ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2010 р. Справа № 37/246-09
вх. № 6727/5-37
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя
суддя
суддя
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Кловська С.П., директор
3-й особи - Романюк Т.О. за довіреністю № 07 від 23.01.2010 р.
розглянувши справу за позовом ВАТ КБ "Надра", м. Київ
до ТОВ "Алель", м. Харків, 3-я особа на стороні відповідача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків
про стягнення 26799193,32 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алель", м. Харків;
до ВАТ Комерційний банк "Надра", м. Київ;
3-я особа на стороні відповідача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків
про визнання недійсною кредитну угоду з додатками
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 37/246-09 за позовом ВАТ Комерційний банк "Надра" (позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алель" (відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 24751624,47 грн.; відсотків в розмірі 1988711,75 грн.; пені в розмірі 58857,10 грн.; а всього 26799193,32 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алель" (позивач за зустрічним позовом) до ВАТ Комерційний банк "Надра" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсною кредитну угоду № 23/5/2005/840-К/83 від 18.07.2005 р. з усіма додатками, як таку, зміст якої суперечить вимогам закону, з моменту її вчинення, тобто, з 18.07.2005 р.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) про судове засідання призначене на 03.08.2010 р. о 12:00 був повідомлений належним чином, але його представники в судове засідання не з’явилися.
Директор ТОВ "Алель" Кловська С.П., через канцелярію господарського суду 29.07.2010 р. за вх. № 14673, надала письмові пояснення в яких вказувала про те, що первісний позов необхідно задовольнити, а зустрічний позов залишити без розгляду. Дані письмові пояснення господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Крім того, директор ТОВ "Алель" Кловська С.П., через канцелярію господарського суду 03.08.2010 р. за вх. № 15059, надала заяву про відмову від зустрічного позову, в якій вказувала про те, що позивач за зустрічним позовом відмовляється від позовних вимог за зустрічним позовом в повному обсязі. Також, у даній заяві директор ТОВ "Алель" Кловська С.П. зазначала про те, що наслідки відмови від позову їй відомі та зрозумілі.
Розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом про відмову від зустрічного позову господарський суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає відмову позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, та припиняє провадження у справі в частині позовних вимог за зустрічним позовом згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом визнав, просив суд їх задовольнити.
Представник 3-ї особи проти задоволення позовних вимог за первісним позовом не заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом та 3-ї особи, встановив наступне.
Між ВАТ КБ "Надра" (надалі - Банк) та ЗАТ "Алель" (надалі - Позичальник) була укладена Кредитна угода № 23/5/2005/840-К/83 від 18 липня 2005 р. (надалі - Кредитна угода).
Відповідно до п. 4.1.1. Кредитної угоди Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування 1 636 600 доларів США на строк 18 липня 2005 р. - 30 червня 2012 р.
01 жовтня 2008 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 56 до Кредитної угоди відповідно до якої Банк відкрив Позичальнику мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 4 112 898,21 доларів США на строк до 01.04.2014 р. Кредитні кошти надаються Позичальнику в доларах США, гривнях та євро.
Строк повернення кредиту визначається графіком повернення кредиту, відповідно додатку № 3 до Кредитної угоди. Згідно вказаного графіку боржник зобов'язаний погашати тіло кредиту в строк з 15.07.2010 р. по 01.04.2014 р.
Згідно п. 9 зазначеної Додаткової угоди № 56 від 01.10.2008 р. проценти за кредитом нараховуються щомісячно з розрахунку 16% річних в доларах США, 23% річних в гривні, 15,5% в євро.
На підставі п. 13 Додаткової угоди № 56 від 01.10.2008 р. Банк надав Позичальнику кредитні кошти у сумі 2 080 812,03 євро на строк з 24.10.2008 р. по 01.04.2014 р. із сплатою відсотків в розмірі 15,5 річних.
30 грудня 2008 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 57 до Кредитної угоди відповідно до якої було змінено назву Позичальника з ЗАТ "Алель" на ТОВ "Алель".
30.12.2008 р. Позичальник отримав кредитні кошти в гривнях в розмірі 811342,37 грн., а 15.01.2009 р. - 949 389,99 грн.
Отже, Позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 1 760 732,36 грн. та 2 080 812,03 євро, що підтверджується платіжними документами та виписками по рахунку боржника.
