Рішення № 10921740, 09.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р. Справа № 53/132-10 (н.р. 42/257-09)

вх. № 5181/1-53 (н.р. 7722/1-42)

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Короткова О.В. дов. № 2 від 12.02.2010 року, Палій В.П. дов. № 1 від 12.02.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ДГО "Концерн "Воєнремсервіс", м.Київ

до МОУ ДП "Балаклійський ремонтний завод", м. Балаклія

про стягнення 158248,63 грн.

та за зустрічним позовом МОУ ДП "Балаклійський ремонтний завод", м. Балаклія

до

ДГО "Концерн "Воєнремсервіс", м.Київ

про припинення дії договору доручення №1 від 26.01.2009 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДГО "Концерн "Воєнремсервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, МОУ ДП "Балаклійський ремонтний завод", про стягнення 158980,00 грн., в т.ч. основна заборгованість - 155980,00 грн., інфляційні втрати - 1243,01 грн., 3% річних - 1025,62 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору доручення № 1 від 26.01.2009р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2009 року у справі №42/257-09) в задоволенні позовної заяви позивача відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2009 року без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2010 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року та рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

06.07.2010 року відповідачем було подано зустрічний позов про припинення дії договору доручення №1 від 26.01.2009 року, який ухвалою суду від 07.07.2010 року в порядку ст.60 ГПК України було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 09.08.2010 року представники позивача повністю підтримують позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечують у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях .

Відповідач проти первісного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, у судове засідання 09.08.2010 року своїх представників не направив, але подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направити представників у судове засідання.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представників позивача за первісним позовом, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню через наступне:

Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. 2-х місячний термін розгляду вказаної справи закінчується 09.08.2010 року, а тому враховуючи відсутність клопотання жодної з сторін щодо продовження терміну розгляду справи, суд не має процесуальної можливості відкласти розгляду справи за межами 2-х місячного терміну, а тому суд вважає за потрібне розглядати справу в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Вислухавши представників позивача за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Державним господарським об'єднанням "Концерн "Воєнремсервіс" (позивач) та Державним підприємством "Балаклійський ремонтний завод" (відповідач) був укладений договір доручення № 1 від 26.01.2009 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого довіритель (ДП "Балаклійський ремонтний завод") доручає, а повірений (ДГО "Концерн "Воєнремсервіс") зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні дії, передбачені даним договором.

Згідно п.2.1 Договору повірений зобов'язується здійснювати представництво, захист прав та інтересів довірителя в судових інстанціях при розгляді справи за позовом до Міністерства оборони України при стягненні боргу, що виник по виконанню Довірителем державного оборонного замовлення згідно договору № 328/5/1/36 від 07.10.2008 року; вживати всіх необхідних законних заходів для виконання доручення довірителя, в тому числі залучати до виконання доручення необхідних фахівців та представляти інтереси Довірителя у відносинах з органами влади та іншими державними установами та організаціями.

Згідно п.4.1 Договору за виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, довіритель зобов'язується внести на рахунок повіреного грошові кошти, які є винагородою повіреного і використовуються ним на власний розсуд відповідно до чинного законодавства України, а п. 4.2 встановлює, що розмір та строки перерахування винагороди повіреного обумовлюються сторонами додатково, про що укладається відповідна додаткова угода.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 28.01.2009р. сторонами встановлено, що розмір винагороди повіреного становить 10% (десять відсотків) від суми позову і в грошовому виразі складає 165980,00 грн. Довіритель перераховує повіреному суму винагороди зазначеної в п.1 цієї угоди (за виключенням сум раніше отриманих повіреним авансів по Договору доручення) у строк не пізніше 3-х (трьох) банківських днів від дати отримання довірителем коштів в погашення боргу по договору № 328/5/1/36 від 07.10.2008 року. Довіритель перераховує повіреному до 04.02.2009 року аванс в розмірі 10000,00 грн. Термін дії цієї додаткової угоди починається з дати її підписання і до закінчення дії договору доручення № 1 від 26.01.2009 року.

Сторони підтверджують той факт, що відповідач на виконання умов додаткової угоди № 1 від 28.01.2009р. зробив передплату в сумі 10000,00 грн. на користь позивача (копія платіжного доручення №248 від 03.02.2009 року долучена до матеріалів справи 25.06.2010 року).

На виконання умов договору доручення № 1 від 26.01.2009р. ДГО "Концерн "Воєнремсервіс" 19.02.2009р. уклав договір про надання юридичних послуг з гр. Палій В.П.

Згідно п.2.1 Договору від 19.02.2009р. .гр. Палій В.П. зобов'язався здійснювати представництво та захист інтересів Державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод" в Господарському суді м. Києва при розгляді справи за позовом до Міністерства оборони України про стягнення боргу по договору № 328/5/1/36 від 07.10.2008 р.; приймати особисту участь в судових засіданнях по даній справі; вжити всіх необхідних законних заходів для виконання завдання.

Згідно п.4.1 Договору за виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, ДГО "Концерн "Воєнремсервіс" зобов'язується сплатити готівкою або внести на рахунок гр. Палій В.П. грошові кошти в розмірі 5900,00 грн., які є винагородою і використовуються ним на власний розсуд.

