Рішення № 10923649, 03.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року                                                                      Справа №09/1082

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача –Маслов О.В. за довіреністю, відповідача - Кулібаба С.Б. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства компанії «Райз»м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро»м. Христинівка Черкаської області про стягнення 86577,07 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позовну заяву, у якій позивач, посилаючись на ст.ст.11, 525, 526, 553, 554, 559, 611, 624, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст.ст.193, 225, 230, 231, Господарського кодексу України (далі –ГК України) просить стягнути з відповідача 86577,07 грн., у тому числі: 26969,89 грн. простроченого боргу з оплати за отриманий товар, 10530,82 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 3227,53 грн. пені, 45848,83 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 лютого 2010 року між сторонами був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту №8254004, на виконання якого позивач здійснював поставку товару відповідачу, який останнім отриманий, однак оплачений не в повному обсязі.

За доводами позивача договором (п.2.2) передбачено, що сума у гривні, що підлягає до сплати відповідачем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати ціни договору (її неоплаченої частини), тому розрахунок боргу зроблений з врахуванням цих положень договору.

Також згідно умов договору (п.2.12) постачальник вправі провести зарахування коштів в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за користування товарним кредитом; в другу чергу –в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами (п.7.5) та штрафу, а сума, що залишається, зараховується в рахунок оплати вартості товару, тому сума боргу визначена з врахуванням цих положень черговості зарахування отриманих від платника коштів.

У письмових уточненнях розрахунку позовних вимог, поданих 24 червня 2010 року, позивач просить стягнути з відповідача 53757,13 грн., у тому числі: 31304,02 грн. основного боргу, 13688,00 грн. відсотків за неправомірне користування коштами та 8765,11 грн. збитків.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просить відмовити у позові, посилаючись на те, що нарахування пені включив у розрахунок платежів, без врахування строку позовної давності; сума основного боргу позивачем визначена невірно, розмір боргу з 07.11.2008 року дорівнює 17497,46 грн., і з врахуванням змін курсу гривні до долару США станом на 01.06.2010 року обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення боргу за товар в розмірі 27459,23 грн.; розмір заявлених збитків завищений, згідно розрахунку відповідача обґрунтованими є збитки в сумі 7688,60 грн.; нарахування відсотків за неправомірне користування коштами не відповідають п.67 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888, згідно розрахунку відповідача розмір відсотків становить 11974,03 грн.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві;

- представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві.

Згідно ст. 75 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

20 лютого 2008 року сторони уклали Договір поставки на умовах товарного кредиту №8254004/19 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов’язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець (відповідач у справі) зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову сума, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а, сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатку. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони, згідно п.2.2 Договору, встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов’язання покупця існують і підлягають сплаті в гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Згідно п.2.4 Договору термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем авансом, вказаний в додатку №1 до Договору.

Відповідно до п.2.6 Договору товар (його вартість (ціна) в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти. Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.7-2.12 Договору та в додатку №1а.

У пункті 2.7 Договору сторони встановили, що строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується днем, в який згідно умов договору підлягає оплаті сумі (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же день сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування.

Розмір процентів, згідно п.2.9 Договору, встановлюється в розмірі 12,4 відсотки річних від вартості товару, отриманого покупцем на умовах товарного кредиту.

Пунктом 2.12 Договору сторони домовились, що у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов’язань, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів з користування товарним кредитом, в другу чергу –в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами (п.7.5) та штрафу, а сума, що залишається, зараховується в рахунок оплати вартості товару. В решті випадків, кошти зараховуються наступним чином: в першу чергу –в рахунок оплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом, строк сплати яких настав та прострочених з оплатою, в другу чергу –в рахунок оплати вартості (ціни) товару, в третю чергу –в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами, в четверту чергу –в рахунок сплати штрафних санкцій.

У пунктах 3.5.1-3.5.6 Договору визначені умови сплати покупцем вартості товару та сплати відсотків за користування товарним кредитом, згідно яких терміни оплати зазначені у додатках №1, 1а до Договору.

Відповідно до п.7.4 Договору покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов’язання покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць з наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

У відповідності до п.7.5 Договору покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмір 28 процентів з простроченої суми.

У Додатку №1а до Договору визначений товар, який купується за Договором на умовах товарного кредиту, та зазначено, що загальна вартість (ціна товару, оплату якої відстрочено) 144936,76 грн., еквівалент загальної вартості –28700,35 доларів США, ціна договору (з урахуванням нарахованих процентів) –222618,29 грн., еквівалент ціни –44082 долари США.

Дати оплати відстрочених платежів, згідно Додатку №1а, становлять: 14350,17 доларів США, строк нарахування процентів 123 дні, річна ставка 8%, сума нарахованих процентів 386,86 доларів США, дата оплати 01.09.2008 року; 14350,17 доларів США, строк нарахування процентів 153 дні, річна ставка 8%, сума нарахованих процентів 481,22 долара США, дата оплати 01.10.2008 року;

У Додатку №1 до Договору визначений товар, який купується за авансуванням, згідно якого дата оплати авансової суми 01.03.2008 року, загальна ціна товару –96926,08 грн., доларовий еквівалент загальної вартості –19058,63 долара США.