22.02. 2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 50, відповідно до якої сторони встановили строки сплати відсотків за користування кредитними коштами, а саме: проценти за користування кредитними коштами сплачуються щоквартально в термін до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, за який нараховані проценти.
За період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. (тобто за 2 квартали 2009 р.) за кредит, отриманий в гривнях Позичальнику були нараховані відсотки в розмірі 195117,35 грн., сплата яких на день подання цього позову прострочена. Причому, сума в розмірі 91 625,41 грн. (відсотки за січень-березень 2009р.) підлягала сплаті в строк до 15 квітня 2009р„ інша частина суми в розмірі 103 491,94 грн. (відсотки за II квартал (квітень-червень) 2009р.) підлягала сплаті до 05 липня 2009 р. Отже, станом на 22 липня 2009 р. відповідач прострочив сплату відсотків за 2 квартали, що є істотним порушенням умов кредитної угоди.
За період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. (тобто за 2 квартали 2009 р.) за кредит, отриманий в євро Позичальнику були нараховані відсотки в розмірі 162158,84 євро, сплата яких на день подання цього позову прострочена. Причому, сума в розмірі 80631,46 євро (сума за І квартал 2009р.) підлягала сплаті до 05 квітня 2009 р., решта суми - 81 527,38 євро підлягала сплаті до 15 липня 2009 р. Отже, станом на 22 липня 2009 р. відповідач прострочив сплату відсотків за 2 квартали, що є істотним порушенням умов кредитної угоди.
Відповідно до п. 5.2.1. Кредитної угоди у разі порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Згідно п. 8.1. подією невиконання зобов'язань є невчасна сплата позичальником будь-якої суми за цим договором.
За приписами п. 8.2.1. якщо подія невиконання зобов'язання триває більше 20 календарних днів Банк має право пред'явити кредит, суму нарахованих відсотків за користування кредитом та інших платежів до дострокового пред'явлення.
Як вбачається з матеріалів справи Позичальником не виконувалися умови Кредитної угоди у зв'язку з чим Банк звернувся до Позичальника з вимогою про сплату всієї суми боргу. Дана вимога була надіслана Позичальнику 24.07.2009 р., вручена 28.07.2009 р., та вона залишилась без відповіді та без задоволення.
Отже, заборгованість по тілу кредиту складає:
- по кредиту, виданому в гривні: 1 760 732,36 грн.;
- по кредиту, виданому в євро: 2 080 812,03 євро, що по курсу НБУ 11,049 грн. (на 05.08.09р.) складає 22 990 892,11 грн.,
- разом: 24 751 624,47 грн.;
по відсоткам:
- по кредиту, виданому в гривні - 195 117,35 грн., інфляційні втрати по прострочених відсотках - 1 901,38 грн.;
- по кредиту, виданому в євро -162 158,84 євро, що по курсу НБУ 11,0490 грн. (на 05.08.09р.) за євро складає 1 791 693,02 грн.;
- всього відсотків - 1 988 711,75 грн.
пеня:
- по кредиту, виданому в гривні - 5 549,77 грн.;
- по кредиту, виданому в євро - 4 824,63 євро, що по курсу НБУ 11,0490 грн. (на
05.08.09р.) складає 53 307,33 грн.;
- всього пені 58 857,1 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що Позичальник не виконав умови Кредитної угоди, та те, що Позичальником позовні вимоги за первісним позовом визнаються, господарський суд приходить до висновку, що вимоги Банку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати за первісним позовом по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача за первісним позовом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України держмито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову підлягають покладенню на позивача за зустрічним позовом..
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 626, 628, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 78, п.4 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія –
ВИРІШИЛА:
Прийняти відмову позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову.
Провадження у справі в частині позовних вимог за зустрічним позовом припинити.
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алель" (61050, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, код ЄДРПОУ 33481210, п/р 26000002394001 у ВАТ КБ "Надра", МФО 320003) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, кор/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024) заборгованість по тілу кредиту у сумі 24751624,47 грн.; відсотки в розмірі 1988711,75 грн.; пеню в розмірі 58857,10 грн.; державне мито у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Рішення підписано 06.08.2010 р.
Судове рішення № 10921659, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/246-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: