Рішення № 10921263, 26.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2010 р.Справа № 10/62-1198 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

За позовом: Дочірнього підприємства «РАО» Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-видавничої фірми "Сьомий вимір" м. Тернопіль, вул. Гайова, 56б

до відповідача: Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства "Тертамп " смт. Велика Березовиця, вул. Микулинецька, 40а,Тернопільського району, Тернопільської області

          За участю представників:

позивача: Будій О.І.- представника, довіреність №221 від 29.07.2010 року.

відповідача: Гучак Н.З. –представника , довіреність від 01.07.2010 року .

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 год. 26 серпня 2010 року .

          Суть справи: Позивач –Дочірнє підприємство «РАО» Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-видавничої фірми "Сьомий вимір" м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Тернопільського спільного комерційного виробничого малого підприємства "Тертамп" с. Велика Березовиця, Тернопільського району –1622,85 грн. заборгованості ; втрати від інфляційних процесів в сумі 14,58 грн. ; 3% річних –12,67 грн. ; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач надав копії видаткових накладних №тДП-1731 від 12 серпня 2008р.; №тДП-1732 від 13 серпня 2008 р.; тДП -2067 від 04 вересня 2008 р.; акт звірки розрахунків, підписаного позивачем станом на 18.03.2010р.; копією претензії №209 від 18.03. 2010р.; розрахунком суми заборгованості з врахуванням втрат від інфляції та 3% річних; іншими документами.

Ухвалою суду від 20 липня 2010 року судове засідання призначене о 15 год. 03 серпня 2010 року. У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 03.08.2010 року представника відповідача розгляд справи було відкладено до 17 год. 17 серпня 2010 року в порядку статті 77 ГПК України .

У судовому засіданні 17.08.2010 року представник відповідача заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх необґрунтованими та такими , що не підлягають до задоволення. Зазначає , що позивачем не доведено факт отримання відповідачем матеріальних цінностей, оскільки в матеріалах справи відсутні Довіреності на отримання матеріальних цінностей , виданих Тернопільським спільним комерційним виробничим малим підприємством " Тертамп " . Просить в позові відмовити .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача , господарський суд встановив наступне:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач по справі: Дочірнє підприємство «РАО» Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-видавничої фірми "Сьомий вимір" зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 24.01.2003 року, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області №31-14 від 08.06.2010 року, і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 32295262, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно тверджень позивача , Дочірнім підприємством «РАО» Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламно-видавничої фірми "Сьомий вимір" " передано, а відповідачем у справі прийнято у власність товарно - матеріальні цінності на загальну суму 2499,97 грн., що зазначені у наступних видаткових накладних: № тДП-1731 від 12 серпня 2008р. на суму 1405,80 грн. ; № тДП-1732 від 13 серпня 2008 р. на суму 972,84 грн.; № тДП -2067 від 04 вересня 2008 р на суму 121,33 грн.

Позивач вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобов’язання, в силу якого за ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивач стверджує , що свої зобов’язання ним виконані належним чином, факт передачі товару підтверджується видатковими накладними №тДП-1731 від 12 серпня 2008р.; №тДП-1732 від 13 серпня 2008 р.; тДП -2067 від 04 вересня 2008 р. та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

Оскільки, між сторонами не було встановлено строку виконання зобов’язання по оплаті товару, а тому слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Надіслана на адресу відповідача претензія №209 від 18.03.2010р. (отримана відповідачем 31.03.2010р.) з вимогою в термін до 01.04.2010р. погасити борг в розмірі 1622,85 грн., залишена останнім без відповіді та задоволення.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (далі –Інструкція), встановлено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно –матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом “ невикористана ” і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів (п. 10 Інструкції).

У відповідності п 13 даної Інструкції після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск цінностей працівникам, на яких покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ-накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” підставою для її бухгалтерського обліку.

Згідно п. 12 Інструкції забороняється відпускати цінності в разі подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами та у випадку закінчення строку дії довіреності.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення, можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не представлено довіреності (довіреність), за якими згідно накладних № тДП-1731 від 12 серпня 2008р. ; № тДП-1732 від 13 серпня 2008 р. ; № тДП -2067 від 04 вересня 2008 р були передані товарно –матеріальні цінності відповідачу.

Як доказ передачі відповідачу товарно –матеріальних цінностей, позивачем були представлені накладні. № тДП-1731 від 12 серпня 2008р. ; № тДП-1732 від 13 серпня 2008 р. ; № тДП -2067 від 04 вересня 2008 р, які при їх оцінці судом не являються належними доказами, які б засвідчували факт укладення між дочірнім підприємством " РАО " ТзОВ Рекламно-видавничою фірмою " Сьомий вимір " м. Тернопіль та Тернопільським спільним комерційним виробничим підприємством " Тертамп " смт. В. Берзовиця ” договору поставки товару в усній формі, оскільки при їх оформленні бути істотні порушення, зокрема: належним чином не заповнений реквізит через кого були прийняті товарно –матеріальні цінності; не вказано серію, номер і дату довіреності; не додано самих Довіреностей на отримання матеріальних цінностей .

У зв’язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу є безпідставним, документально не підтвердженими та спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

В силу вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України “ Про судоустрій України ”, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525-526, 530, 625, 655, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено 26 серпня 2010 року

Суддя