Рішення № 10919276, 18.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.08.10                                                                                           Справа № 2/91

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Яремка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайм”, м. Львів про стягнення 1058810 грн. 41 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайм”, м. Львів про стягнення 1058810 грн. 41 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.06.2010р. призначив розгляд справи на 22.06.2010р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду. За клопотанням представника строк вирішення спору був продовжений.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання овердрафту, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 640000 грн. 00 коп. Відповідач зобов’язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов’язання по договору про надання овердрафту не виконав –суму кредиту та відсотків за користування кредтними коштами у визначений в договорі строк не сплатив, станом на дату подання позову до суду заборгованість становить 621398 грн. 39 коп. по кредиту, 194352 грн. 24 коп. по сплаті процентів. За порушення строків сплати процентів та повернення суми кредиту, відповідачу нараховано 243059 грн. 78 коп. пені. У зв’язку з цим просив стягнути з відповідача 1058810 грн. 41 коп. заборгованості. Заявив також клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 08.06.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 січня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання овердрафту №053-Г/О.

За цим договором банк (позивач) має право здійснювати платежі з поточного рахунку на підставі платіжних документів клієнта (відповідача) №26003066027301 у разі відсутності на ньому грошових коштів у межах встановленого банком ліміту. З моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав клієнту кредит за методом овердрафт на суму здійснених банком платежів в межах ліміту. Сума ліміту встановлена в розмірі 640000 грн. 00 коп. та змінюється у порядку, передбаченому цим договором.

Дебетове сальдо, яке зафіксоване на поточному рахунку на кінець поточного дня, вважається заборгованістю за овердрафтом.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в межах ліміту, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Згідно п. 1.2. договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р., плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена в розмірі 19% та сплачується в порядку, передбаченому п. 4.2., 4.4. цього договору.

21 липня 2008р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р., якою встановили процентну ставку в розмірі 22% річних.

Пунктом 1.3. договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р. передбачено, що ліміт овердрафту встановлюється строком по 24 січня 2009р. включно (з встановленням періоду безперервного користування овердрафтом відповідно до п. 1.8. цього договору).

Відповідно до п. 1.8. договору №053-Г/О від 25.01.2008р., кредитування клієнта за методом овердрафт здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно з п.п. 1.1., 1.3., 1.6. цього договору, з періодом безперервного користування овердрафтом не більше, ніж 28 календарних днів. Погашення овердрафту повинно здійснюватися не пізніше дати закінчення зазначеного періоду безперервного користування овердрафтом.

Згідно п. 3.1. (іі) договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р., відповідач зобов’язувався здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом, отриманим в межах установленого ліміту, по закінченні строку, зазначеного в п. 1.3. договору, а також по закінченні визначеного в першому абзаці п. 1.8. періоду безперервного користування овердрафтом, а також здійснювати сплату процентів у строки, передбачені цим договором.

Пунктом 4.2. договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р. встановлено, що сплата процентів за користування овердрафтом здійснюється не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування овердрафтом, та за останній період користування овердрафтом –не пізніше закінчення строку, зазначеного в п. 1.3. даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 621398 грн. 39 коп. по кредиту, 194352 грн. 24 коп. по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.1. договору про надання овердрафту №053-Г/О від 25.01.2008р., при невиконанні зобов’язань по погашенню заборгованості за овердрафтом та/або по сплаті процентів у строки, встановлені цим договором клієнт (відповідач) сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) зобов’язання за кожний день прострочки.

Позивачем за період з 16.04.2008р. по 30.04.2010р. нараховано 243059 грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність розрахунків сум пені та встановлено, що з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України розмір пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту повинен становити 123320 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 621398 грн. 39 коп. заборгованості по овердрафту, 194352 грн. 24 коп. заборгованості по сплаті процентів, 123320 грн. 37 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайм”, м. Львів, вул. Хуторівка, будинок 30, квартира 183 (ідентифікаційний код 19338351) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ, вул. Петлюри, будинок 30 (ідентифікаційний код 19356840) 621398 грн. 39 коп. заборгованості по овердрафту, 194352 грн. 24 коп. заборгованості по сплаті процентів, 123320 грн. 37 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту, 9390 грн. 70 коп. державного мита та 209 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                 Мазовіта А.Б.