Рішення № 10922103, 16.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 54/160-10

вх. № 5483/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Калуцький В.О., дов. від 08.04.2008 року

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом НВП "Хартрон - Плант Лтд", м. Харків

до ТОВ "Харполігрант плюс", м. Харків

про звільнення приміщення та стягнення 153324,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд винести рішення про звільнення приміщення від обладнання з корпусу № 16 по вул. Ак. Проскури, 1 та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 153324,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 січня 2009 року між НВП "Хартрон - Плант Лтд" (позивачем у справі) та ТОВ "Харполігрант плюс" (відповідачем у справі) було укладено договір № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування приміщення, розташоване за адресою: 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корп. 16, загальною площею 548,5 кв.м.

Відповідно до умов договору оренди, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення строком з 02.01.2009 року до 30 грудня 2010 року (п. 1.2 договору).

У п. 3 договору сторони встановили умови здійснення розрахунків за договором, а саме передбачили орендну плату у розмірі 9873,00 грн. Оплата за електроенергію здійснюється додатково за показниками лічильника за встановленим тарифом.

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується відповідачем на разрахунковий рахунок позивача щомісячно, не пізніше 25-го числа попереднього місяця.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи, що вищевикладений договір, відповідно до п.1.2 договору, було укладено строком з 02.01.2009 року до 30 грудня 2010 року, суд приходить до висновку, що договір оренди № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення від 02.01.2009 року припинив свою дію 30.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди договір оренди № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення від 02.01.2009 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, однак, в порушення умов договору відповідач свої обов'язки по своєчасній та повній сплаті орендної плати виконував нерегулярно, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період дії спірного договору з 02 січня 2009 р. по 30 грудня 2009р. склала 99909,34 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення орендної плати в сумі 99909,34 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що в випадку несплати відповідачем в строк, встановлений у договорі, нараховується пеня по 0,5% в день від простроченої суми за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, наданий позивач розрахунок пені не відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. З розрахунку пені вбачається, що за прострочення внесення орендної плати за договором оренди № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення від 02.01.2009 року позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 153324,00 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, розрахунок пені за договором оренди № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення від 02.01.2009 року здійснено без дотримання вимог частини 6 статті 232 ГК України. Зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Таким чином, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань по зазначеному договору, ТОВ "Харполігрант плюс" зобов’язаний сплатити пеню, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, яка фактично складає 10138,75 гривень.

Таким чином, розмір пені, нарахований позивачем, в сумі 153324,00 грн. є необґрунтованим і суд вважає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача 143185,25 грн. пені.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення або розірвання договору оренди, відповідач зобов'язаний повернути позивачу нежитлове приміщення в належному стані.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача щодо виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень, обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 1100,48 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харполігрант плюс" (61070, м. Харків, пров. 2-й Радіотехнічний, 8, код 33414740) звільнити від обладнання займані за договором № 12/2009-Плант оренди нежитлового приміщення від 02.01.2009 року приміщення, загальною площею 548,5 кв.м., розташованих за адресою: 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корп. 16.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харполігрант плюс" (61070, м. Харків, пров. 2-й Радіотехнічний, 8, код 33414740) на користь Науково-виробничого підприємства "Хартрон-плант" ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, р/р № 26004818078351 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харків, МФО 351607, код 25185147) заборгованість з орендної плати у розмірі 99909,34 грн., пеню у розмірі10138,75 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1100,48 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 21.08.2010 року.