Рішення № 10918660, 16.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 5/49 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/49

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс", м.Рівне

до відповідача: приватного підприємства "Електросервіс ЛТД", м.Кіровоград

про стягнення 41977,37 грн.,

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Яковенко Д.В., директор підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (далі - ТОВ "Газотрон-Люкс") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Електросервіс ЛТД" (далі - ПП "Електросервіс ЛТД") заборгованості за поставлений товар у сумі 37292,43 грн., пені у сумі 5285,95 грн., та трьох процентів річних - 958,99 грн.

Позивач 28.07.2010 року подав суду доповнення до позовної заяви (уточнення (зменшення) позовних вимог) на тій підставі, що відповідач з моменту порушення провадження у справі здійснив часткову оплату за поставлений товар. А саме позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 35732,43 грн., пеню у сумі 5285,95 грн., три проценти річних у сумі 958,99 грн., що разом складає 41977,37 грн. Тобто, позивач зменшив розмір позовних вимог до 41977,37 грн.

Відповідач в судовому засіданні 16.08.2010 року подав суду відзив на позовну заяву № 1/16 у якому зазначив, що заборгованість складає 34779,27 грн., оскільки ним 02.08.10 повернуто позивачу товар на суму 953,16 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "Газотрон-Люкс" - постачальник та ПП "Електросервіс ЛТД" - покупець 04.02.2009 року укладено договір поставки № 06-ГЛ-090204/1 (далі - Договорі).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у встановлений термін у власність покупця компактні люмінесцентні лампи, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в порядку і на умовах, передбачених у даному договорі.

У відповідності до розділу третього Договору поставка товару здійснюється партіями за погодженням з покупцем, на підставі письмової заявки, термін поставки відповідної партії продукції здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту узгодження постачальником письмової заявки. Моментом поставки погодженої партії продукції вважається дата, зазначена при відвантажені у відповідному товаросупровідному документі установленої форми. Також, постачальник зобов'язався надати покупцю разом із продукцією видаткову та податкову накладна, сертифікат якості (відповідності).

Ціна одиниці продукції визначається постачальником за узгодженням з покупцем і вказується в Специфікації у національній валюті України (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Позивач на виконання умов Договору відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 133745,58 грн., про що свідчать дослідженні судом видаткові накладні та довіреності (а. с. 19-60).

Відповідач оплатив поставлену продукцію частково в розмірі 87770,00 грн. про що свідчать банківські виписки (а.с. 61-76).

Відповідачем повернуто позивачу продукцію на загальну суму 8683,15 грн., про що свідчать видаткові накладні (повернення) № Ес-0000029 від 18.05.2009 року, № Ес-0000044 від 25.01.2010 року, № Ес-0000046 від 25.01.2010 року, № Ес-0000047 від 15.03.2010 року, № Ес-0000050 від 13.04.2010 року (а.с. 77-81).

Станом на 13.05.2010 року заборгованість відповідача за поставлену продукцію становила 37292,43 грн.

Позивач 28.07.2010 року подав суду доповнення до позовної заяви (уточнення (зменшення) позовних вимог) у яких зазначив, що відповідач 15.06.2010 року сплатив заборгованість на суму 1560,00 грн. та просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар у сумі 35732,43 грн.

У судовому засіданні 16.08.2010 року відповідачем подано суду докази повернення позивачу товару на суму 953,16 грн., а саме видаткова накладна (повернення) № Ес-0000053 від 02.08.2010 року, лист повернення-заміни № 4 від 02.08.2010 року та квитанція перевізника "Міст-Експрес" № 0140000842 про відправлення багажу з м. Кіровограда до м. Рівне, отримувач ТОВ "Газотрон-Люкс". Тобто, відповідач повернув позивачу частину товару неналежної якості, а саме, непрацюючі лампи, на суму 953,16 грн.

До суду не надходили заяви чи заперечення від позивача стосовно поверненого на його адресу товару на суму 953,16 грн., тому господарським судом враховується ця сума на зменшення розміру заборгованості відповідача.

Також, відповідач подав суду акт звірки взаємних розрахунків на суму 34779,27 грн., не підписаний позивачем, який оцінюється судом як зустрічний розрахунок заборгованості.

Отже, станом на 16.08.2010 року заборгованість відповідача за поставлену продукцію становить 34779,27 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати товару на суму 34779,27 грн.

На підставі викладеного вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню на суму 34779,27 грн.

Згідно п. 8.2. Договору у випадку порушення термінів платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховується, що Національним банком України встановлено: з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12% річних; з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних; з 12 серпня 2009 року в розмірі 10,25% річних.

Позивач правомірно обчислив пеню за період прострочення платежу з 13.03.2009 року по 12.03.2010 року у розмірі 5285,95 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно три проценти річних обчислив у розмірі 958,99 грн.

Державне мито по справі та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 16.08.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Електросервіс ЛТД" (25015, м. Кіровоград, вул. Башкирська, 3Б, кв. 8, поштова адреса: м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 22/12, ідентифікаційний код 34629065) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газотрон-Люкс" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, Б. 39, ідентифікаційний код 32745197):

основний борг у сумі 34779,27 грн., пеню в розмірі 5285,95 грн., три проценти річних в розмірі 958,99 грн.;

судові витрати у справі на державне мито в сумі 419,77 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,57 грн.

Наказ видати.

У решті позову відмовити.

Рішення, яке не набрало законної сили може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А. Змеул

повне рішення складено 21.08.2010 року