Рішення № 10918475, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/9926.08.10 За позовом Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД» До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»(далі –відповідач-1 за первісним позовом);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»(далі –відповідач-2 за первісним позовом)

Про стягнення 82 541 360,00 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»

До Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні – Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»

Про визнання п. 2 Додаткової угоди № 1 до Генерального договору

поставки нафтопродуктів від 13.05.09. № 13/05/09/М-100 в частині

«після підписання цього Контракту Покупець відкриває в банку

Продавця як гарантію оплати безвідзивний документарний подільний

резервний акредитив у сумі 1000000, 00 доларів США на строк 12 місяців і 15 днів»недійсним

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва

«Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД» Казмірук В.В. - представник за довіреністю № 38

від 20.01.10.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»

Ребкало А.М. –представник за довіреністю № б/н

від 19.04.10.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест» не з’явився

Рішення прийнято 26.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку оголошеною в судовому зсіданні перервою з 12.08.10. по 26.08.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»про стягнення з відповідачів заборгованості за Генеральним Договором поставки нафтопродуктів № 13/05/09/М-100 від 13.05.09., та Договором поруки № 15/05-09 від 15.05.09. в сумі 82541360,00 грн. (62890000,00 грн. –пеня, 13566000,00 грн. –інфляційні, 5156980,00 грн. –3% річних, 928380,00 грн. –штраф), а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»- 82541360,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»- 2000,00 грн.

Позивачем разом із позовною заявою, було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої Компанія «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництво «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»і знаходяться у нього або в інших осіб у сумі 82539360,00 грн.

Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що відповідач-1 умисно не виконував обов’язки згідно Договору поставки, а також тим, що сума позову занадто велика і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.10. порушено провадження у справі № 30/99, розгляд справи було призначено на 23.03.10. о 15-40.

Представник відповідача-1 в судове засідання 23.03.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.03.10. про порушення провадження у справі № 30/99 не виконав, але 23.03.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи № 30/99 в зв’язку з перебуванням повноважного представника відповідача-1 на лікарняному.

Представник відповідача-2 в судове засідання 23.03.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.03.10. про порушення провадження у справі № 30/99 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/99 відкладено на 20.04.10. о 09-15.

06.04.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву до Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»про визнання п. 2 Додаткової угоди № 1 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 13.05.09. № 13/05/09/М-100 в частині «після підписання цього Контракту Покупець відкриває в банку Продавця як гарантію оплати безвідзивний документарний подільний резервний акредитив у сумі 1000000 доларів США на строк 12 місяців і 15 днів»недійсним.

В судовому засіданні 20.04.10. представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В своєму відзиві відповідач-1 посилається на те, що позивач порушив свої зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест», оскільки відкрив акредитив не в банку Продавця –АБ «Діамант Банк», а в іншому банку, що призвело до відсутності можливості у відповідача-1 розпочати поставку товару.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»зазначає, що Компанія «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»неправомірно просить суд стягнути з відповідача-1 нараховану позивачем пеню, та неправомірно просить суд стягнути з відповідачів суму інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні 20.04.10. представником відповідача-2 було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині вимог стосовно стягнення з відповідача-2 2000,00 грн., та зазначає, що вимоги про стягнення суми боргу, а також можливих збитків, неустойки тощо, передбачених Договором поруки, можуть бути заявлені до відповідача-2 позивачем лише після здійснення ним всіх можливих дій по стягненню суми заборгованості з відповідача-1 (включаючи стягнення у судовому порядку та у порядку виконавчого провадження).

В судовому засіданні 20.04.10. представниками сторін було подано спільну заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/99.

В судовому засіданні 20.04.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.04.10. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.10. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»до розгляду з первісним позовом; продовжено строк вирішення спору у справі № 30/99.

В судовому засіданні 29.04.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»було подано додаткові пояснення по справі № 30/99, відповідно до яких відповідач-1 за первісним позовом зазначає, що якщо б він справді порушив свої зобов’язання за Генеральним договором поставки нафтопродуктів від 13.05.09., то Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»мало б нести відповідальність в межах 2000,00 грн., а саме всі суми штрафів, пені, інших видів відповідальності, що нараховувались би на суму 2000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/99 відкладено на 18.05.10. о 09-20.

