Рішення № 10918506, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/31618.08.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоФізичної особи-підприємця Смірнова Михайла Костянтиновича

Простягнення 15368,05 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники:

від позивача:          Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.                    

від відповідача:          Поліщук Р.І. –дов. № б/н від 07.08.10 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця Смірнова Михайла Костянтиновича про стягнення 15320,20 грн. збитків за актом порушень правил користування електричною енергією від 23.02.2010 р. № 00089 та 47,85 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 18.06.10 р. було порушено провадження у справі № 37/316 та призначено її розгляд на 09.08.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.08.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 18.06.10 р. надав витребувані судом документи та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.08.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву. Пояснив суду, що визнає порушення ПКЕЕ, однак не погоджується з порядком розрахунку вартості спожитої без обліку електроенергії у зв’язку з тим, що АЕК «Київенерго»розраховує вартість спожитої ним електроенергії без обліку з 01.10.09 р. і це не відповідає юридичним та фактичним обставинам. При цьому зазначив, що з 01.10.09 р. до 19.01.10 р. торговий кіоск відповідача не був підключений до електроенергії.

Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 16.08.10 р.

У судовому засіданні 16.08.10 р. представник позивача надав суду додаткові документи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка судом була прийнята.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –3852,30 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.08.10 р. надав суду пояснення по суті спору, в яких повідомив, що проти уточнення позовних вимог не заперечує.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2010 року на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі – Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача в присутності представника відповідача був складений акт № 00089 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого позивач, в порушення пунктів 1.3, 5.1 та 6.40 ПКЕЕ, здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення електроустановки струмоприймачів до мережі електропередавальної організації по вул. Мечникова, 14/1 (станція метро «Кловська»).

Відповідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 00089 від 23.02.2008 року, який підписано представниками обох сторін та який під підпис вручено представнику відповідача.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 31 від 03.03.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість не облікованої електроенергії за період з 23.02.09 р. до 23.02.10 р. в сумі 43542,46 грн., згідно розрахунку, наданого позивачем.

18.03.10 р. відповідач звернувся до позивача з листом (вхідний № 15150 від 18.03.10 р.) щодо перегляду розрахунку вартості спожитої без обліку електроенергії та визнання початком користування електроенергією без обліку укладення договору оренди від 20.01.10 р. між ТОВ «Київтрейдінвест-ЛТД»та відповідачем.

Протоколом засідання комісії № 312 від 25.03.2010 року з перегляду акту порушень ПКЕЕ було визначено початок періоду проведеного нарахування з моменту отримання дозволу на розміщення тимчасової споруди та затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість не облікованої електроенергії за період з 01.10.09 р. до 23.02.10 р. в сумі 15320,20 грн.

Позивачем був виставлений рахунок № 93000089/3акт на зазначену суму, який був отриманий 26.03.10 р. представником відповідача та яким було встановлено термін оплати до 26.04.10 р.

12.08.10 р. відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕ та ПКЕЕ для населення та умов договорів про постачання і користування електричною енергією і нарахувань за ними, на якому було вирішено нарахування відповідачу за актом провести з моменту укладення договору оренди від 20.01.2010 р. Згідно з розрахунком позивача, за користування електричною енергією без обліку (договору) відповідач зобов’язаний сплатити 3816,54 грн.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобов’язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку в 30 денний термін не перерахував.

У відповідності до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач погодився з розміром збитків у розмірі 3816,54 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв’язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості спожитої електроенергії та самовільним, бездоговірним споживанням електричної енергії.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 3816,54 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 35,76 грн. трьох відсотків річних за період з 20.01.10 р. до 23.02.10 р., у зв’язку з простроченням сплати суми збитків.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання у сумі 3816,54 грн., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 35,76 грн. трьох відсотків річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 4791 від 27.05.10 р. в сумі 153,68 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 102,00 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 51,68 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 147 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Смірнова Михайла Костянтиновича (01001, м. Київ, провулок Михайлівський, 7, кв. 53, ідентифікаційний код 2817601414) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 54 коп. збитків, 35 (тридцять п’ять) грн. 76 коп. трьох річних процентів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          На підставі даного рішення повернути Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одну) грн. 68 коп., що перераховане платіжним дорученням № 4791 від 27.05.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.