Рішення № 109204348, 24.02.2023, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/144/23

Єдиний унікальний номер 741/766/22

РІШЕННЯ

іменем України

24 лютого 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Сокирки Є.В., Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської радиНіжинського району Чернігівської області про визнання права на спадкову земельну частку (пай),

УСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року представник позивача адвокат Гунько Олександр Юрійович, діючи від імені та представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою визнання права на спадкову земельну частку (пай), яку до початку підготовчого судового засідання уточнив. Свої позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . На день смерті вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживали її син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_2 була членом КСП «Україна» у с. Мрин Носівського району і була включена до Списку громадян - членів КСП, що додається до Державного акту ІІ-ЧН № 000092 на право колективної власності на землю, під № 506, а, отже, набула право на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП «Україна», хоча й не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй право на земельну частку (пай) розміром 7,04 умовних кадастрових гектарів із земель, які перебували в колективній власності колишнього КСП «Україна». Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв спадкоємець першої черги за законом син ОСОБА_3 , подавши заяву до Носівської районної державної нотаріальної контори.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане право на земельну частку (пай), яке належало його матері ОСОБА_2 , спадщину після якої він прийняв, але на яке не оформив своїх спадкових прав. На день смерті разом із ОСОБА_3 проживали дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 . ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті батька, подавши заяву про прийняття спадщини до Носівської районної державної нотаріальної контори. Також спадщину після його смерті фактично прийняла ОСОБА_4 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку. ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину житлового будинку в порядку ст. 1241 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із 1/4 частини права на вищевказану земельну частку (пай). За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши до Носівської районної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, частину житлового будинку.

Позивач ОСОБА_1 не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), що належало померлій ОСОБА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), оскільки в матеріалах спадкових справ відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 7,04 умовних кадастрових гектарів із земель, які перебували в колективній власності колишнього КСП «Україна» на території Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, що належало ОСОБА_2 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання представник позивача адвокат Гунько О.Ю. подав до суду заяву, у якій зазначив, що він підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але до початку розгляду справи по суті сільський голова направила до суду заяву, у якій просила справу розглянути без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд проводить судове засідання за відсутності учасників справи та вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст. 12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п. 2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X «Перехідні положення» ЗК (2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Статтею 3 Указу Президента України за № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом успадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 була членом колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» с. Мрин Носівського району і була включена до Списку громадян-членів КСП, що додається до Державного акту серії ІІ-ЧН № 000092 на право колективної власності на землю, під № 506, що підтверджується копією цього державного акту на право колективної власності на землю (а. с. 30-31) та копією відповідного списку громадян-членів КСП (а. с. 32-33).

Ця обставина також підтверджується повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.5-2859/2-22 від 13 вересня 2022 року, у якому зазначено, що в Додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000092, зареєстрованого 14 листопада 1997 року, виданого КСП «Україна» по Мринській сільській раді Ніжинського (колишнього Носівського) району Чернігівської області, за № 506 є запис про включення до списку громадян-членів колишнього КСП ОСОБА_2 . Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 не виписувався та правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) не видавалися. Розмір земельної частки (паю) по КСП «Україна» складає 7,04 умовних кадастрових гектарів. Вартість земельної частки (паю) станом на 01 січня 2022 року по колишньому КСП «Україна» становить 151112,73 грн. (а. с. 34).

Отже, ураховуючи вищевикладені правові норми та обставини, суд робить висновок, що незважаючи на те, що ОСОБА_2 не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), вона набула право на земельну частку (пай) у землях КСП «Україна», розташованих у с. Мрин, оскільки була членом КСП «Україна» та була внесена до списку громадян-членів КСП, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000092, зареєстрованого 14 листопада 1997 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 14).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 65).

Отже, спадкоємство після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом.

На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 517/03-08 від 19 серпня 2022 року (а. с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

ОСОБА_3 був сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією посвідки про його народження (а. с. 16).

Судом установлено, що до майна померлої ОСОБА_2 . Носівською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 459/2000 (а. с. 56). Із копії спадкової справи убачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини жилого будинку. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а. с. 57-61).

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Мрин Носівського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 18).

На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 516/03-08 від 19 серпня 2022 року (а. с. 19).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 07 липня 2005 року секретарем виконавчого комітету Мринської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 116, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав дочці ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 55) та копією заповіту (а. с. 51). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за заповітом.

Судом встановлено, що Носівською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 за № 413/2007, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 54).

Із копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після його смерті, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/8 частки спадкового майна, а саме: 7/12 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. Дружина померлого ОСОБА_4 на підставі ст. 1241 ЦК України (право на обов`язкову частку) отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частки спадкового майна, а саме: 1/12 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами (а. с. 49-53).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом успадкувала після смерті ОСОБА_3 3/4 частини права на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 , після смерті якої спадщину прийняв, але не оформив спадкових прав ОСОБА_3 . Іншу 1/4 частини права на земельну частку (пай) успадкувала на підставі ст. 1241 ЦК України ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 21).

На день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 518/03-08 від 19 серпня 2022 року (а. с. 22).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 08 лютого 2007 року секретарем виконавчого комітету Мринської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 38, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 77) та копією заповіту (а. с. 74 на звороті). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом.

Судом встановлено, що Носівською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 за № 184/2020, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 78).

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після її смерті, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/12 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, земельні ділянки. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а. с. 73-76).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай), що знаходилось в колективній власності КСП «Україна», що належало ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 668/02-31 від 04 жовтня 2022 року (а. с. 47).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1118,50 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» № 160 від 23 серпня 2022 року (а. с. 6).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 1217, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 247, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мринської об`єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права на спадкову земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) розміром 7,04 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Україна» на території Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яке належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений в АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувача - UA798999980313191206000025645, отримувач коштів - ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37972475, судовий збір в сумі 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 25 коп. відповідно до квитанції № 160 від 23 серпня 2022 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Мринська об`єднана територіальна громада в особі Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412337, місцезнаходження: с. Мрин Ніжинського району Чернігівської області, вул. Броварця, буд. 1.

Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА