Рішення № 109227361, 21.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/802/18

Провадження № 2/752/364/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.12.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ракоїд Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Г.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

22 січня 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Відповідно до заявленого позову позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі Договору іпотеки (майнової поруки) №PML015\115\2008 від 01 серпня 2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності\незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML015\115\2008, яка станом на 08.11.2017 р. складає 3130281,18 гривень - заборгованість за кредитом, сума несплачених відсотків за користування кредитом 269539,41 гривня, пеня за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 461046,56 гривень ; виселити ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_5 з займаної квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2008 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», був укладений Кредитний договір № ML015\115\2008, відповідно до якого Позичальнику надано кредит в розмірі 426300 доларів США. В свою чергу, відповідач зобов`язалась повернути Банку кредитні кошти у встановлені строки та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором.

Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання в зв`язку з ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником АТ «ОТП Банк», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 07.04.2014 р. з ОСОБА_2 стягнуто суму боргу в розмірі 392644,08 доларів США, що еквівалентно 313028118 гривень заборгованості за кредитом, 39792,31 доларів США, що еквівалентно 317236,26 гривень - заборгованості за відсотками, 461046,56 гривень пені, а всього 3908563,97 гривень.

На момент звернення до суду з даним позовом відповідачем погашена лише сума боргу в розмірі 47696,82 гривні.

Позивач посилається на те, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором від 01.08.2008 р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №PML-015/115/2008 від 01.08.2008 р., за умовами якого прдметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .

Оскільки позивачальник не виконує належним чином свої зобов`язання за кредитним договором позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

07 лютого 2018 року на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №1153 від 23.05.2018 р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу від 24.05.2018 р. цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 яка діє у своїх та інтересах малолітньої ОСОБА_5 передано в провадження судді Колдіній О.О.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Колдіна О.О. прийняла до свого провадження цивільну справу та призначила розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

12.02.2019 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Колдіна О.О. винесла ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі.

19.09.2019 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Крім того, суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

05.08.2019 р. позивачем подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. щодо зняття заборони відчуження предмета іпотеки та виключення запису про обтяження іпотекою з Державного реєстру іпотек квартири АДРЕСА_1 , звернути стягнення на підставі Договору іпотеки від 01.08.20008 р. № PML-015/115/2008 на нерухоме майно - кв. АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 08.11.2017 р. становить: залишок заборгованості за кредитом в сумі 3130281,18 гривень, сума несплачених відсотків за користування кредитом - 269539,41 гривень, пеня за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 461046,56 гривень, що разом становить 3860867,15 гривень, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та виселити з незаконної займаної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_5 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від08.06.2021 р. судом до участі у справі в якості третьої особи залучено приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловську Г.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 21.10.2021 р. до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_6 залучено ОСОБА_4 .

12.02.2022 р. ОСОБА_4 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рахунок виконання ОСОБА_2 грошового зобов`язання за Договором позики від 02.03.2019 р., яке станом на 22.02.2022 р. становить 5882409,12 гривень, з яких: сума основного боргу - 2301000 гривень, штраф - 2301000 гривень, пеня 795050,20 гривень,3% річних в розмірі 140578,54 гривні, інфляційні збитки в розмірі 344780,38 гривень.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений Договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала в борг суму позики в розмірі 2298960 гривень, зі строком повернення 28.10.2019 р.

Однак, позичальник лише частково виконала свої зобов`язання за договором позики.

Відповідно до умов п.1.3 Договору позики - позика надавалась із забезпеченням виконання зобов`язання шляхом укладення Договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 .