В судовому засіданні 18.05.10. представником Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»подано суду письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому міститься уточнення первісних позовних вимог, та відповідно до якого позивач за первісним позовом зазначає, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»на грубе порушення зобов’язань за Договором поставки з боку позивача за первісним позовом, в зв’язку з чим відповідач-1 за первісним позовом не мав змоги розпочати поставку товару, так як в нього не було фінансового інструменту, є безпідставним і таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, в своєму відзиві Компанія «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні – Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД» на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнює позовні вимоги, та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»суму заборгованості в розмірі 63818 380,00 грн. (62890000,00 грн. – пеня, 928380,00 грн. –штраф), а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»63816 380,00 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»2000,00 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»в судове засідання 18.05.10. не з’явився, але 18.05.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи № 30/99 проводити за відсутності повноважного представника відповідача-2 за первісним позовом.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.10. на підставі 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.06.10. о 12-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.10. розгляд справи № 30/99 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29.06.10. о 12-45.

В судовому засіданні 29.06.10. представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з отриманням нових доказів по справі № 30/99.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»в судове засідання 29.06.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/99 відкладено на 08.07.10. о 10-50.

Представник Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД» в судове засідання 08.07.10. не з’явився, але 07.07.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи № 30/99 в зв’язку з хворобою повноважного представника заявника.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»в судове засідання 08.07.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 12.08.10. о 16-15.

В судовому засіданні 12.08.10. представником Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»було подано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких позивач за первісним позовом зазначає, що відповідно до додатків позовної заяви 25.05.09. банк відповідача-1 (виконуючий банк) авізував (прийняв) акредитив виставлений на підставі Договору поставки, що підтверджується тим, що згідно ст. 1096 Цивільного кодексу України не відмовив у прийнятті документів, а також у своєму повідомленні зазначив, що всі документи по акредитиву повинні направлятись на його адресу, а також підтверджуються тим, що відповідач-1 письмово надав виконуючому банку дозвіл на прийняття акредитиву, тобто погодився з виставленим акредитивом.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»в судове засідання 08.07.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 12.08.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 26.08.10. о 12-45.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/99.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.09. між Компанією «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні Представництвом «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 13/05/09/М-100, за умовами якого відповідач-1 за первісним позовом зобов’язався поставити, а позивач за первісним позовом –прийняти та оплатити мазут М-100 російського виробництва, за цінами, в кількості та за якістю у відповідності до ДСТУ 10585-99.

Згідно з п. 3.1. Договору, поставка товару за договором здійснюється з травня 2009 року до квітня 2010 року на підставі заявок позивача за первісним позовом та підписаних сторонами не пізніше 20-го числа попереднього місяця додаткових угод на кожен місяць поставки.

Згідно п. 3.2. Договору, перша поставка здійснюється протягом семи банківських днів з дня прийняття банком відповідача-1 за первісним позовом узгодженої форми фінансового інструменту позивача за первісним позовом, якщо інше не передбачено в додаткових угодах.

Відповідно до п. 10.1. Договору, він діє з моменту його підписання та діє до 30.04.10., а в частині платежів –до повного їх погашення.

13.05.09. сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 13/05/09/М-100, відповідно до якої ціна на мазут за вказаним Договором в травні 2009 року становить 1900, 00 грн. за метричну тонну.

Пунктом 2 вказаної вище угоди сторони визначили умови оплати та процедури виконання договору та встановили, що після підписання контракту позивач за первісним позовом виставляє в банк продавця як гарантію оплати безвідкличний документарний подільний акредитив в сумі 1000000, 00 дол. США на строк 12 місяців та 15 днів.

Оплата за товар здійснюється протягом п’яти банківських днів після підписання акту приймання-передачі товару відповідачем-1 за первісним позовом на ст. Дарниця шляхом переведення грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок відповідача-1 за первісним позовом в сумі, яка відповідає рахунку-фактурі за поставлений товар.

18.05.09. сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 13/05/09/М-100, відповідно до якої ціна на мазут за вказаним Договором в травні 2009 року становить 1900, 00 грн. за метричну тонну за умови поставки DDP-ст. Дарниця.

Пунктом 2 вказаної угоди сторони визначили умови оплати та процедури виконання договору та встановили, що позивач за первісним позовом виставляє в банк продавця як гарантію оплати безвідкличний документарний подільний акредитив в сумі 1000000, 00 дол. США на строк 12 місяців та 15 днів.

