Ухвала суду № 109188007, 25.07.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2122/16-ц

провадження № 6/361/3/22

25.07.2022

УХВАЛА

Іменем України

25 липня 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Лебідя В.Ю., Панек А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Альфа-Банк, ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (далі ТОВВердикт Капітал або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Акціонерне товариство Альфа-Банк (далі АТАльфа-Банк або Банк) на його правонаступника ТОВВердикт Капітал у цивільній справі №361/2122/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк (далі ПАТАльфа Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500969784 від 20 січня 2015 року, посилаючись на те, що 21 червня 2016 року між ПАТАльфа Банк і Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (далі ТОВКредитні ініціативи) був укладений договір факторингу №1, за умовами якого до ТОВКредитні ініціативи перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500969784 від 20 січня 2015 року. 26 грудня 2018 року на підставі договору факторингу №2019-1КІ/Веста ТОВКредитні ініціативи відступило право грошової вказаної вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста (далі ТОВФКВеста). 16 січня 2019 року на підставі договору про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, укладеного між ТОВФКВеста і ТОВВердикт Капітал, Товариство набуло право вимоги за кредитним договором №500969784 від 20 січня 2015 року.

Представник заявника ТОВВердикт Капітал Радченко В.Ю. у судове засідання не з`явилася, у заяві про заміну сторони просила суд розглянути заяву за її відсутності.

Заінтересована особа АТАльфа-Банк, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилося, подало до суду заяву, у якій вказувало на те, що кредитний договір №500969784 від 20 січня 2015 року був проданий 14 січня 2019 року ТОВФКВеста.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання теж не з`явилася, її представник адвокат Немеровець Т.А. подала до суду пояснення, у яких, посилаючись на те, що заявником до заяви належних доказів на підтвердження того, що до ТОВВердикт Капітал перейшло право вимоги за кредитним договором №500969784, укладеним 20 січня 2015 року між ОСОБА_1 і ПАТАльфа Банк, не додано, просила суд у задоволенні заяви відмовити та здійснювати розгляд справи за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, ухваленим у цивільній справі №361/2122/16-ц, позов ПАТАльфа Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором №500969784 від 20 січня 2015 року в загальному розмірі 24779 грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1378 грн.

19липня 2016року стягувачуПАТАльфа-Банк у вказанійцивільній справісудом видановиконавчий листзі строком пред`явлення його до виконання до 05 липня 2017 року, який ПАТАльфа Банк одержало 25 липня 2016 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення йому рекомендованого поштового відправлення.

21 червня 2016 року між ПАТАльфа-Банк і ТОВКредитні ініціативи був укладений договір факторингу №1, за умовами якого стягувач ПАТАльфа-Банк (Клієнт) зобов`язується відступити ТОВКредитні ініціативи (Факторові) свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку №1 до договору.

26 грудня 2018 року між ТОВКредитні ініціативи і ТОВФКВеста було укладено договір факторингу №2019-1КІ/Веста, за умовами цього договору ТОВФКВеста (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВКредитні ініціативи (Клієнтові) за плату, а ТОВКредитні ініціативи (Клієнт) відступає ТОВФКВеста (Фактору), а ТОВФКВеста (Фактор) набуває належне ТОВКредитні ініціативи (Клієнтові) право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії (п. 2.1 цього договору).

Згідно із п. 2.3 вказаного вище договору факторингу №2019-1КІ/Веста право вимоги вважається відступленим Фактору з дати повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточної) оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору (п. 2.3.1 договору).

16 січня 2019 року між ТОВФКВеста і ТОВВердикт Капітал був укладений договір відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до п. 2.1 якого ТОВФКВеста (Первісний кредитор) відступає ТОВВердикт Капітал (Новий кредитор) належне йому право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії.

Згідно із п. 2.3 зазначеного договору право вимоги вважається відступленим Новому кредитору з дати підписання даного договору, але не раніше дати здійснення повної оплати Новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору; в дату підписання даного договору, після здійснення повної оплати Новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору (п. 2.3.1 договору).

У п. 4.2 цього договору Сторони погодили, що Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору грошові кошти, що складають ціну прав вимоги в розмірі 13223000 грн., шляхом перерахування в день підписання договору на рахунок Первісного кредитора №260506016502201 відкритого в АТАльфа-Банк.

На виконання вимог п. 4.2 договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року ТОВВердикт Капіталбуло здійсненоперерахування набанківськийрахунок ТОВФКВеста за № НОМЕР_1 , відкритому в АТАльфа-Банк, грошові кошти в розмірі 13223000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 22 січня 2019 року.

Заявник ТОВВердикт Капітал, посилаючись на зазначені договори, на підставі яких, вважає, до нього перейшло право вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №500969784, укладеним 20 січня 2015 року між ОСОБА_1 і ПАТАльфа Банк, на підставі ст. 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження звернулося до суду із даною заявою, у якій фактично просить замінити сторону стягувача ПАТАльфа Банк на його правонаступника із виконання заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, ухваленого у цивільній справі №361/2122/16-ц.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №242/2770/18 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, що передбачено ст. 11 ЦК України.

