Рішення № 10922031, 19.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2010 р. Справа № 63/203-10

вх. № 6412/4-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Острога А.Г., довіреність № 76 від 17.05.2010 року; 3-ї особи - Снєжкінг О.Є., довіреність № 452/05-015 від 11.05.2010 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування, м. Харків

до ФОП ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 7742,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 7742,62 грн., з яких: 6839,74 грн. заборгованість з орендної плати, 424,10 грн. пеня, 478,78 грн. штрафу, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди № 3903-Н, укладеного між сторонами 28.01.2009 року. Крім того, просить суд розірвати договір оренди № 3903-Н від 28.01.2009 року, укладений між позивачем та відповідачем та зобов2язати відповідача повернути нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі двоповерхового виробничого корпусу, прибудованого до 10-ти поверхового інженерно-лабораторного корпусу (інв. номер 125033), загальною площею 249,2 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, державному підприємству Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування. судові витрати просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

19.08.2010 року до господарського суду від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких вона не заперечує проти задоволення позову.

До початку судового засідання позивача та третя особа звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28.01.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (відповідач) був укладений договір оренди № 3903-Н на окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 2-му поверсі 2-поверхового виробничого корпусу, прибудованого до 10-ти поверхового інженерно-лабораторного корпусу (інв. № 125033), загальної площею 249,2 м. кв., за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до п. 3.6. цього договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним. Розподіл орендної плати між орендодавцем (до державного бюджету) та балансоутримувачем і становить співвідношення 70 % та 30 %.

Відповідно до пункту 5.3. договору оренди, обов'язком орендаря є своєчасне і повне внесення орендної плати.

Згідно п.3.1. Договору оренди, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2008 року - 4713,16 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2009р.

Згідно п. 3.7 зазначеного Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

А пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, передавши приміщення відповідачу за актом приймання-передачі від 28.01.2009 р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6839,74 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з оплати орендної плати за договором оренди № 3903-Н від 28.01.2009 р.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

Позивачем на підставі п.3.7 вищезазначеного Договору нарахована пеня в розмірі 424,10 грн.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобовязання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Як вбачається з наданого розрахунку, пеня нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та арифметично обчислена вірно.

Крім того позивачем нарахований штраф відповідно до п. 3.8 Договору в сумі 478,78 грн.

Так умовою застосування штрафу відповідно до Договору є несплата орендною плати більше ніж три місяці. Як вже зазначалось, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не сплачував орендну плату протягом грудня 2009р. - квітень 2010р., тобто більше ніж три місяці, тому позивачем правомірно нарахований штраф, відносно загальної суми заборгованості, у сумі 478,78 грн.

На підставі наведеного позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 424,10 грн. та штрафу в сумі 478,78 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога щодо розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 782 ЦК України орендодавець має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату за користування приміщенням протягом трьох місяців підряд.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

З розрахунку суми позову вбачається, що відповідач не вносив орендну плату в період з грудня 2009р. по квітень 2010р.

Таким чином, відповідач більше ніж три місяці не здійснював сплату орендної плати, а отже, відповідно до ст. 782 ЦК України, договір оренди № 3903-Н від 28.01.2009 року має бути розірваний.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов2язання відповідача повернути спірний об"єкт оренди.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди № 3903-Н від 28.01.2009 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61135, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (стягувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області) р/р УДК в Московському районі м. Харкова № 31116094700007, код ЄДРПОУ: 24134596, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22080300, символ звітності в ГУДКУ Харківської області 094) - 6839,74 грн. заборгованості, 424,10 грн. пені та 478,78 грн. штрафу.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61135, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (61135, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати ФОП ОСОБА_4 (61135, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути нежитлове приміщення на 2-му поверсі 2-поверхового виробничого корпусу, прибудованого до 10-ти поверхового інженерно-лабораторного корпусу (інв. № 125033), загальної площею 249,2 м. кв., за адресою: АДРЕСА_2 державному підприємству Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 19 серпня 2010 року