Між ОСОБА_3 , як власницею предмета іпотеки, та ОСОБА_6 був укладений Договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникають з договору позики, укладеного з ОСОБА_2 . Зазначене обтяження було зареєстровано приватним нотаріусом Зверьковою Н.В. Під час укладання Договору іпотеки будь-яке інше обтяження не було зареєстровано і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не повідомляли про права третіх осіб на предмет іпотеки.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер і його спадкоємицею є ОСОБА_4 , яка прийняла у спадщину права вимоги за Договором позики, укладеним з ОСОБА_2

ОСОБА_4 посилається на те, що у визначений законом спосіб позбавлена можливості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за собою право власності на нього, оскільки підставою для такої реєстрації є безпосередньо Договір іпотеки, де Іпотекодержателем зазначений ОСОБА_6 і внесення змін до Договору іпотеки щодо заміни Іпотекодержателя на його правонаступника є неможливим.

З врахуванням викладеного ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом про визнання за нею права власності на предмет іпотеки, оскільки у інший спосіб таке право не може бути реалізовано.

22.02.2022 р. зустрічна позовна заява була прийнята в провадження Голосіївського районного суду м.Києва та об`єднана в одне провадження з первісним позовом.

02.09.2022 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_4 , та представник відповідача адвокат Бірюкова О.М. подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 подана заява про те, що він підтримує позовні вимоги в первинній редакції від 22.01.2018 р.

Відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа в судове засідання повторно не з`явились, про місце і час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від ОСОБА_2 повторно надійшла заява про відкладення розгляду справи, однак суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду та розцінює дії відповідача як зловживання своїми права з метою затягування судового розгляду, оскільки відповідач не з`являється в судові засідання за викликом суду, подаючи клопотання про відкладення судового розгляду, однак будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки до суду відповідачем не надається.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.08.2008 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», був укладений Кредитний договір № ML015\115\2008, відповідно до якого Позичальнику надано кредит в розмірі 426300 доларів США.

За умовами Кредитного договору ОСОБА_2 зобов`язалась повернути Банку кредитні кошти у встановлені строки та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання, визначені Кредитним договором.

В забезпечення кредитного договору 01.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № PML-015/115/2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубко І.І., за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належала їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Зубко І.І.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» право грошової вимоги за Кредитним договором на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10.12.2010 року, відступило - ТОВ «ОТП Факторинг Україна». На умовах, визначених цим договором, клієнт передає (відступає) фактору права грошової вимоги на кредитний портфель, який включає в себе право грошової вимоги за кредитними договорами, а фактор здійснює фінансування клієнта за плату на умовах цього договору.

Окремий договір відступлення права вимоги (який повинен бути нотаріально посвідченим), за яким новий кредитор (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») набуває прав іпотекодержателя за відповідним договором забезпечення не укладався. В договір іпотеки № PML-015/115/2008 укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» зміни не вносилися.

ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором № ML-015/115/2008 від 01.08.2008 року не виконувала належним чином, в зв`язку з чим новий кредитор - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом і на підставі рішення апеляційного суду Київської області по цивільній справі 362/5037/13 ц (провадження 22-ц/780/1101/2014) від 07.04.2014 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг в розмірі 3 858 450,39 гривень.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Основне зобов`язання припиняється його виконанням.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

На підтвердження погашення боргу в повному обсязі 05.10.2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надало державному реєстратору лист за № 1-14587/2017 від 05.10.2017 року про те, що борг ОСОБА_2 сплачено в повному обсязі, а тому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку (номер запису про іпотеку 7676004) та обтяження (номер запису про обтяження 7675920) на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Державний реєстратор - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська Г.О., 09.10.2017 р. скасувала реєстраційні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку (номер запису про іпотеку 7676004) та обтяження (номер запису про обтяження 7675920) на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Відсутність в Держаному реєстрі прав та обтяжень нерухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , іпотекою за договором іпотеки № PML-015/115/2008 від 01 серпня 2008 року свідчить про відсутність у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» статусу Іпотекодержателя.

У Постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 № 922/1995/17 зазначено, що дійсність договору іпотеки у разі нездійснення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (або вилучення такого запису) відповідає положенням законодавства, водночас не свідчить про наявність в особи статусу іпотекодержателя у разі відсутності запису про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою, а вимога такої особи не має пріоритету відносно зареєстрованих прав.

28 січня 2022 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» договір факторингу, відповідно до якого відбулась передача права вимоги за Кредитним договором № ML-015/115/2008 від 01.08.2008 року, укладеним з ОСОБА_2 .