На виконання умов договору у період з 28 березня 2008 року по 27 червня 2008 року позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 241314,74 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та не заперечується відповідачем.

Відповідачем по Договору здійснені наступні платежі: 07.03.2008 року –6189,50 грн.; 28.03.2008 року –49667,50 грн.; 29.08.2008 року –85000,00 грн.; 30.09.2008 року –20000,00 грн., 03.11.2008 року –20000,00 грн. та 07.11.2008 року –60000,00 грн. Всього відповідачем сплачено 240857,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків.

Також сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відсотками по товарному кредиту від 29.09.2008 року на суму 6358,42 грн.; від 01.12.2008 року на суму 857,70 грн., та по курсовій різниці –від 03.11.2008 року на суму 1743,00 грн. та від 07.11.2008 року на суму 7759,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошових коштів за поставлені на умовах товарного кредиту товари –насіння сільськогосподарських культур та засоби захисту рослин.

Договір, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення зобов’язань та права на стягнення заявленої суми, за своєю правовою природою є договором поставки між суб’єктами господарювання.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

При визначенні у розрахунку розміру основного боргу, керуючись нормами ст.534 ЦК України та умовами договору стосовно черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням, сплачені відповідачем за товар суми, позивач зарахував в рахунок погашення нарахованої ним у розрахунку позовних вимог пені. У бухгалтерському обліку позивача такі зарахування не відображені, про що свідчать акти звірки взаємних розрахунків станом на 08.10.2008 року, станом на 01.12.2009 року, на 01.04.2010 року.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання відповідача є складовою частиною іншого зобов'язання, яке випливає із договору поставки, воно полягає у сплаті вартості отриманого ним товару. Тому проценти, пеня за несвоєчасну оплату його вартості, інші штрафні санкції не підлягають зарахуванню в порядку, встановленому ст. 534 ЦК України, а застосовуються у судовому порядку. Умови договору в цій частині не відповідають закону, тому згідно ст.215 ЦК України суд оцінює їх, як недійсні.

З огляду на викладені норми законодавства, умови Договору та докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 17185,86 грн. основного боргу з оплати за поставлений на підставі договору товар, включаючи товарний кредит, який підтверджений актом звірки взаємних розрахунків за станом на 01.04.2010 року. Відповідач не надав докази стосовно наявності платежів в рахунок оплати за поставлений товар у період після 01.04.2010 року по день подання позову.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 28% річних та збитків, у зв’язку невиконанням та неналежним виконанням грошового зобов’язання, передбачених пунктами 7.4 та 7.5 договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договору стосовно строків оплати за поставлений товар. Однак, розрахунок відсотків та збитків підлягає коригуванню, з огляду на наступне.

Позивачем визначений початок прострочення виконання грошового зобов’язання з 01 жовтня 2008 року, в той час як додатком до договору №1а строк оплати до 01.10.2008 року. Отже останній день платежу 01.10.2008 року. Тому грошове зобов’язання є простроченим з 02.10.2008 року.

Сума заборгованості на 01.10.2008 року визначена позивачем вірно –84841,54 грн. 03.11.2008 року відповідачем сплачено 20000,00 грн., 07.11.2008 року –60000,00 грн.

Таким чином, договірних 28% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань з врахуванням зазначених платежів, становить 4406,04 грн., з розрахунку:

З 02.10.2008 по 02.11.2008 –32 дні від суми боргу 84841,54 грн. - 2082,67

З 03.11.2008 по 06.11.2008 – 4 дні від суми боргу 64841,54 грн. - 198,96

З 07.11.2008 по 01.06.2010 -572 дні від суми боргу 4841,54 грн. - 2124,41

Згідно п.7.4 Договору, на підставі якого позивачем розраховані збитки, розмір збитків у твердій сумі визначений - 10% неоплаченої вартості ціни товару за перший повний чи неповний місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення.

Позивач розрахував розмір збитків від суми 19 947,42 грн. за 18 місяців порушення грошового зобов’язання в сумі 8765,11 грн.

Враховуючи вищенаведений розрахунок сума боргу станом на 01.10.2008 року становила 84841,54 грн. –10% збитків по договору становить 8484,15 грн. Оскільки заборгованість не сплачена, згідно умов договору зазначена сума збільшується на 10 відсотків за кожний місяць прострочення, тобто на 848,42 грн. в місяць. На даний час борг не погашений. Отже за період з листопада 2008 року по травень включно 2010 року договірні збитки становитимуть 16119,98 грн. (848,42 грн. х 19 міс.), а всього: 24604,13 грн. (8484,15 грн. + 16119,98 грн.).

Суд не вбачає підстав для виходу за межі заявленої позивачем суми збитків, отже до стягнення підлягає визначена позивачем сума збитків - 8765,13 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 303,57 грн. в рахунок оплати державного мита та 82,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 386,32 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Христинівка-Агро», Черкаська область, м. Христинівка, вул.60-ти річчя Жовтня, 16, ідентифікаційний код 32923088 на користь публічного акціонерного товариства компанії «Райз», м. Київ, вул.Заболотного, 152, ідентифікаційний код 13980201 –17185,86 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, включаючи товарний кредит, 4406,04 грн. договірних відсотків, 8765,11 грн. договірних збитків та 386,32 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення складено 09 серпня 2010 року