Рішення № 10918509, 25.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/9225.08.10 За позовом"Aco Corporation" (Компанія "Ейко Корпорейшн")

доПриватного підприємства "Виробнича фірма "Стардар"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1. Компанії "Terdis Limited"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмега Імпекс"

простягнення 39 244,15 доларів США

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Олійник В.В.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

"Aco Corporation" (Компанія "Ейко Корпорейшн") (надалі –Компанія "Ейко Корпорейшн") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стардар" (надалі –"Підприємство") про стягнення 39 244,15 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту №327 від 27.03.2008 р. позивач здійснив поставку товару, а Компанія "Terdis Limited" належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконала, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 38 101,15 доларів США, обов’язок по сплаті якої згідно п. 12.1 контракту покладається на відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 143,00 доларів США за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Компанію "Terdis Limited" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмега Імпекс" (надалі –ТОВ "Укрмега Імпекс"), призначено розгляд справи на 22.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представників відповідача та третьої особи 1 розгляд справи відкладено до 07.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника позивача та клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 12.05.2010 р.

20.04.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява, в якій позивач просив при розгляді справи №48/92 застосовувати матеріальне право України.

12.05.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказував на те, що за умовами контракту №327 від 27.03.2008 р. відповідач надав саме гарантію щодо виконання третьою особо 1 своїх зобов’язань, а оскільки Підприємство не належить до суб’єктів, які можуть бути гарантами, то положення контракту не породжують цивільних прав та обов’язків щодо нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представників третіх осіб розгляд справи відкладено до 02.06.2010 р.

В судовому засіданні представником третьої особи 2 подані пояснення по справі, в якому третя особа 2 вказує на необхідність розгляду даної справи за матеріальним правом України.

Представниками сторін в судовому засіданні подано спільне клопотання про розгляд справи за матеріальним правом України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 19.07.2010 р., зобов’язано Київську обласну митницю надати суду копії всіх документів, поданих для розмитнення вантажу ТОВ "Укрмега Імпекс", відправником за яким є Компанія "Terdis Limited" у період з 27.03.2008 р. по 31.12.2008 р.

02.07.2010 р. до канцелярії суду від Київської обласної митниці на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2010 р. надійшли документи по справі.

В судове засідання 19.07.2010 р. представник відповідача з'явився, в задоволенні позову просив відмовити повністю з викладених у відзиві підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. у зв’язку із необхідністю додаткового дослідження матеріалів справи розгляд справи відкладено до 25.08.2010 р.

19.08.2010 р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи у зв’язку із перебуванням його представника у щорічній відпустці за межами України та неможливістю прибуття у судове засідання.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, через канцелярію суду подав пояснення, в якому позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши наведене клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в задоволенні клопотання відмовлено з огляду на наступне:

По-перше, відповідачем не надано жодних доказів перебування його представника у щорічній відпустці.

По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити іншу особу для представництва власних інтересів.

По-третє, відповідач надав письмові та усні пояснення щодо предмету спору у численних судових засіданнях у справі, що свідчить про з'ясування судом правової позиції відповідача.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 19.07.2010 р. та визнається представником відповідача в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Треті особи, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (відмітки на звороті ухвали суду від 19.07.2010 р.), в судове засідання 25.08.2010 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 р. між Компанією "Terdis Limited" (резидент Республіки Кіпр) (покупець) та Компанією "Ейко Корпорейшн" (резидент Сполучених Штатів Америки) (продавець) було укладено контракт №327 (надалі –"Контракт").

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити плиту з орієнтовним розташуванням стружки (OSB).

Положеннями п.п. 2.2, 2.3 Контракту визначено, що кількість та асортимент товару, який поставляється визначається специфікацією на кожну партію товару, яка є невідємною частиною даного контракту. Товар поставляється партіями (контейнерними нормами) по 36-37 метрів кубічних.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Контракту продавець відвантажує товар на умовах CIF порт Одеса (Іллічівськ). При тлумаченні даного контракту мають силу міжнародні правила (Інкотермс –2000) і Конвенції ООН про договори міжнародної торгівлі 1980 р.

Пунктом п. 4.4 Контракту погоджено, що загальна сума контракту становить 200000,00 доларів США.