Того ж дня, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» прийняв за актом приймання-передачі оригінали Кредитного договору № ML-015/115/2008 від 01.08.2008 року та додатки до нього, Документи для ведення претензійно-позовної роботи по клієнту, Рішення апеляційного суду Київської області по цивільній справі 362/5037/13-ц (провадження 22-ц/780/1101/2014, належним чином завірена копія Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10.12.2010 року, укладеного з ПАТ «ОТП Банк».

Договір факторингу від 28.01.2022 року не передбачав умов передачі прав за Договором іпотеки (майнової поруки) № PML-015/115/2008 від 01 серпня 2008 року.

31 січня 2022 за актом приймання-передачі документації ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передав, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» окремо прийняв оригінал Договору іпотеки (майнової поруки) № PML-015/115/2008 від 01 серпня 2008 року за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 .

Акт приймання-передачі документації ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» не містить посилання, що він був укладений на виконання Договору факторингу від 28 січня 2022 року.

На момент передачі прав вимоги від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», відомості в Державному реєстрі обтяжень щодо наявності у ТОВ «ОТП факторинг Україна» прав Іпотекодержателя були відсутні.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема, договору відступлення права вимоги (цесії), визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, у тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг вважається фінансовою послугою.

Статтею 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов`язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов`язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред`явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", норми якого є спеціальними, передбачено, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах 1, 2 статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо згідно із законом надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги має бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 03 грудня 2009 року № 241 ТОВ "ОТП Факторинг Україна" була фінансовою компанією та мала право здійснювати фінансові послуги, зокрема надавати послуги факторингу без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства. Але розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 серпня 2015 року № 2023 виключено інформацію про ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з Державного реєстру фінансових установ на підставі поданої заяви, анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 241 та додаток до нього від 03 грудня 2009 року, видані товариству. Оскільки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не є фінансовою установою, не має ліцензії на здійснення господарських операцій з надання фінансових послуг факторингу.

Таким чином, на момент укладення 28 січня 2022 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» договору факторингу у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не було прав на надання послуг факторингу, а отже Товариство не мало право на укладення такого договору, що свідчить про нікчемність правочину.

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків (тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не набуло права Іпотекодержателя за договором іпотеки № PML-015/115/2008 від 01.08.2008 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

28 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», та громадянином України ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав вимоги (цесії)., відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» відступила ОСОБА_1 права вимоги за Кредитним договором № ML-015/115/2008 від 01.08.2008 року, що укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , та договорами забезпечення укладеними на виконання Кредитного договору.

28.01.2022 за актом приймання-передачі документації ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» передало, а ОСОБА_1 прийняв оригінали Кредитного договору № ML-015/115/2008 від 01.08.2008 року та додатки до нього, документи для ведення претензійно-позовної роботи по клієнту, Рішення апеляційного суду Київської області по цивільній справі 362/5037/13 ц (провадження 22-ц/780/1101/2014 належним чином завірена копія довіреності на ім`я ОСОБА_7 , належним чином завірена копія Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10.12.2010 року, укладеного з ПАТ «ОТП Банк», належним чином завірена копія Договору факторингу від 28.01.022 укладеного між ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо».

31.01.2022 за актом приймання-передачі документації ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» передала, а ОСОБА_1 прийняв оригінал Договору іпотеки (майнової поруки) № PML-015/115/2008 від 01 серпня 2008 року, за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

31.01.2022 року на момент передачі за актом приймання-передачі документації від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та надалі ОСОБА_1 оригіналу Договору іпотеки (майнової поруки) № PML-015/115/2008 від 01 серпня 2008 року запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку (номер запису про іпотеку 7676004) та обтяження (номер запису про обтяження 7675920) на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , були скасовані.

Окремі договори про задоволення вимог іпотекодержателя між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_1 , які є правонаступниками Іпотекодержателя , а також зміни до іпотечного договору - не укладались.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» станом на 31.01.2022 не мало статусу Іпотекодержателя.