Оплата за товар здійснюється протягом п’яти банківських днів після підписання акту приймання-передачі товару відповідачем на ст. Дарниця шляхом переведення грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок відповідача-1 за первісним позовом в сумі, яка відповідає рахунку-фактурі за поставлений товар.

Додатком № 2 до Договору поставки № 13/05/09/М-100 від 13.05.09. сторони затвердили графік поставки товару та встановили, що він є попереднім та може коригуватись щомісячно за письмовім повідомленням позивача за первісним позовом та згоди відповідача-1 за первісним позовом не пізніше 20-го числа місяця попереднього місяцю поставки.

Згідно п. 6.2 Договору поставки передбачено, що за несвоєчасну поставку товару, а також за відмову поставити товар, відповідач-1 за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню в розмірі 0,1 % за кожен день на суму не оплати товару, але не більше 5 % від загальної суми за Договором поставки.

У відповідності до Додатку № 3-3 до Договору поставки, сторонами погоджено, що у випадку не поставки товару, відповідач-1 за первісним позовом окрім всіх інших установлених законодавством України та Договором поставки –штрафів, пені, неустойок, сплачує позивачу за первісним позовом 3 % від суми виставленого позивачем згідно п. 4.3 Договору акредитиву в українських гривнях, за курсом НБУ, прямим платежем на рахунок позивача щомісячно на протязі строку, на котрий було виставлено акредитив, вкінці кожного календарного місяця не поставки товару, не пізніше 1-го числа наступного за місяцем не поставки товару.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що в порушення Договору поставки № 13/05/09/М-100 від 13.05.09. відповідач-1 за первісним позовом не поставив товар в обумовленому сторонами обсязі за травень, червень, липень та серпень 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено в п. 3.1. Договору, поставка товару за Договором здійснюється на підставі заявок позивача за первісним позовом та підписаних сторонами не пізніше 20-го числа попереднього місяця додаткових угод на кожен місяць поставки.

В матеріалах справи містяться заявки від 18.05.09. на поставку мазуту М 100 у кількості 10000 тон, від 18.06.09. на поставку мазуту М 100 у кількості 60 000 тон, від 13.07.09. на поставку мазуту М 100 у кількості 60000 тон.

Як вбачається зі змісту Договору поставки № 13/05/09/М-100 від 13.05.09., передумовою поставки товару є здійснення позивачем певних дій, а саме –виставлення позивачем за первісним позовом в банк продавця як гарантію оплати безвідкличного документарного подільного акредитиву в сумі 1000000, 00 дол. США на строк 12 місяців та 15 днів.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення Акціонерного банку «Діамантбанк», з якого вбачається, що позивачем за первісним позовом 21.05.09. в РБС Банк (Москва) відкрито акредитив на суму 1000000, 00 дол. США на користь бенефіціара –Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»на термін до 05.06.10.

Слід зазначити, що Договір було укладено Компанією «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні Представництвом «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»та, як вбачається з Договору поставки № 13/05/09/М-100 від 13.05.09., позивачу за первісним позовом було відкрито рахунок в Київській філії Акціонерного комерційного інвестиційного банку Укрсиббанк.

Відповідно до п. 1.5. Положення про Представництво Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс»в місті Києві представництво має розрахунковий та інші рахунки а банках, в тому числі і валютний.

          У зазначеному вище Договорі не міститься відомостей про рахунки позивача за первісним позовом в інших установах банків, та не встановлено в якому саме банку позивачем за первісним позовом має бути відкрито акредитив, а тому суд приходить до висновку, що Компанія «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні Представництво «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД», вказавши в Договорі рахунок, відкритий в Київській філії Акціонерного комерційного інвестиційного банку Укрсиббанк, з метою належного виконання Договору поставки № 13/05/09/М-100 від 13.05.09. мала відкрити акредитив саме в банку, вказаному в Договорі.

          Твердження відповідача-1 за первісним позовом про те, що Компанія «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні Представництво «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»мала відкрити акредитив в банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1093 Цивільного кодексу України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.04., акредитив - це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Банк-емітент, відповідно до п. 1.4 вказаної вище Інструкції –банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку).

