Рішення № 10920353, 14.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р.Справа № 12/46-10-1425 Позивач: комунальне підприємство "ХАРЧУВАННЯ"

Відповідач: приватне підприємство "Торгівельний дім "Вікторія"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про стягнення 3889,06 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Байрачна А.К. –довіреність від 13.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: комунальне підприємство "ХАРЧУВАННЯ" (далі - КП "ХАРЧУВАННЯ") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Торгівельний дім "Вікторія" (далі - ПП "Торгівельний дім "Вікторія") заборгованості з орендної плати в сумі 2476,80 грн., 165,94 грн. індексу інфляції, 208,10 грн. штраф 10% річних від простроченої суми та пені у розмірі 1038,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2010 р. було порушено провадження по справі за №12/46-10-1425 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області строк розгляду справи було продовжено до 25.06.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.05.2010р. наданими суду Позивачем, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Третя особа - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 28.05.2010 р. надала пояснення та повністю підтримує позов КП "ХАРЧУВАННЯ".

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.02.2009 р. між КП "ХАРЧУВАННЯ" (Орендодавець) та ПП "Торгівельний дім "Вікторія" (Орендар), було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого Відповідачу було передано у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 100 кв.м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4/4 строком до 31.03.2009 р.(п.1.2. Договору).

Дане приміщення належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності (свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди від 30.10.2008 р. видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.09.2008 р. №1068) та закріплене за Позивачем на праві повного господарського відання.

Згідно п. 7.16. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку, на який його було укладено (п. 7.8. Договору).          

Відповідно до п.2.2. Договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, відшкодування комунальних платежів відповідно до розрахунку, приведеного у додатку до договору, після підписання.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

          Пунктом 2.6. Договору встановлено, що орендна плата, комунальні платежі та податок на землю нараховується і сплачується з моменту підписання договору оренди.

Відповідно п.2.4 Договору Орендар вносить орендну плату, комунальні платежі щомісячно до 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок КП "Харчування" на підставі наданих рахунків, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завданні збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. Договору за несвоєчасне внесення орендної плати, комунальних платежів та податку на землю Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочи, а також сплачує штраф у розмірі 10 % річних від простроченої суми.

В порушення п.п. 2.2. Договору Орендар не сплатив орендну плату, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 2476,80 грн. згідно рахунку - фактури №СФ - 0000075 від 23.03.2009 р. про оплату орендної плати та комунальних платежів за березень місяць 2009 р.

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №03/378 від 12.10.2009 р. (фіскальний чек №7731 від 13.10.2009 р.), яка повернулась за спливом строку зберігання.

Невиконання Відповідачем пункту Договору, щодо орендної плати змусило КП "ХАРЧУВАННЯ" звернутися до суду з відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.          

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем, та не спростовано Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання зі сплати оренди не виконувались, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати на суму 2476,80 грн., яку до теперішнього часу не сплачено.

Також Позивачем відповідно до п. 5.2. Договору за несвоєчасне внесення Відповідачем орендної плати, комунальних платежів та податку на землю нараховано пені в розмірі 1038,22 грн. від суми простроченого платежу за кожен день прострочи, а також штраф у розмірі 208,10 грн. - 10% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги комунального підприємства "ХАРЧУВАННЯ" про стягнення із приватного підприємства "Торгівельний дім "Вікторія" заборгованості з орендної плати в сумі 2476,80 грн., 165,94 грн. індексу інфляції, 208,10 грн. штрафу 10% річних від простроченої суми та пені у розмірі 1038,22 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із приватного підприємства "Торгівельний дім "Вікторія" (65069, м. Одеса, вул. 29-А лінія, буд. 3, код 35502613) на користь комунального підприємства "ХАРЧУВАННЯ" (65005, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 66, код 05480364) - 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 80 коп. –заборгованість з орендної плати, 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 94 коп. - індекс інфляції, 208 (двісті вісім) грн. 10 коп. - штраф 10% річних від простроченої суми, 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 22 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 18.06.2010 р.

Суддя