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не набуло права Іпотекодержателя за договором іпотеки № PML-015/115/2008 від 01.08.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 за яким ОСОБА_2 , а отже на мало правових підстав відступати права Іпотекодержателя за договором іпотеки № PML-015/115/2008 від 01.08.2008 року.

Тому, ОСОБА_1 не набув права Іпотекодержателя за договором іпотеки № PML-015/115/2008 від 01.08.2008 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 за яким ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підставі для задоволення позову ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, в зв`язку з відсутністю у нього прав Іпотекодержателя.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 було укладено Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , згідно якого остання подарувала зазначену квартиру ОСОБА_3 . Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Павловською Г.О. Право власності ОСОБА_3 на квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер права власності 22738046, реєстраційний номер майна 1373886380000.

02.03.2019 року між ОСОБА_2 , як Позичальником, та ОСОБА_6 , як Позикодавцем, укладено в простій письмовій формі Договір позики (безвідсоткової і з забезпеченням виконання зобов`язання).

Відповідно до п. 2.1. Договору позики - сума позики на момент укладення цього договору становить 2 298 960,00 грн., що в еквіваленті складає 74 400,00 євро по курсу продажу цієї валюти ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до п. 2.2. Договору позики - позика передана Позикодавцем позичальнику безпосередньо при підписані Сторонами цього договору готівкою. Сторони зазначили, що підписання цього договору Позичальником є підтвердженням отримання ним грошових коштів від позикодавця у розмірі встановленому у п. 2.1 договору.

ОСОБА_2 підписала договір позики, чим підтвердила отримання коштів в повному обсязі готівкою.

Відповідно до положень ст. 4.1 договору позики сума позики надавалася строком до 28 жовтня 2019 року.

Укладаючи договір, сторони погодили умови повернення позики, і відповідно до пунктом 4.3 Договору позики Сторонами визначено графік повернення позики, відповідно до якого протягом 7 місяців до 3 числа кожного місяця необхідно було повертати по 1800,00 Євро, а 28.10.2019 року необхідно було повернути всю раніше неповернуту частину позики у гривнях, що на момент платежу складатиме 61800,00 Євро.

Графік повернення суми позики є Додатком 1 до Договору позики від 02.03.2019 року.

Відповідно до п.4.4. договору позики повернення позики, її частин по Договору підтверджується письмовими актами приймання-передачі коштів, підписаних сторонами.

Так, сторонами було складено 2 акти приймання-передачі позичених коштів: 02.04.2019 - на суму в еквіваленті 1800 Євро і 03.05.2019 на суму в еквіваленті 1800 Євро.

Всього було повернуто позичальником суму в національній валюті України в еквіваленті до 3600 євро на момент повернення. Інша частина зобов`язання не була виконана Позичальником.

Також, укладаючи договір, сторони узгодили відповідальність сторін за невиконання зобов`язань.

Так в п. 5.1 сторонами встановлено одноразовий штраф у розмірі 100% від несплаченої суми або її частини.

Заборгованість на дату платежу становила - 70800 Євро, або в еквіваленті національної валюти - 2 301 000,00 грн. ( Курс валюти на дату виникнення заборгованості -32,50 грн.). Таким чином, штраф одноразово (100%) становить - 2 301 000,00 грн.

В п. 5.2 договору позики передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до наданого розрахунку розмір пені (подвійна облікова ставка Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки) становить 795 050,20 грн.

Крім того, в п. 5.3 передбачено обов`язок позичальника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від суми заборгованості.

Відповідно до проведеного розрахунку розмір 3% річних від суми заборгованості становить 140 578,54 грн., а розмір інфляційних збитків від суми заборгованості становить 344 780,38 грн.

