Рішення № 10922051, 17.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 61/167-10

вх. № 6200/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Караваєв О.О., довіреність № 30 від 01.03.10р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до ТОВ ФПК "Укренергосоюз", м. Харків

про стягнення 185384,36 грн. та витребуваня довідки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово - промислова компанія "Укренергосоюз" про стягнення з відповідача до Державного бюджету України заборгованості в розмірі 185384,36 грн., з яких 75174,96грн. - заборгованість з орендної плати та 110209,40 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні 17.08.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 17.08.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61055, м.Харків, пр. Московський, 299-А), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення зв’язку про неможливість вручення листа у зв'язку з відсутністю адресата.

Відповідно до наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ станом на 14.06.10р. адресою відповідача є: 61055, м.Харків, пр. Московський, 299-А.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 17.08.2010р. позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

17.07.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2768-Н, а 31.07.2006р. додаткову угоду № 1 до нього, у відповідності до умов яких позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об’єктів) у кількості 41 одиниці: службово-побутове приміщення Літ. А-2, площею 830,1 кв.м., бокси Літ. В-1 (ремонтно - механічний корпус), площею 738,2 кв.м., склад Літ Д-1, площею 48,5 кв.м., 2-е кочегарне відділення літ. Г-1, площею 96,2 кв.м., мийку Літ. Е-1 (для автомобілів), площею 4,1 кв.м., трансформаторну підстанцію 66/250, площею 41,9 кв.м., кран балку, бойлер, три площадки асфальтовані, загальною площею 4910,0 кв.м., пожежний резервуар, трансформаторну підстанцію, резервуар 1 (для ПММ), авто блак-заправку, колонку автозаправну, вагон-гуртофиток, токарний верстат 1А62Г, ОАСУ, верстат вертикально-сердлильний 2А135, прилад ПР-У-2, спеціальний автомобіль „Волгарь Г-53” ХАЦ0017 ВАХТА, спеціальний автомобіль ВАХТА Г-66, причеп тракторний, будівлю вбиральні, площею 10,5 кв.м., естакаду, ворота металеві, огорожу металеву з металевою сіткою довжиною 30 п/м, огорожу залізобетонну (в середині території) із з/б плит –30 шт. 1мх6м, огорожу зовнішню із плит з бетону –24 шт.1х6м, огорожу зовнішню із плит з бетону –18 шт. Висотою 1,8 м, огорожу зовнішню із плит з бетону –46 шт. 3мх2м, три стовпи освітлювання колодязь (пожежний гідрант), бетоні споруди (для мийки авто), вагончик металевий, огорожу з металевої сітки (до котельної) довжиною 52 м висотою 2м), розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пр. Піщаний, 8 (а.с.10).

Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акта приймання-передачі майна.

31 липня 2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ фінансово-промислової компанії "Укренергосоюз" було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким відповідач прийняв у орендодавця в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об’єктів) у кількості 41 одиниці, визначене у п. 1.1 договору та розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, пр. Піщаний, 8 .

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –червень 2006 р. – 11114,63 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п.3.3 орендна плата перераховується відповідачем безпосереднь до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.2. договору відповідача було зобов'язано своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежного виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 10.1. договору строк дії договору 11 місяців до 16.06.2007 р. Відповідно до п. 10.10. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом 1 місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. На підставі вказаного договір оренди був подовжений до 16.05.2008 р., а згодом до 15.04.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 61/75-08 від 24.02.2009 року, яке набрало законної сили та є чинним, вищевказаний договір оренди було розірвано.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов’язання згідно договору № 2768-Н від 17.07.2006 року виконав належним чином, але відповідач свої зобов’язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами, наданими позивачем, підтверджується сума заборгованості відповідача з орендних платежів у розмірі 75174,96 грн. за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості не сплатив.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання за договором оренди № 2768-Н від 17.07.2006 р.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до п. 3.5 договору № 2768-Н сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 11.11.2008р. по 10.03.2009 р. склала 110209,40 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом перевірено розрахунок суми нарахованої пені та встановлено, що позивачем в порушення вищезазначених приписів діючого законодавства необґрунтовано нараховано відповідачу пеню за вказаний період на загальну суму боргу 210062,28 грн. та у розмірі 0,5 % в розмірі 110209,40 грн.

Суд зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області у справі № 61/75-08 від 24.02.2009 року з відповідача було стягнуто суму боргу з орендних платежів за період з квітня 2008 року по жовтень 2008 року в розмірі 112856,02 грн. та пеню на вказану суму за період з 17.04.2008 року по 10.11.2008 року в сумі 6539,93 грн., у стягненні пені в сумі 92351,41 грн. відмовлено.

На підставі вказаного пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства виходячи з суми боргу 75174,96 грн. та подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 11.11.2008р. по 10.03.2009 р. і складає 3292,47 грн.

На підставі вказаного суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 106916,93 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня в сумі 3292,47 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги щодо основної заборгованості по орендній платі, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 75174,96 грн. та пені в сумі 3292,47 грн. належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 106916,93 грн. є безпідставними, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 343 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 26, 27 Закону України „Про орендну державного та комунального майна”, ст.. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз” (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк” м.Харків, МФО 351629, код 09804119) на користь Державного бюджету України ( УДК у Орджонікідзевському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ УДК 24134604, рахунок 31114094700009, ГУДКУ у Харківській області, МФО банку 851011) 75174,96 грн. основного боргу та 3292,47 грн. пені.

В частині стягнення 106916,93 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз” (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк” м.Харків, МФО 351629, код 09804119) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 784,67 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія “Укренергосоюз” (61055, м. Харків, пр. Московський, 299а, р/р 260082642, 260642642 у ВАТ “Мегабанк” м.Харків, МФО 351629, код 09804119) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 29 серпня 2010 року.

Справа № 61/167-10.