Рішення № 10921683, 09.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р. Справа № 53/112-10

вх. № 4718/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Денчик С.В., за дов.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Пері Україна", м. Київ

до ТОВ "Будмонтажукраїна", м. Харків

про стягнення 315226,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору оперативної оренди обладнання № 2074 від 22.05.2008 року в сумі 315226,32 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

22 травня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехноремонт» уклали між собою договір оперативної оренди обладнання № 2074, відповідно до умов якого відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку РЕRІ (в т.ч. спеціалізовану тару для її транспортування) далі «обладнання», асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором № 2074 від 22.05.2008р. загальний розмір орендної плати за період травень 2008 року - грудень 2008 року становив 332 788, 62 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 1425 від 31.05.08р., № 1762 від 30.06.08р., № 2115 від 31.07.08р., № 2480 від 31.08.08р., № 2841 від 30.09.08р., № 3072 від 31.10.08р., № 3413 від 30.11.08р., № 3828 від 31.12.08р.

Відповідач не повернув позивачу підписаний акт наданих послуг № 3828 від 31.12.08р. і не надіслав мотивованої незгоди з ним. У відповідності із п. 4.1.4 і п. 4.2.4 договору № 2074 від 22.05.2008р. у випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача (п. 4.1.2 договору № 2074 від 22.05.2008р.).

Таким чином, договором № 2074 від 22.05.2008р., згідно абзацу четвертого ст. 174 Господарського кодексу України, було покладено на відповідача господарське зобов'язання щодо вчинення певних дій - сплати орендної плати. Це зобов'язання відповідно до п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України належить до майново-господарських зобов'язань.

Згідно п. 4.1.5 договору № 2074 від 22.05.2008р. відповідач повинен щомісячно сплачувати орендну плату протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

Відповідно до п. 4.1.6 договору № 2074 від 22.05.2008р. за перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплати.

Відповідно до п. 4.2.1 договору № 2074 від 22.05.2008р. розмір орендної плати становить 5% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків.

Відповідач частково оплатив орендну плату за договором № 2074 від 22.05.2008р. на суму 17 562, 30 гривень.

Згідно із п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума основного боргу відповідача по орендній платі на дату складання позовної заяви (21 травня 2010р.) за договором № 2074 від 22.05.2008р. становить 315 226, 32 грн.

Враховуючи вищенаведене, відповідно із п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України відповідач порушив своє зобов'язання шляхом його невиконання (неналежне виконання).

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 315226,32 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажукраїна» (Україна, 61035, м. Харків, вул. Матросова, 1-А, р/р 26000148083900 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, Код ЄДРПОУ 35477158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Україна, 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822, поштова адреса: Україна, 02002, м. Київ -2, а/с № 144, р/р 26000000672000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь» м. Київ, МФО 300379, Код ЄДРПОУ 31032954) 315226,32 грн. основного боргу, 3125,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення виготовлено та підписано 10.08.2010 року.