Згідно ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно статті 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

В договорі доручення № 1 від 26.01.2009 р. передбачено, що позивач зобов'язується здійснювати представництво, захист прав та інтересів довірителя в судових інстанціях при розгляді справи за позовом до Міністерства оборони України при стягненні боргу, що виник по виконанню Довірителем державного оборонного замовлення згідно договору № 328/5/1/36 від 07.10.2008 року; вживати всіх необхідних законних заходів для виконання доручення довірителя.

Відповідно до ст.1005 ЦК України повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя.

Відповідачем - ДП "Балаклійський ремонтний завод" 20.02.2009 року були видані довіреності на представлення його інтересів Палію В.П., а також Даніловій А.М.(копії довіреностей долучені позивачем до матеріалів справи 07.07.2010 року).

Згідно наданих довіреностей на ім'я Палія В.П. та Данілової А.М. Державне підприємство "Балаклійський ремонтний завод" уповноважило їх представляти інтереси ДП "Балаклійський ремонтний завод" в господарському суді м. Києва по справі №50/95 за позовом ДП "Балаклійський ремонтний завод" до Міністерства оборони України про стягнення 1 659 800, 00 грн., для чого надало їм право користуватись усіма правами позивача і відповідача, в тому числі правом подачі позову, відмови від позову повністю або частково, зміни предмету позову, збільшення, зменшення та уточнення позовних вимог, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого документа до стягнення.

Як свідчать матеріали справи саме на підставі довіреності від 20.02.2009 року гр-н Палій В.П. представляв інтереси ДП "Балаклійський ремонтний завод" в господарському суді м. Києва по справі №50/95 (копії процесуальних документів - ухвали суду від 04.03.2009 року та рішення від 25.03.2009 року містяться в матеріалах справи).

Як вбачається з копії ухвали господарського суду м. Києва від 04.03.2009р. по справі № 50/95 за позовом ДП "Балаклійський ремонтний завод" до Міністерства оборони України" про стягнення 1659800,00 грн. та копії рішення від 25.03.2009р. по вказаній справі, саме гр.Палій В.П. приймав участь у судових засіданнях по розгляду вказаної справи.

При цьому працівник позивача Данілова А.М., якій відповідачем також надавалася довіреність участі в судових засідання не приймала.

Однак, позивачем у судовому засіданні 09.08.2010 року долучено до матеріалів справи документи, що свідчать про вчинення також дій Даніловою А.М., спрямованих на фактичне виконання рішення у справі №50/95 за позовом ДП "Балаклійський ремонтний завод" до Міністерства оборони України про стягнення 1 659 800, 00 грн.(листи на адресу міністра оборони України від 18.03.2009 року, 09.04.2009 року та копії доручень по вищевказаних листах)

25.05.2009 року за вих. № 15/800 наказ суду у справі №50/95 був переданий для примусового стягнення до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та за постановою головного державного виконавця Калевича В.А. було відкрите виконавче провадження № 13208394.

23.06.2009 р. кошти в сумі 1659800,00 грн. надійшли на розрахунковий рахунок підприємства відповідача.

Про фактичне виконання рішення суду по справі № 50/95 позивач дізнався лише з листа ДП "Балаклійський ремонтний завод" № 5/1022 від 06.07.2009р.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав у повному обсязі та належним чином своє зобов'язання за договором доручення № 1 від 26.01.2009р..

Згідно ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 ЦК України).

Відповідно п.2 додаткової угоди №1 до договору доручення № 1 від 26.01.2009р. довіритель (відповідач) перераховує повіреному (позивачу) суму винагороди (за виключенням сум раніше отриманих повіреним авансів) у строк не пізніше 3-х банківських днів від дати отримання довірителем коштів в погашення боргу по договору № 328/5/1/36 від 07.10.2008 року.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за первісним позовом, суд вважає первісні позовні вимоги про стягнення 155 980,00 грн. основного боргу належним чином обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Таким чином, нараховані позивачем за первісним позовом суми інфляційних витрат у розмірі 1243,01 грн. та 3% річних у розмірі 1025,62 грн. ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам матеріального права, а тому підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом.

Що стосується зустрічних позовних вимог про припинення дії договору доручення №1 від 26.01.2009 року, то суд вважає за необхідне відмітити наступне:

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України).

Укладений між сторонами договір доручення №1 від 26.01.2009 року є змішаним, таким, що містить елементи договору доручення та договору про надання послуг (правової допомоги).

Главою 63 ЦК України визначено загальні положення стосовно зобов'язань з надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Згідно ст.905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6.1 договору доручення №1 від 26.01.2009 року договір набирає чинності з моменту його підписання та припиняється після остаточних взаєморозрахунків сторін за фактично виконані договірні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, позивач за зустрічним позовом має заборгованість перед відповідачем за зустрічним позовом, яка складається із суми основного боргу у розмірі 155 980,00 грн. за фактично виконані договірні зобов'язання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Згідно ст.44-49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 32-34, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи відмовити.

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод" (64200, м. Балаклія, Харківської області, вул. Стадіонна,1, код 08252623, п/р 26007114631000 в АТ "Укрсиббанк" відділення 817, МФО 351005) на користь Державного господарського об'єднання "Концерн"Воєнремсервіс" (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6, код 33689872, р/р 26003190225100 в АТ "Укрсиббанк" у м. Києві, МФО 351005) 155 980,00 грн. основного боргу, 1243,01 грн. інфляційних витрат, 1025,62 грн. 3% річних, 1582,49 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Суддя

рішення виготовлено та підписано судом 16.08.2010 року о 12:00