Рішення № 10922136, 17.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 42/175-10

вх. № 5466/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ " А.В.К. Київ", м. Київ

до ТОВ "Промснаб", м. Харків

про стягнення 44941,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ " А.В.К. Київ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Промснаб", про стягнення заборгованості за договором № 639 від 01.12.2009р. у загальній сумі 44941,45 грн., в т.ч. основний борг - 39571,47 грн., інфляційні втрати - 1820,29 грн., пеня - 2758,26 грн., 2 % за користування грошовими коштами - 791,42 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, яка направлялась за адресою, по якій відповідач зареєстрований.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

01 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промснаб» (відповідач) було укладено Договір поставки № 639 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар на умовах й порядку, визначеному даним договором.

Поставка продукції здійснюється Постачальником на підставі Замовлення. Замовлення складається Покупцем у письмовій формі і надсилається Постачальнику факсом або ж передається через представника Постачальника. Також Замовлення може здійснюватися Покупцем усно. Замовлення здійснене Покупцем означає, що останній згоден з умовами поставки та оплати, передбаченими даним Договором (пункт 1.2 Договору). Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України і вказується в видаткових накладних. В ціну продукції включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, в тому числі податок на додану вартість (пункт 1.3 Договору). Постачальник зобов'язаний передати Товар в кількості, якості та асортименті, згідно узгодженого Сторонами Замовлення Покупця (пункт 1.5 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору покупець сплачує вартість товару на протязі 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на суму 39669,09 грн., що підтверджується видатковими накладними :

№ РНк - 033697 від 23 грудня 2009 року на суму 8674, 97 грн.

№ РНк - 033695 від 23 грудня 2009 року на суму 12705, 82 грн.

№ РНк - 035370 від 25 грудня 2009 року на суму 6934, 79 грн.

№ РНк - 035372 від 25 грудня 2009 року на суму 11353, 51 грн.

Таким чином строк оплати товару за накладними від 23.12.2009р. настав 22.01.2010р., а від 25.12.2009р. 24.01.2010р.

Відповідачем була повернута частина товару на суму 97,62 грн., отже сума до сплати складає 39571,47 грн.

Однак відповідач свої зобовязання за договором не виконав та не оплатив отриманий товар.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобовязання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано предявлено до стягнення 39571,47 грн.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п.4.2.1 договору передбачено, що в разі порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно не оплаченого товару за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Позивачем наданий розрахунок пені, згідно якого пеня за період прострочення з 22.01.2010р. та 24.01.2010р. відповідно по 26.05.2010р. складає 2758,26 грн.

Наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично розмір пені обчислений вірно, тому наданий розрахунок приймається судом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних складає 1820,29 грн.

Згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця

Суд зазначає, що позивачем безпідставно нараховані інфляційні за січень 2010р. у сумі 712,29 грн., оскільки строк оплати товару настав 22.01.2010р. та 24.01.2010р., то за даний місяць нарахування не проводиться.

Інфляційні втрати за лютий - березень 2010р. у сумі 1108,00 грн. нараховані вірно.

Відповідно до ч. 3 статті 692 Цивільного кодексу у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що у разі прострочення оплати Постачальник має право вимагати від Покупця оплату Товару та сплати 2 % від неоплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з першого дня переходу права власності на неоплачений товар.

На підставі ст. 692 ЦК України та п. 3.6. Договору відповідач нарахував відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 791,43 грн., дані позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 39571,47 грн., пені в розмірі 2758,26 грн., інфляційних втрат у розмірі 1108,00 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами річних у розмірі 791,43 грн. В частині стягнення інфляційних у сумі 712,29 грн. суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 442,29 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність „Промснаб” (61085 м.Харків, вул. Ак.Проскури, 1, п/р 260013307 в ВАТ „Мегабанк” в м. Києві МФО 351629, код 24124416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К.Київ" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, п/р 26005200548019 у ПАТ "Сітібанк", МФО 300584, код 21512394) основну заборгованість у сумі 39571,47 грн., пеню в сумі 2758,26 грн., інфляційні втрати в сумі 1108,00 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами річних у розмірі 791,43 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 442,29 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 712,29 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 25.08.2010р.