Таким чином, загальний розмір майнових вимог що підлягають сплаті за договором позики станом на момент звернення Позивача з зустрічною позовною заявою становить: основна сума боргу: 70800 євро, що в еквіваленті становить - 2 301 000 грн. Враховувався Курс валюти «ЄВРО» в АТ «Ощадбанк» 28.10.2019 (день платежу) що становить 32,50 грн, штрафна санкція (100% боргу) що становить 2 301 000 грн., пеня (подвійна облікова ставка Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки) що становить 795 050,20 грн., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 140 578,54 грн. та інфляційні збитки від суми заборгованості у розмірі 344 780,38 грн., а всього 5 882 409,12 гривень (2 301 000 +2 301 000+795 050,20+140 578,54+344 780,38).

Відповідно до умов п. 1.3 договору позики - Позика надавалася із забезпеченням виконання зобов`язання шляхом укладення Договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.3. договору позики Сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого зобов`язання по поверненню суми позики, її частини Позикодавець задовольнить свої вимоги в повному обсязі за рахунок майна, що служить забезпеченням зобов`язання.

Відповідно до п. 3.1 Договору позики з метою забезпечення належного виконання зобов`язань по поверненню суми позики, одночасно з цим договором був укладений Договір Іпотеки з Іпотекодавцем ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 01 грудня 1997 року, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка передала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 виступила майновим поручителем для забезпечення виконання зобов`язання, що виникає з договору позики у ОСОБА_2 (боржника).

Власником квартири, що передавалася в іпотеку була ОСОБА_3 на підставі Договору дарування квартири від 09.10.2017 року. Право власності Іпотекодавця на квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер права власності 22738046, реєстраційний номер майна 1373886380000.

02.03.2019 між ОСОБА_6 (Іпотекодержателем) і ОСОБА_3 (Іпотекодавцем,) був укладений Договір іпотеки, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Зверьковою Н.В., який зареєстрований в реєстрі за № 273.

Договір іпотеки забезпечував вимоги ОСОБА_6 (Іпотекодержателя) що випливали з договору позики від 02.03.2019 в простій письмовій формі, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася згідно графіку до 28.10.2019 року повернути Іпотекодержателю грошові кошти в сумі 74400 Євро по курсу продажу цієї валюти встановленому ПАТ «Державний ощадний банк України». Даною іпотекою забезпечувалася як сума позики так і штрафні санкції (штраф,пеня) передбачені основним зобов`язанням.

Відповідно до п.п. 1.1.,7.1 Договору іпотеки Іпотека зберігається до повного виконання зобов`язань за договором позики.

Відповідно до п. 1.2. Договору в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками; загальна проща 181,8 кв.м., складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 63, 2 кв.м., яка не знаходилася під заборною і не була обтяжена правами третіх осіб

Предмет іпотеки під забороною відчуження та в іншій іпотеці, а також під арештом не перебував. Інші зареєстровані права третіх осіб щодо цього майна були відсутні.

Всі інформаційні довідки були сформовані нотаріусом Звєрьковою Н.В. про що зазначено в п. 1.5 Договору іпотеки.

Крім того, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодавець зобов`язаний до укладення іпотечного договору попередити Іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов`язку Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання та відшкодування Іпотекодавцем завданих збитків. Таких застережень не було вчинено.

Відомості про право власності на предмет іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою підтверджені Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками; загальна проща 181,8 кв.м., складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 63, 2 кв.м.) на момент укладення договору Іпотеки, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Зверьковою Н.В., який зареєстрований в реєстрі за № 273, не знаходився під забороною і не був обтяжений зареєстрованими правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

02.03.2019 приватний нотаріус Зверькова Н.В. на підставі договору іпотеки, серія та номер 273 виданий 02.03.2019 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45781509. Вид обтяження - заборона на нерухоме майно. Обтяжувач - ОСОБА_6 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 02.03.2019 року ОСОБА_3 передала квартиру АДРЕСА_1 , в іпотеку ОСОБА_6 .

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)). Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Право задоволення своїх вимог в повному обсязі за рахунок предмету іпотеки передбачене в п. 3.1.1. Договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 5.1 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється Іпотекодержателем у випадках та на підставі передбачених законодавством України.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі, включаючи: основну суму боргу, сплату неустойки, витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

В п. 1.1. договору іпотеки зазначено що іпотекою забезпечується сума позики та штрафні санкції (штраф, пеня) передбачені основним зобов`язанням.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачене законом.