Із змісту п. 5.3 Контракту вбачається, що загальні розрахунки за товар не повинні перевищувати 90 днів з моменту прибуття товару в порт Одеса (Іллічівськ).

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Контракту товар вважається поставленим продавцем по кількості: якщо він відповідає Технічним умовам країни-виробника або погодженим прикладам еталонам; по кількості, якщо його кількість відповідає кількості вказаній в Пакувальному листі. З моменту прибуття товару в порт Одеса (Іллічівськ) всі ризики переходять від продавця до покупця.

Згідно із п. 11.7 Контракту строк дії контракту: контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року при умові повного взаєморозрахунку.

Положеннями п. 12.1 Контракту визначено, що Приватне підприємство "Виробнича фірма "Стардар" є гарантом Компанії "Terdis Limited". У випадку несплати матеріалу зобов’язання по даному контракту переходять на ПП "ВФ "Стардар".

Контракт підписано Компанією "Terdis Limited", Компанією "Ейко Корпорейшн" та Підприємстом.

Додатковою угодою №1 від 05.06.2008 р. до Контракту сторонами та Підприємством доповнено розділ 3 Контракту пунктом 3.3, відповідно до умов якого одержувачем товару, по даному контракту, в товарно-супровідних документах, вказувати фірму ТОВ "Укрмега Імпекс".

На виконання умов контракту, у період з 12.05.2008 р. по 05.09.2008 р. позивачем було поставлено відповідачу п’ять контейнерів товару на загальну суму 51 801,15 доларів США, що підтверджується торговими рахунками-фактурами №№2662, 2663, 2670, 2671, 2689, пакувальними реєстрами №№2662, 2663, 2670, 2671, 2689, сертифікатами про походження товарів та митними деклараціями, а також документами наданими Київською обласною митницею на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2010 р.

Отримання товару визнається Компанією "Terdis Limited" у своєму листі до Компанії "Ейко Корпорейшн".

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, сплативши 13 700,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.08.2008 р. та від 19.09.2008р.

Позивач звернувся до Компанії "Terdis Limited" з листом, в якому просив погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 38 101,15 доларів США, у відповідь на який Компанія "Terdis Limited" повідомила, що з приводу погашення вказаної заборгованості за Контрактом необхідно звертатися до Підприємства.

Листом №15-04/09 від 15.04.2009 р. Підприємство підтвердило, що його заборгованість за Контрактом становить 38 101,15 доларів США та зобов’язувалося її оплатити в строк до 01.09.2009 р.

15.09.2009 р. Підприємство звернулося до позивача з листом №15-09/09, в якому підтверджувало, що заборгованість за Контрактом становить 38 101,15 доларів США та зобов'язувалося погасити її у строк до 15.12.2009 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по сплаті заборгованості за поставлений згідно Контракту товар у розмірі 38 101,15 доларів США, яке виникло у зв’язку із прострочення Компанії "Terdis Limited".

Стосовно підсудності даного спору господарському суду міста Києва суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 10.2 Контракту у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, всі спори і розбіжності повинні бути передані на розгляд в Міжнародний Комерційний Арбітражний Суд.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

По-перше, з визначеного у п. 10.2 Контракту назви арбітражного суду не можливо встановити конкретне найменування та місцезнаходження такого суду, а відтак таке арбітражне застереження в Контракті неможливо виконати.

По-друге, жодна із сторін заяви про передачу справи до арбітражного суду не заявляла.

За таких обставин, згідно ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України та враховуючи, що позов заявлено до ПП "ВФ "Стардар", яке є юридичною особою –резидентом України з місцезнаходженням у м. Києві, то даний спір підлягає вирішенню господарським судом міста Києва.

Стосовно матеріального права, за яким слід розглядати даний спір суд відзначає наступне.

Контракт укладено за участі нерезидентів України, а тому визначаючи матеріальне право необхідно керуватися Законом України "Про міжнародне приватне право".

Умова Контракту не визначено матеріальне право, яке повинно застосовуватися до відносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.

В судовому засіданні 02.06.2010 р. сторонами подано спільне клопотання про розгляд справи за матеріальним правом України.

За таких обставин, даний спір підлягає вирішенню за матеріальним правом України.

Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (торгові рахунки-фактури №№2662, 2663, 2670, 2671, 2689, пакувальні реєстри №№2662, 2663, 2670, 2671, 2689, сертифікати про походження товарів та митні декларації, а також документи надані Київською обласною митницею на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2010 р.) підтверджується поставка позивачем Компанії "Terdis Limited" товару на загальну суму 51 801,15 доларів США, що не заперечується Компанією "Terdis Limited" у листі до позивача та відповідачем у листах №15-04/09 від 15.04.2009 р. та №15-09/09 від 15.09.2009 р.

Відповідно до ст. 53 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 5.3 Контракту, Компанія "Terdis Limited" повинна була повністю виконати своє грошове зобов’язання по оплаті поставленого за Контрактом товару до 04.12.2008 р.

Із матеріалів справи вбачається, що Компанією "Terdis Limited" було частково погашено заборгованість за поставлений згідно Контракту позивачем товар у розмірі 13 700,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.08.2008 р. та від 19.09.2008р.

Таким чином, заборгованість Компанії "Terdis Limited" за поставлений позивачем товар становить 38 101,15 доларів США, а з 05.12.2008 р. має місце невиконання грошового зобов’язання по його оплаті.

Згідно із ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до ч. 1 якої правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Із тексту Контракту вбачається, що сторонами в п. 12.1 Контракту було укладено правочин щодо заміни боржника у зобов’язані по оплаті поставленого товару з відкладальною обставиною, а саме: Компанією "Ейко Корпорейшн", Компанією "Terdis Limited" та Підприємством було погоджено, що у разі не оплати третьою особою 1 протягом 90 днів поставленого позивачем товару, обов’язок по його оплаті переходить до відповідача.

Тобто, сторонами укладено правочин заміни боржника у зобов’язанні з відкладальною обставиною, яка настала 05.12.2008 р.

Твердження відповідача про те, що за умовами Контракту він надав гарантію щодо виконання третьою особо 1 своїх зобов’язань, а оскільки Підприємство не належить до суб’єктів, які можуть бути гарантами, то положення Контракту не породжують цивільних прав та обов’язків щодо нього відхиляється судом з огляду на таке.

Зміст відповідного правочину визначається не його назвою, чи назвою сторін, а безпосереднім змістом правовідносин, які виникли з такого правочину.

Із п. 12.1 Контракту та подальшої поведінки сторін (листи №15-04/09 від 15.04.2009 р. та №15-09/09 від 15.09.2009 р.) вбачається, що п. 12.1 Контракту сторонами погоджено саме правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні, а не гарантія, істотними умовами якої є суб’єктивний склад сторін, строк дії та оплатність.

Таким чином, враховуючи встановлене судом невиконання Компанією "Terdis Limited" грошового зобов’язання по оплаті поставленого позивачем за Контрактом товару у розмірі 38101,15 доларів США у визначений строк та з урахуванням положень статей 212, 520 Цивільного кодексу України, п. 12.1 Контракту, грошове зобов’язання по оплаті поставленого позивачем за Контрактом товару у розмірі 38 101,15 доларів США має бути виконане відповідачем, а строк його виконання на момент розгляду справи судом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 38 101,15 доларів США на підставі Контракту за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана у листах №15-04/09 від 15.04.2009 р. та №15-09/09 від 15.09.2009 р. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Компанії "Ейко Корпорейшн" про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 38 101,15 доларів США є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1 143,00 доларів США, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 05.12.2008 р. по 05.12.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок суд вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 143,00 доларів США.

За таких обставин, позовні вимоги Компанії "Ейко Корпорейшн" про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 38 101,15 доларів США та 3% річних у розмірі 1 143,00 доларів США є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов "Aco Corporation" (Компанія "Ейко Корпорейшн") задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стардар" (02090, м.Київ, вул. Щепкіна, 9; ідентифікаційний код 19489972) на користь "Aco Corporation" (Компанія "Ейко Корпорейшн") (7510 Granby street, suite 201, Norfolk, VA-Virginia, USA, 23505; 23505, Сполучені Штати Америки, штат Вірджинія, м. Норфолк, вул. 7510 Гренбі, блок 201) заборгованість у розмірі 38 101 (тридцять вісім тисяч сто один) доларів 15 центів США, 3% річних у розмірі 1 143 (одна тисяча сто сорок три) доларів 00 центів США, державне мито у розмірі 392 (триста дев’яносто два) доларів 44 центів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –27.08.2010 р.