лізингодавець має право відмовитись від Договору та вимагати повернення транспортного засобу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 календарних днів.

Відповідно до п.3.1 Договору всі платежі згідно цього Договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов, вказаних у цьому Договорі та додатку №2 до нього.

Пунктом 3.3. Договору сторони встановили, що комісія, яка перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, оподатковується ПДВ.

Щомісячні платежі становлять 979,78 доларів США (4977,28 грн.), з яких: відшкодування вартості предмету лізингу 540,36 доларів США (2745,03 грн.), та банківські відсотки і комісія 439,42 долара США (2232,25 грн.).

По акту приймання-передачі предмета лізингу від 13.11.2007 року позивач передав відповідачу транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію, талон техогляду, ключ запалювання, сервісну книжку, посібник з експлуатації ТЗ, домкрат, балонний ключ, поліс ОСЦПВ, спеціальний знак до полісу ОСЦПВ, довіреність на право керування.

29 грудня 2008 року сторони уклали додаткову угоду №1, якою змінили щомісячні лізингові платежі у розрізі комісії та підписали додаток №4 до Договору у новій редакції. Також викладений у новій редакції п.8.2 додатку №2 до Договору, відповідно до якого Лізингоодержувач зобовязується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно Договору протягом пяти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізигодавця, зазначений в Договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно Договору. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. У звязку з тим, що у Договорі вказана референційна валюта долари США, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату виставлення рахунку по курсу 6,50 грн. до 1 долара США.

В порушення умов Договору відповідач у період з 25 листопада 2009 року по 23 квітня 2010 року припинив повністю сплату лізингових платежів згідно виставлених рахунків-фактур, заборгувавши позивачу станом на 27.04.2010 року 37075,88 грн. цих платежів.

Наявність заборгованості по сплаті лізингових платежів підтверджується рахунками-фактурами за вказаний період, банківськими виписками наданими позивачем, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків та визнається відповідачем.

Згідно акту повернення предмету лізингу від 20 квітня 2010 року відповідач повернув позивачу транспортний засіб, а 23 квітня 2010 року позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначаються Законом України «Про фінансовий лізинг»(в редакції Закону України від 11.12.2003 року №1381-IV) (далі скорочено ЗУ «Про лізинг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 ЗУ «Про лізинг»встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

В порушення вимог зазначених статей ЗУ «Про лізинг»та умов Договору лізингу відповідач сплату лізингових платежів у період з 25 листопада 2009 року по 23 квітня 2010 року проводив з простроченням та не у повному розмірі, заборгувавши позивачу 37075,88 грн.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

У пункті 8.9 додатку №2 до Договору сторони встановили, що у разі прострочення сплати платежів Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, але передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Розмір пені, який сторони визначили у Договорі лізингу, відповідає граничному розміру пені, який встановлений спеціальним Законом, тому позивач обґрунтовано нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу, пеня (у письмових поясненнях від 02.08.2010 року) розрахована вірно в сумі 1724,71 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховані 533,73 грн. інфляційних, 252,40 грн. трьох процентів річних (згідно розрахунку, викладеного у письмових поясненнях від 02.08.2010 року).

У пункті 10.8 додатку №2 до Договору сторони домовились, що дострокове розірвання Договору можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат Лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини Лізингоодержувача, а також із можливості застосування санкцій, а саме: сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів за договором оперативного лізингу.

Оскільки Договір було розірвано з вини відповідача 20.04.2010 року (через 30 місяців після укладення Договору), відповідач залишив несплаченими 30 щомісячних лізингових платежів, тому позивачем обґрунтовано нарахований договірний штраф у розмірі 10% від суми недоотриманих лізингових платежів, що становить 11060,99 грн.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 37075,88 грн. заборгованості по лізингових платежах, 252,40 грн. річних, 533,73 грн. інфляційних втрат, 1724,71 грн. договірної пені, 11060,99 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 506,48 грн. витрати по сплаті державного мита та 235,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 741,89 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ, вул. І. Дубового, 14, ідентифікаційний код 30726921 37075,88 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 252,40 грн. річних, 533,73 грн. інфляційних втрат, 1724,71 грн. договірної пені, 11060,99 грн. договірного штрафу та 741,89 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 10 серпня 2010 року