Тобто з наведеного вбачається, що такий акредитив може бути відкритий банком його клієнту, в той час як відповідачем-1 за первісним позовом не надано суду відомостей про наявність у позивача за первісним позовом відкритих рахунків в Акціонерному банку «Діамантбанк», та не доведено обов’язок позивача за первісним позовом відкрити акредитив саме у банку продавця за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом на адресу відповідача-1 було направлено лист-вимогу № 14/07-09 від 14.07.09. про виконання боржником свого зобов'язання відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України на суму 3 036 493,19 грн., якою вимагав в десятиденний строк виконати свої обов'язки щодо поставки та передачі у власність позивача за первісним позовом непоставленого товару, а також перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за невиконання умов Договору поставки.

Але, як зазначає позивач за первісним позовом, на момент звернення до суду з даним позовом, відповідач-1 за первісним позовом не вчинив жодних дій стосовно улагодження конфлікту.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач-1 за первісним позовом в порушення покладеного на нього законом та Генеральним Договором поставки нафтопродуктів № 13/05/09/М-100 від 13.05.09. обов’язку по поставці товару не виконав, а тому первісні позовні вимоги Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД» частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»63816 380,00 грн. пені та штрафу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»2000, 00 грн., суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 15.05.09. між Компанією «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні Представництвом «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромсервіс»укладено Договір поруки № 15/05-09 (далі –Договір поруки), за умовами якого відповідач-2 за первісним позовом поручився перед позивачем за первісним позовом за виконання обов’язків Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»за Генеральним Договором поставки нафтопродуктів № 13/05/09/М-100 від 13.05.09. у межах суми –2000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, відповідач-2 за первісним позовом відповідає перед позивачем за первісним позовом у разі порушення відповідачем-1 за первісним позовом в межах вказаної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, в зв’язку з порушенням відповідачем-1 за первісним позовом умов Договору поставки нафтопродуктів № 13/05/09/М-100 від 13.05.09., який було забезпечено порукою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромсервіс»щодо стягнення 2000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача-1.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»до Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»про визнання п. 2 Додаткової угоди № 1 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 13.05.09. № 13/05/09/М-100 в частині «після підписання цього Контракту Покупець відкриває в банку Продавця як гарантію оплати безвідзивний документарний подільний резервний акредитив у сумі 1000000 доларів США на строк 12 місяців і 15 днів»недійсним, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи зустрічний позов про визнання п. 2 додаткової угоди № 1 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 13.05.09. № 13/05/09/М-100 в частині «після підписання цього Контракту Покупець відкриває в банку Продавця як гарантію оплати безвідзивний документарний подільний резервний акредитив у сумі 1000000, 00 доларів США на строк 12 місяців і 15 днів»недійсним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»зазначає, що вказаний пункт суперечить положенням чинного законодавства України, яким передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, яка відповідно до Конституції України є грошовою одиницею України.

Суд не погоджується з такою позицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому пунктом 2 додаткової угоди від 13.05.09. до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 13.05.09. № 13/05/09/М-100 встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом переведення грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок відповідача-1 за первісним позовом в сумі, яка відповідає рахунку-фактурі за поставлений товар.

Таким чином, з наведеного вбачається, що в оспорюваній додатковій угоді сторони визначили еквівалент розміру оплати товару у дол. США, встановивши, при цьому, що розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України, а тому зазначені положення Договору не суперечать положенням законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»(14027, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Рокоссовського, 37; 14013, м. Чернігів, вул. Менделєєва, 5, код ЄДРПОУ 33336390) на користь Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»(01021, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11; 01133, Київ-133, а/с № 177, код ЄДРПОУ 26580822) 63816380 (шістдесят три мільйони вісімсот шістнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. пені та штрафу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромінвест»(м. Київ, вул. Володимирська, 45, кв. 100, код ЄДРПОУ 32162295) на користь Компанії «МБМ Ессошиейтс ЛТД»в особі філії в Україні –Представництва «Ем.Бі.Ем. Ессошиейтс ЛТД»(01021, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11; 01133, Київ-133, а/с № 177, код ЄДРПОУ 26580822) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за Договором поруки № 15/05-09 від 15.05.09.

4.          В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Інвест»відмовити.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя           Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 27.08.10.