Рішення № 10919536, 25.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.08.10                                                                                           Справа№ 3/129

Суддя Н.Березяк при секретарі С.Маїк розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ «Ватфарм», м.Черкаси

До відповідача: КП «Центральна районна аптека №153 м.Жидачів», м. Жидачів

Про стягнення 5636,15 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Крот О.Г. -представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Ватфарм»до КП «Центральна районна аптека №153 м.Жидачів»про стягнення 4569,87 грн. основного боргу, 644,51 грн. пені, 95,27 грн. трьох процентів річних, 326,50 грн. інфляційних та судових витрат.

В судовому засіданні 25.08.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 25.08.2010 року подав заяву в якій повідомив, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено суму основного боргу, просив задоволити позовні вимоги в частині стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 25.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.06.2009 року між ТзОВ «Ватфарм»(Продавець) в особі філії та КП «Центральна районна аптека №153 м.Жидачів»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару №5. Згідно умов зазначеного договору Продавець зобов’язувався поставити товари медичного призначення, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити їх в термін, зазначений у видатковій накладній.

На виконання умов договору в період з 13.08.2009 року по 13.01.2010 року позивач відпустив відповідачу медикаменти на загальну суму 6411,95 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями.

Відповідач зобов’язувався оплатити поставлений товар з відстрочкою платежу 30 днів, однак свої договірні зобов’язання виконав частково, сплативши 1842,08 грн. Решта боргу в сумі 4569,87 грн. залишилась непогашеною.

За порушення грошових зобов’язань відповідно до умов п.6.1 Договору позивачем нарахована пеня в сумі 644,51 грн. , та відповідно до ст..625 ЦК України нараховані інфляційні в сумі 326,50 грн. і три відсотки річних в сумі 95,27 грн., які ТзОВ «Ватфарм» просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 5 від 11.06.2009 року в період з 13.08.2009 року по 13.01.2010 року позивач поставив відповідачу медикаменти на загальну суму 6411,95 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями.

Відповідач зобов’язувався оплатити поставлений товар з відстрочкою платежу 30 днів, однак свої договірні зобов’язання виконав частково, сплативши 1842,08 грн. Станом на 25.06.2010 року сума боргу 4569,87 грн. була несплаченою, що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним та завіреним печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 4569,87 грн, що підтверджується заявою позивача та доданими копіями платіжних доручень. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до п.6.1 Договору за порушення терміну оплати позивачем нарахована пеня, яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення в сумі 644,51 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 95,27 грн. та інфляційні в розмірі 326,50 грн., які підлягають до стягнення з відповідача в повному розмірі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів своєчасного погашення боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення пені, інфляційних та трьох відсотків річних .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека №153 м.Жидачів»(81700, Львівська область, м.Жидачів, пл..Свободи, буд.5 код ЄДРПОУ 01973963) на користь ТзОВ «Ватфарм»(18018, м.Черкаси, пр-т Хіміків,66, код ЄДРПОУ 00306756) –644,51 грн. пені, 326,50 грн. –інфляційних втрат, 95,27 грн. –трьох відсотків річних, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 4569,87 грн. провадження у справі припинити.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.08.2010 року.

Суддя                                                                                                     Березяк Н.Є.