Рішення № 10922075, 17.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 57/93-10

вх. № 5011/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Україно-російського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс" , м. Харків

про стягнення 7973,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Українсько-Російського Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агробудсервіс" неустойки в сумі 7973,44 грн., , а також просить покласти на відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач після розірвання договору оренди № 2688-Н від 08.06.2006 року. продовжував користуватись орендованим майном.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 червня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12 липня 2010 року о 10:20 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 12 липня 2010 року та 17 серпня 2010 року, розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою у судове засідання відповідача та позивача.

У призначене судове засідання 17 серпня 2010 року представники сторін не з’явились про причини неявки суд не повідомили.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданої позивачем довідки (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, , місцезнаходження відповідача – 61002, м. Харків, вул.. Артема,4, саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву, проте ухвали суду повернулись на адресу суду.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач – Україно-Роійське ТОВ фірма «Агробудсервіс» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач та позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

08 червня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач ) та Україно-російським Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Агробудсервіс” (далі - відповідач) укладено договір оренди № 2688-Н, відповідно до умов якого позивач передав, а Орендар прийняв у строкове платане користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення (кімн. № 309д, 309 е) та третьому поверсі 4-х поверхового будинку адміністративного корпусу (літ. А-4) (інв. № 6214001) загальною площею 25,80 кв.м, розміщені за адресою: м. Харків, пр. Московський, 151, що знаходиться на балансі Українського державного інституту по проектуванню заводів важкого машинобудування (Укрдіпроважмаш); майно передавалось в оренду з метою розміщення офісу; вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 31.12.2005 р. становить 65300,00 грн.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 08.06.2006р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –квітень 2006 року – 561,77 грн. (Додаток № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 2688-Н, укладеною між сторонами 03.04.2007р., п. 3.1 викладено у наступній редакції: “Орендна плата за базовий місяць оренди грудень 2006 р. – 919,13 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007р. Різниця по сплаті орендної плати, що виникне внаслідок зміни орендної ставки за період з 01.01.2007р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця з дня її підписання.”

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди продовжено строк дії договору на 11 місяців до 06.04.2008 року. Додатковою угодою № 3 до договору оренди продовжено строк дії договору на 11 місяців до 05.03.2009 року.

Листом від 20.01.2009 р. № 06-396 позивач повідомив відповідача про те, що по закінченню терміну дії договору оренди № 2688-Н від 08.06.2006р. останній припиняє свою чинність, а на адресу орендаря буде направлений для підписання акт приймання передачі. Цим же листом Відповідача було повідомлено, що для продовження дії договору оренди № 2688-Н від 08.06.2006 р. необхідно подати заяву на передачу вищевказаного орендованого майна в оренду на конкурсних засадах. У разі відсутності такої заяви договір оренди припиняється по закінченню терміну його дії.

Листом № 06-2241 від 18.03.09 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди № 2688-Н від 08.06.06 р., та попередив, що відповідно до листа-роз'яснення Фонду державного майна України від 23.02.09 р.№ 10-16-2371 договори оренди дії яких закінчується у 2009 році продовжені не будуть. Орендарі, які належним чином виконували свої обов'язки і бажають продовжувати користуватися раніше орендованим майном, беруть участь у конкурсі на право оренди на подальший період. В разі, якщо переможцем стане колишній орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, з ним укладається новий договір оренди державного майна. Також було направлено 3 (три) примірника акту приймання-передачі нерухомого майна по договору оренди № 2688-Н від 08.06.06 р.

На своє звернення позивач відповіді не отримав. Згідно наказу позивача № 325 -П від 17.02.10 р. договір припинив свою дію 05.03.09 р.

Матеріали справи свідчать про те, що 30 червня 2009 року відповідач передав балансоутримувачу орендоване майно згідно двостороннього Акту приймання передачі.

Відповідно до п. 5.7 договору оренди відповідач у разі припинення або розірвання зобов’язаний повернути позивачу та балансоутримувачу орендоване майно у належному стані.

Статтею 785 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути повернута наймодавцю в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду.

Проте, відповідач, після припинення дії договору (05 березня 2009 року) повернув балансоутримувачу майно тільки 30 червня 2009 року.

Наведене свідчить про порушення відповідачем ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідальність за таке порушення встановлена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України , яка встановлює , що якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення річчі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі 10785,40 грн. у розмірі подвійної орендної плати за весь період прострочення повернення об’єкту оренди з 05 березня 2009 року по 29 червня 2009 року.

Враховуючи вказані обставини, вищезазначені норми чинного законодавства, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату неустойки за користування річчю за час прострочення повернення об’єкта оренди у сумі 10785,00 грн. та документів, що спростовували викладене у позові, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді , суд дійшов , що позовна вимога про стягнення неустойки за користування річчю за час прострочення у сумі 10785,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Господарський суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд (постанова ВГСУ по справі № 10/60 від 18.06.2008 року)

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 83, 785 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” ст.ст. 4-2,4-3,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задвольнити повіністю.

Стягути з Україно-російського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс", ідентифікаційний код 24668932 (61002, м. Харків, вул. Артема, 4) на користь Державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, р/р 31110093700004 в УДК у Київському районі м. Харкова, 22080300, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134573) неустойку у розмірі 7973,44 грн.

Стягнути з Україно-російського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс", ідентифікаційний код 24668932 (61002, м. Харків, вул. Артема, 4) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 102 грн. державного мита.

Стягнути з Україно-російського Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агробудсервіс", ідентифікаційний код 24668932 (61002, м. Харків, вул. Артема, 4) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 20 серпня 2010 року

справа № 57/93-10