За змістом ст. ст. 510, 512, 513 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ст. ст. 514, 516, 517 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №923/151/17 висловив правову позицію та зазначив, що надання судами правової оцінки договору про відступлення права вимоги при розгляді справ за заявами про заміну сторони не є виходом за межі поданої заяви, оскільки для встановлення наявності підстав для здійснення правонаступництва суду необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У зв`язку з цим для вирішення судом питання про заміну сторони стягувача необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що для встановлення наявності підстав для здійснення заміни сторони стягувача на підставі договору відступлення прав вимоги необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника, що неможливо без надання оцінки правової природи зазначеного договору про відступлення прав вимоги та не є виходом за межі поданої Товариством заяви.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Здійснюючи правову оцінку та проаналізувавши зміст умов договору факторингу №1 від 21 червня 2016 року, укладеного між ПАТАльфа-Банк і ТОВКредитні ініціативи, умов п. 2.3 договору №2019-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року, укладеного між ТОВКредитні ініціативи і ТОВФКВеста та п. 2.3 договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, укладеного між ТОВФКВеста і ТОВВердикт Капітал, суд дійшов наступних висновків.

За умовами договору факторингу від 21 червня 2016 рок №1, договору факторингу від 26 грудня 2018 року №2019-1КІ/Веста та договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року №16-01/19/1 відступаються права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатках до цих договорів.

Однак, додатки до вказаних договорів, де міститься перелік боржників за кредитними договорами, у тому числі й за договором кредиту №500969784 від 20 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , заявником ТОВВердикт Капітал до заяви не додано.

Додаток №1-1 до вказаного договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року №16-01/19/1, який підписаний представником заявника ТОВВердикт Капітал Радченко В.Ю. за довіреністю, що видана 05 липня 2019 року, не підтверджує відступлення права вимоги за договором кредиту №500969784 від 20 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , оскільки цей додаток №1-1 до договору не скріплений підписами та печатками сторін договору на підтвердження факту досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору в належній формі згідно із вимогами ст. ст. 638, 639 ЦК України. Представник заявника ТОВВердикт Капітал Радченко В.Ю. набула повноваження на представництво останнього після укладення сторонами договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року №16-01/19/1.

Також, за умовами договору факторингу від 26 грудня 2018 року №2019-1КІ/Веста та договору відступлення прав вимоги від 16 січня 2019 року №16-01/19/1 сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою у додатку №2 до цих договорів.

Разом з тим, акти приймання-передачі реєстру боржників, у тому числі за договором кредиту №500969784 від 20 січня 2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , заявником ТОВВердикт Капітал до заяви не додано.

У п. 4.2 договору факторингу від 26 грудня 2018 року №2019-1КІ/Веста передбачено, що ТОВФКВеста (Фактор) зобов`язаний сплатити ТОВКредитні ініціативи (Клієнтові) ціну прав вимоги в розмірі 13365000 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок Клієнта № НОМЕР_2 відкритого в АТАльфа-Банк до 14 січня 2019 року.

Доказів напідтвердження виконанняумов п.4.2 договору факторингу №2019-1КІ/Веста від 26 грудня 2018 року, що підтверджує факт переходу до ТОВФКВеста прав нового кредитора відносно боржника ОСОБА_1 , зокрема, доказів переказу коштів за відступлення прав вимоги, суду заявником також не надано.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що ТОВВердикт Капітал факт переходу до цього Товариства матеріальних прав попередника не доведено, оскільки відсутні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття попередників з матеріального правовідношення та перехід їх прав та обов`язків до правонаступника.

08 лютого 2022 року Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №2-7763/10 зробила правовий висновок, що заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України.

У ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

За змістом ст. 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття його до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання судового рішення, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Із змістувиконавчого листа,виданого 19липня 2016року Броварськимміськрайонним судомстягувачуПАТАльфа-Банк у цивільній справі №361/2122/16-ц, вбачається, що строк пред`явлення його до виконання закінчився 05 липня 2017 року та лише 16 січня 2019 року між ТОВФКВеста і ТОВВердикт Капітал був укладений договір відступлення прав вимоги №16-01/19/1, тобто на момент укладення цього договору була відсутня дійсна вимога, яка могла бути передана новому кредитору.

Відомостей про те, що стягувач ПАТАльфа-Банк, отримавши вказаний виконавчий лист пред`являв його до виконання, матеріли справи не містять та заявником у заяві про це нічого не зазначено.

Отже, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17; від 21 серпня 2020 року у справі №905/2084/14-908/4066/14; від 24 травня 2021 року у справі №911/4460/21; від 30 липня 2019 року у справі №5/128).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заявником ТОВВердикт Капітал належними і допустимими доказами не доведено факт вибуття стягувача ПАТАльфа Банк з матеріального правовідношення права вимоги до боржника ОСОБА_1 та перехід цих прав і обов`язків до нього, та відповідно існування правових підстав для заміни сторони (стягувача) у цьому зобов`язанні, тому підстав для задоволення заяви ТОВВердикт Капітал про заміну сторони стягувача суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Альфа-Банк, ОСОБА_1 про заміну сторони відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.