В ст. 6 Договору іпотеки сторони передбачили застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п.2 та п. 3 ст. 36, ст. 37, ст. 38 Закону України «Про Іпотеку» дане застереження в Іпотечному договорі прирівнюється за своїми правовими наслідками до Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет Іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду (п. 5.1.Договору іпотеки).

В договорі іпотеки передбачений такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як - передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в розрахунок виконання Основного зобов`язання .

Тобто, ОСОБА_6 , який є Іпотекодержателем мав би право отримати у власність предмет іпотеки в розрахунок виконання Основного зобов`язання шляхом вчинення позасудової процедури передачі права власності.

17 липня 2019 року ОСОБА_6 , який був позикодавцем за договором Позики та Іпотекодержателем за договором Іпотеки від 02.03.2019 року - помер.

Як встановлено судом, єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_6 є ОСОБА_4 .

11.02.2022 р. приватний нотаріус Київського нотаріального округу Звєрькова Н.Д. видала ОСОБА_4 Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із права вимоги повернення грошових коштів що випливає із цивільно-правового договору, а саме договору позики (безвідсоткової, із забезпеченням виконання зобов`язань), укладеного ОСОБА_6 (позикодавцем) в простій письмовій формі із громадянкою України ОСОБА_2 , для забезпечення виконання умов якого ОСОБА_3 , було передано в іпотеку ОСОБА_6 (Іпотекодержатель) квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за договором іпотеки , посвідченим Зверьковою Н.В. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 02.03.2019 за реєстром № 273.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Ця ж вимога передбачена в п. 5.2 договору про іпотеку.

ОСОБА_4 , прийнявши право вимоги за договором позики у спадок надіслала боржнику ОСОБА_2 та майновому поручителю ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень та попередила, що в разі незадоволення її вимог застосує передбачену договором іпотеки процедуру стягнення за рахунок іпотечного майна.

Відповідно п.5.4. Договору іпотеки, якщо протягом встановленого строку вимога (повідомлення) Іпотекодержателя залишиться без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки рахунок виконання виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

ОСОБА_4 прийняла у спадок право вимоги за договором позики, який забезпечений іпотекою, однак, як встановлено судом позбавлена можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, зареєструвавши за собою право власності на нього.

Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127, який набрав чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення нотаріусом, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Однак, в Договорі іпотеки стороною договору є ОСОБА_6 , а отже, зареєструвати право власності на іпотечне майно на особу, яка є відмінною від Іпотекодержателя, зазначеного в договорі іпотеки, - неможливо, як і неможливо замінити сторону договору.

Таким чином, позасудовий порядок врегулювання спору в даному випадку є неможливим.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Визнання права власності на предмет іпотеки в судовому порядку за даних обставин є єдиним ефективним способом захисту прав кредитора, які позивач - ОСОБА_4 , отримала як спадкове майно і не може реалізувати його в позасудовому порядку.

Зважаючи на зазначені обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 , їх доведеність належними та достатніми доказами, а отже такі вимоги підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України, в зв`язку з чим з огляду на відмову у задоволенні первісного позову, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідачів, однак з відповідачів за зустрічним позовом підлягають стягненню на користь позивача за зустрічним позовом понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Г.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет іпотеки задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , право власності на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 1373886380000, в рахунок виконання ОСОБА_2 грошового зобов`язання за Договором позики (безвідсоткової і з забезпеченням виконання зобов`язання) від 02 березня 2019 року, яке станом на 22.02.2022 року становить - 5 882 409,12 (п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят дві тисячі чотириста дев`ять гривень дванадцять копійок), з яких: сума основного боргу - 2 301 000 грн.; штрафу - 2 301 000 грн.; пені - 795 050,20 грн.; 3% річних - 140 578,54 грн.; інфляційних збитків - 344 780,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 12405,00грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено 09.01.2023 р.