Рішення № 10918534, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/36826.08.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

докиївського державного підприємства «Ізумруд»

простягнення 133734,01 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Запорощук Л.С. (довіреність № Д-04/10 від 10.02.2010 року) від відповідача:представник Глєбова І.В. (довіреність від 25.08.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з київського державного підприємства «Ізумруд»заборгованості за договором №54723 від 31.12.2009 року у розмірі 133734,01 грн. (у тому числі 123100,66 грн. основного боргу; 626,59 грн. інфляційних втрат; 4743,38 грн. пені; 4873,51 грн. штрафу та 389,87 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 року порушено провадження у справі №23/368 та призначено її розгляд на 10.08.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Перед початком судового засідання 26.08.2010 року представник Відповідача надав суду клопотання про перенесення судового засідання для ознайомлення із матеріалами справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки в матеріалах справи наявні докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Відповідача, окрім того Відповідач завчасно був повідомлений про час та дату проведення судового засідання та мав змогу ознайомитись із матеріалами справи.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судовихо засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір про надання послуг з газопостачання №54723 від 31.12.2009 року, відповідно якого Позивач зобов’язався поставити природний газ та протранспортувати його розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а Відповідач - оплатити вартість газу та послуги з його транспортування.

Пунктом 3.15. договору №54723 від 31.12.2009 року передбачено, що кількість поданого споживачу газу оформлюється за станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми.

У відповідності з пунктом 3.16. договору №54723 від 31.12.2009 року, якщо Відповідач не згодний з визначеною кількістю газу, він направляє Позивачу письмове повідомлення в триденний термін з моменту отримання акту. Претензія, яка надана після вказаного терміну, не розглядається, а акт вважається узгодженим сторонами.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За період з лютого по березень 2010 року Відповідачем було спожито 60,326 тис. куб. м. газу на суму 171877,02 гривень. Відповідач несвоєчасно розраховувався за поставлений газ та допустив виникнення заборгованості у розмірі 123100,66 грн., що підтверджується наданим Позивачем актом звірки взаєморозрахунків, який підписано та скріплено печаткою Відповідача без зауважень та заперечень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 6.1. договору №54723 від 31.12.2009 року встановлено, що оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться Відповідачем виключно грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених послуг за звітний місяць.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 123100,66 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.3. до договору №54723 від 31.12.2009 року на початок кожного розрахункового періоду передбачено нарахування пені на суму боргу в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що до стягнення підлягає сума у розмірі заявленому Позивачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 626,59 грн. інфляційних втрат. Однак у період з 06.03.2010 року по 26.04.2010 року середній індекс інфляції становив 1.006, замість зазначеного Позивачем 1.009. Таким чином, інфляційні втрати становили 417,73 гривень. У період з 06.04.2010 року по 26.04.2010 року середній індекс інфляції становив 0,997, таким чином інфляційні втрати мали від’ємне значення, а саме –160,44 гривень. З огляду на викладене, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 257,29 гривень.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з київського державного підприємства «Ізумруд»(03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11, ідентифікаційний код 05792885) на користь відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б; ідентифікаційний код 03346331) 123100,66 грн. (сто двадцять три тисячі сто гривень 66 копійок) основного боргу; 4743,38 грн. (чотири тисячі сімсот сорок три гривні 38 копійок) пені; 389,87 грн. (триста вісімдесят дев’ять гривень 87 копійок) трьох процентів річних; 257,29 грн. (двісті п’ятдесят сім гривень 29 копійок) інфляційних втрат; 4873,51 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три гривні 51 копійку) штрафу; 1333,64 грн. (одну тисячу триста тридцять три гривні 64 копійки) державного мита та 235,34 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 34 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Т.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 27.08.2010 року.