Ухвала суду № 109186683, 23.02.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/5/18

Провадження № 1-кп/177/5/23

У Х В А Л А

23 лютого 2023 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12017040450000952 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Марфівка Долинського району Кіровоградської області, громадянин України, не одружений, дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Криворізького районного суду перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000952 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого засіданні по справі прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Підставою застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку прокурора, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, ухилення обвинуваченого від явки до суду та наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.1 КПК України, а саме те, що він може переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, при цьому пояснивши, що відсутні обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказали, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, наразі доглядає за хворою матір`ю, не має наміру в подальшому ухилятися від явки до суду. Просить обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, дослідивши матеріли кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового розгляду, розглянувши заявлене клопотання, вважає що воно підлягає задоволенню з наступних передбачених законом підстав.

Частиною 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

Кримінальне провадження надійшло до Криворізького районного суду Дніпропетровської області 02.01.2018. ОСОБА_3 на виклик суду в підготовче засідання не з`явився, ухвалами суду від 30.01.2018 13.02.2018, оголошено привід обвинуваченого, який органами поліції не був виконаний, у зв`язку з відсутністю останнього за місцем проживання. 27.02.2018 ОСОБА_3 оголошено в розшук та провадження по справі зупинене. Ухвалою суду від 21.02.2020 надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. 05.08.2021 провадження відносно ОСОБА_3 поновлено у зв`язку із розшуком обвинуваченого та ОСОБА_3 зобов`язано з`явитися в суд 04.10.2021 Однак, ОСОБА_3 знов ухилився від явки до суду, в зв`язку з чим 25.11.2021, 13.12.2021 обвинуваченому оголошено привід, який органами поліції не виконаний. У зв`язку із ухиленням обвинуваченого від явки до суду ОСОБА_3 ухвалою від 13.01.2022 оголошено в розшук. Провадження по справі поновлено в зв`язку із розшуком обвинуваченого 22.02.2022. ОСОБА_3 з`явився в судове засідання 17.05.2022 та заявив клопотання про відкладення судового засідання для забезпечення права на захист шляхом укладення угоди із захисником. Однак, в подальшому в зал судового засідання не з`являвся, причин неявки не повідомляв. Ухвалами суду від 13.06.2022, 30.08.2022, 04.10.2022 обвинувачений був підданий приводу, який не виконаний органами поліції. Ухвалою суду від 14.11.2022 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, поведінка обвинуваченого, внаслідок якої його оголошували в розшук, переконує суд про наявність ризику ухилення ОСОБА_3 від явки до суду. Вказаний ризик є не лише доведеним варіантом можливої подальшої поведінки обвинуваченого, а й вже таким, що виник під час кримінального провадження, адже обвинуваченим допущено недотримання його процесуального обов`язку.

Суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, визначеною ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тобто запобіжний захід має гарантувати їх виконання. Обвинувачений системно не виконував обов`язки, ухилився від суду, що переконує суд у існуванні ризику переховування від суду, а достатнім превентивним механізмом, стимулюючим на дотримання ним свого обов`язку є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п.п.3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, визначеною ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тобто запобіжний захід має гарантувати їх виконання. Обвинувачений системно не виконував обов`язки, ухилився від суду, що переконує суд у існуванні ризику переховування від суду, а достатнім превентивним механізмом, стимулюючим на дотримання ним свого обов`язку є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу суд враховує також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме відсутність у обвинуваченого постійного місця праці, відомостей щодо будь-якого законного джерела доходу, наявність непогашеної судимості, відсутність міцних соціальних зв`язків, адже обвинувачений не одружений, дітей не має, доказів на спростування цих обставин не надав.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший, окрім тримання під вартою достатньо гарантуватиме належну поведінку обвинуваченого, з огляду на встановлені ризики у цьому кримінального провадження.

Таким чином у даній справі існують ризики, які свідчить про наявність підстав для застосування запобіжного заходу. Зазначене у сукупності свідчить, що достатнім для запобігання ризикам запобіжним заходом буде тримання під вартою, який слід застосувати на строк 60 діб.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального провадження, майновий стан ОСОБА_3 , данні про особу обвинуваченого, який не має постійного місця праці, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумі для працездатних осіб, оскільки цей розмір застави, у разі її внесення, стане співрозмірним превентивним механізмом для виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12017040450000952 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , 08 березня 1997 року- задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з 22.02.2023 до 22 квітня 2023 року.

Розмір застави визначити у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 80520 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 26239738

МФО 820172 р/р UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця перебування.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1