Рішення № 10919290, 17.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.08.10                                                                                           Справа№ 25/115

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ПРОЛОГ ТД»(м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхово-будівельне управління №40” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 35640,00 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Не з»явився

від відповідача :Не з»явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ПРОЛОГ ТД»(м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхово-будівельне управління №40” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 35640,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.06.2010 року. Ухвалою від 29.06.2010 року розгляд справи відкладено до 02.07.2010 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 02.07.2010 року розгляд справи відкладено до 02.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 02.08.2010 року розгляд справи відкладено до 09.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 09.08.2010 року розгляд справи відкладено до 17.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2010 року, про відкладення від 29.06.2010 року, від 02.07.2010 року, 02.08.2010 року, від 09.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

05.08.2010 року за вх.№14 924 позивач подав клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2010 року, про відкладення від 29.06.2010 року, від 02.07.2010 року, 02.08.2010 року, від 09.08.2010 року не виконав повністю, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4814128 від 24.06.2010 року, №4874805 від 05.07.2010 року, №б/н від 04.08.2010 року, №б/н від 09.08.2010 року, і у підтвердження зазначеної в позовній заяві адреси відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

30.07.2010 року за вх.№14496 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто у відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 17.08.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

17.09.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Пролог ТД” (надалі –ТзОВ “Пролог ТД”, постачальник, позивач) поставлено адгезійні добавки марки Wetfix ВЕ вагою 380,00 кг. та Модифікатор Sasobit вагою 2 000,00 кг (надалі –товар) Товариству з обмеженою відповідальністю “Львівське шляхово-будівельне управління №40” 9надалі –ТзОВ “ЛШБУ №40”, покупець, відповідач) загальною вартістю 54 640,00 грн.

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000234 від 17.09.2008 року та податковими накладними №246 від 12.09.2008 року на суму 10 000,00 грн., №248 від 16.09.2008 року на суму 5 000,00 грн., та №249 від 17.09.2008 року на суму 39 640,00 грн., а також довіреністю (серія ЯОС №078763/148) від 16.09.2008 року.

Відповідачу виставлений рахунок-фактура №СФ-0000246 від 10.09.2008 року на оплату поставленого товару на суму 54 640,00 грн.

Відповідач провів часткову оплату за поставлений товар, а саме, 12.08.2008 року на суму 10 000,00 грн., 16.09.2008 року на суму 5 000,00 грн., 27.07.2009 року на суму 2 000,00 грн. та 03.08.2009 року на суму 2 000,00 грн., що підтверджується карткою рахунку та банківськими виписками.

На думку позивача, наведені вище документи (рахунки, видаткова накладна, податкові накладні, довіреність), а також часткова оплата Товару свідчать про вчинення позивачем пропозиції укласти договір (оферту), а також прийняття її відповідачем (акцепт) шляхом вчинення конклюдентних дій (таких, як прийняття товару та часткова оплата його вартості).

Тому, на думку позивача, між ТзОВ “Пролог ТД” та ТзОВ “ЛШБУ №40” в 2008 році виникли договірні відносини з поставки товару.

28.04.2010 року на адресу відповідача позивачем направлено вимогу №93 про оплату за поставлений товар, яку відповідач отримав 05.05.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак, за твердженням позивача, відповідач не виконав належним чином свої зобов”язання, сплативши постачальнику лише 19 000,00 грн.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 35 640,00 грн.

26.04.2010 року ТзОВ “Пролог ТД” уклало договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат Гораль Т.З. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1443 від 10.12.2008 року) зобов”язується здійснити підготовку документів для звернення в суд та представництво інтересів ТзОВ “Пролог ТД” на стадії розгляду даного спору у Господарському суду Львівської області.

На виконання даного договору 02.06.2010 року позивач сплатив адвокату гонорар у розмірі 3 564,00 грн.

Позивач представив суду оригінал платіжного доручення №901 від 02.06.2010 року на суму 3 564,00 грн. про оплату правової допомоги за договором.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить –35 640,00 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ПРОЛОГ ТД»(м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхово-будівельне управління №40” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 35640,00 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

Позивач представив суду оригінал платіжного доручення №901 від 02.06.2010 року на суму 3 564,00 грн. про оплату правової допомоги за договором.

Однак, оскільки, представник позивача умови договору про надання правової допомоги виконав лише частково, оскільки представник позивача не забезпечив участь у судових засіданнях 29.06.2010 року, 02.07.2010 року, 09.08.2010 року, вимоги суду, що викладені у відповідних ухвалах, виконані не в повному обсязі, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню частково, а саме, 50% від вказаної суми, тобто –1 782,00 грн.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №899 від 02.06.2010 року на суму 356,40 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №900 від 02.06.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхово-будівельне управління №40” (79040, м.Львів, вул.Авіаційна,7А; код ЄДРПОУ 32408720, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ПРОЛОГ ТД»(поштова адреса: 79066, м.Львів, вул.зелена,290А; код ЄДРПОУ 32483640) - борг у сумі 35 640 (тридцять п”ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., 356 (триста п”ятдесят шість) грн. 40 коп. - сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. –сплачених витрат на послуги адвоката.

3.          В частині стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. –відмовити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя