Рішення № 10918336, 25.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/13625.08.10 За позовом Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних

прав»

До Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ»

Треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача 1. Державне підприємство «Національний палац мистецтв

«Україна»

2. Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України

Про стягнення 62 500,00грн. компенсації за порушення виключних майнових

авторських прав

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача           не з’явився

Від відповідача Гарцунов Є.Е.- предст. (дов. від 11.01.2010р.)

Від третіх осіб 1. не з’явився

2. Макаренко С.В.- начальник ансамблю (витяг з наказу №215)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 62500,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, у зв’язку з неправомірним сповіщенням 10.05.2009р. у рамках концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України під назвою «Перемога, свята перемога»музичних творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться у колективному управління позивача, без укладення ліцензійного договору з позивачем та без виплати авторської винагороди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/136, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.04.2010р.

В порядку підготовки справи до судового розгляду, 29.03.2010р. судом направлено запит до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, з метою одержання запису концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, який транслювався 10.05.2009р. в ефірі телеканалу «Київ».

06.04.2010р. судом одержано відповідь на запит суду від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення із ефірним записом телеканалу «Київ»за 10.05.2009р. у часовому відрізку з 17:35 до 20:00.

У судовому засіданні 14.04.2010р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача на належного –Державне підприємство «Національний палац мистецтв «Україна». Клопотання мотивовано тим, що концерт «Перемога, свята перемога»було розміщено в ефірі відповідача на підставі Додатку №4 від 08.05.2009р. до Ліцензійної угоди №90(2) від 05.03.2008р., яка укладена між відповідачем та Державним підприємством «Національний палац мистецтв «Україна». При цьому, у пп. 1.1, 1.2 додатку №4 до угоди ДП «Національний палац мистецтв «Україна»гарантував, що здійснюючи передачу відповідачу прав за даною угодою, діє у межах прав, отриманих по угоді з авторами, власником авторських і (або) суміжних прав. Надаючи права відповідачу, ліцензіар гарантував, що не порушує авторських і суміжних прав третіх осіб. У випадку розгляду позовів з приводу порушення авторських прав третіх осіб, у зв’язку з виконанням даної угоди, ліцензіар зобов’язався самостійно виступити відповідачем у таких позовах без залучення до судового розгляду ліцензіата (відповідача у справі).

У зв’язку з тим, що в силу ст. 24 ГПК України для здійснення заміни неналежного відповідача на належного необхідна згода позивача, якої позивач не надав, суд залишає подане клопотання без задоволення.

Для надання відповідачу можливості підготувати відзив по суті заявлених позовних вимог, у судовому засіданні 14.04.2010р. судом оголошено перерву до 21.04.2010р.

У судовому засіданні 21.04.2010р. судом одержано письмові заперечення від відповідача на позовну заяву, у яких відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, які наведені у запереченнях.

Представник відповідача заявив усне клопотання про залучення ДП «Національний палац мистецтв «Україна»до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Оскільки рішення у даній справі може вплинути на обов’язки ДП «Національний палац мистецтв «Україна»щодо відповідача, як однієї із сторін у справі №20/136, клопотання судом задоволено.

З метою залучення до участі у справі Державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи 21.04.2010р. відкладено.

11.05.2010р. судом одержано від позивача оригінал чеку із описом вкладення у цінних лист, на підтвердження направлення третій особі позовної заяви з доданими до неї документами.

У судовому засіданні 12.05.2010р. представник третьої особи заявив усне клопотання про витребування у відповідача доказів передачі відповідачу третьою особою, як ліцензіаром, твору (телевізійної передачі) на касеті, що передбачено п. 5.1 Ліцензійної угоди №90(2) від 05.03.2008р. Клопотання мотивовано тим, що у третьої особи, як ліцензіара за договором, відсутні докази передачі твору на касеті відповідачу, як ліцензіату.

Клопотання судом не задоволено, як необґрунтоване.

Суд прийшов до висновку про необхідність залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України,із яким ДП «Національний палац мистецтв «Україна»укладено договір №213-а/2008 про передачу виключних майнових прав на використання музичних творів (в тому числі, шляхом публічного сповіщення), що використані під час концертного заходу 09 травня 2009року.

У судовому засіданні 12.05.2010р. судом оголошено перерву до 25.05.2010р., з метою витребування у позивача довідки про включення до ЄДРПОУ Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та витребування у третьої особи інформації про адресу місцезнаходження Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України із письмовими поясненнями по суті спору.

25.05.2010р. судом одержано письмові пояснення від ДП «Національний палац мистецтв «Україна»по суті спору.

У судове засіданні 25.05.2010р. представники позивача та третьої особи не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

За наведених обставин, розгляд справи 25.05.2010р. відкладено.

01.06.2010р. судом одержано клопотання від позивача про долучення до матеріалів справи витребуваної ухвалою суду довідки про включення до ЄДРПОУ Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України.

          У судовому засіданні 08.06.2010р. клопотання судом задоволено.

З метою залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, розгляд справи 08.06.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 22.06.2010р. представник позивача надав суду докази вручення під розписку копії позовної заяви з доданими до неї документами уповноваженій особі Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України.

Представник відповідача надав суду докази направлення копії відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами на адресу Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України.

Представник третьої особи-1 надав суду докази направлення копій пояснень на адресу Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з’явився, витребуваних судом пояснень не надав.

Представники сторін та третьої особи-1 звернулись до суду із спільною заявою про продовження строку вирішення спору по справі №20/136.

Клопотання, викладене у заяві, судом задоволено.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи-2, розгляд справи 22.06.2010р. відкладено.

06.08.2010р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відпусткою уповноваженого представника позивача.

У судовому засіданні 17.08.2010р. клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених обставин. Крім того, суд враховує визначений ст. 66 ГПК України строк вирішення спору (з урахуванням внесених змін до даної статті від 07.07.2010р.).

Представник третьої особи-2 надав суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких зазначає, що саме замовник, яким є третя особа-1, повинен нести відповідальність за невиконання законодавства про інтелектуальну власність. Третя особа-2 не надавала згоди на трансляцію концерту ні відповідачу, ні іншим телекомпаніям.

Для надання відповідачу можливості ознайомитись із поясненнями третьої особи-2 та у зв’язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи 17.08.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 25.08.2010р. представник відповідача в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

          Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 25.08.2010р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторони повідомлені про дату складення повного рішення –27.08.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є організацією колективного управління, до сфери діяльності якої, відповідно до свідоцтва про облік організації колективного управління №3/2003 від 22.08.2003р., віднесено управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, такими категоріями майнових прав, як використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, шляхом публічного виконання, в тому числі, на радіо і телебаченні; відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису; репродукування; тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях та інше.

01.09.2000р. між Російським авторським товариством (Росія, далі - РАТ) та Позивачем укладено Договір про взаємне представництво інтересів в області публічного виконання («малі права»), відповідно до умов якого на підставі даного договору РАТ представляє УААСП виключне право видавати на території, яка входить до сфери діяльності останнього (територія України) дозволи на всі публічні виконання (включаючи передачу цих творів в ефір та по кабелю в теле- та радіопередачах) (поняття «публічне виконання»охоплює будь-які прослуховування та виконання, доступні для слухового сприйняття публіки в будь-якому місці на території, яка входить до сфери діяльності кожної із сторін, якими б засобами та яким би чином це не досягалось, включаючи як засоби, які вже відомі та використовуються, так і ті, які можуть бути ще відкриті та використані в період дії даного договору, зокрема, в коло «публічного виконання»входять виконання, які здійснюються людиною за допомогою інструментів або голосу; здійснюються механічними засобами, такими як грамплатівки, дротовим зв'язком, звуковими стрічками, які виконуються засобами проекції, радіосповіщення та телебачення, а також, шляхом приймання радіопередач) музичних творів з текстом або без тексту, які охороняються у відповідності з положеннями національних законів, двосторонніх угод та багатосторонніх міжнародних конвенцій про авторське право, як нині діючих, так і тих, які можливо набудуть чинності в період дії даного договору.

Виключне право надається у тому обсязі, в якому право публічного виконання вказаних творів було чи буде яким-небудь чинному уступлене, передане або ввірене, з метою управління РАТ –його членами, у відповідності з його Статутом та регламентом; сукупність таких творів складає «репертуар РАТ».

Відповідно до ст. 2 вказаного Договору, виключне право видавати дозволи на виконання дає повноваження кожній із сторін, які домовляються, в обсязі її прав, які витікають як з даного договору, так і з її власного Статуту , регламенту та з національного законодавства країни або країн, які належать до сфери її діяльності, зокрема, дозволяти або забороняти, як від свого імені, так і від імені зацікавленого автора, публічні виконання творів з репертуару іншої сторони та видавати необхідні для цих виконань дозволи; пред’являти та підтримувати, як від свого імені, так і від імені зацікавленого автора, будь-які судові позови проти будь-яких фізичних осіб або юридичних осіб та будь-яких адміністративних та інших органів, відповідальних за протиправне виконання вказаних творів.

Згідно з ст. 11 даного договору, даний договір набирає чинності з 01.09.2000р. та його дія продовжується із року в рік за мовчазною згодою, якщо він не буде розірваний однією із сторін рекомендованим листом не пізніше, чим за 6 місяців до закінчення кожного річного періоду.

Матеріали справи не містять доказів розірвання однією із сторін зазначеного договору. Таким чином, договір від 01.09.2000р. станом на час вирішення даного спору є чинним та обов’язковим для виконання його сторонами.

У відповідності до умов вказаного договору позивачем набуто повноваження на здійснення колективного управління виключними майновими авторськими правами на території України на наступні музичні твори: «Случайный вальс»(музика Фрадкіна М.Г.), «Песенка фронтового шофера»(муз. Мокроусова Б.А.), «Землянка»(муз. Лістова К.Я.), «Мелодекламация «Василий Теркин»(слова Твардовського А.Т.), «Жди меня» (муз. Блантера М.І.), «Катюша»(слова Ісаковського М.В.), «Смуглянка»(муз. Новикова А.Г.), «Черноглазая казачка»(муз. Блантера М.І), «Как скажи тебя зовут»(муз. Баснера В.Є.), «День Победы»(муз. Тухманова Д.Ф.).

Повноваження РАТ на колективне управління виключними майновими авторськими правами на зазначені твори способом їх публічного сповіщення підтверджується укладеними договорами між РАТ та спадкоємцями авторів (копії договорів містять в матеріалах справи). Дослідивши умови вказаних договорів, судом встановлено, що такі договори є чинними станом на час звернення позивача є позовом до суду, доказів їх розірвання матеріали справи не містять.

05.03.2008р. між відповідачем (як ліцензіатом) та ДП «Національний палац мистецтв «Україна»(як ліцензіаром) укладено Ліцензійну угоду №90(2), відповідно до умов якої ліцензіар передає ліцензіату невиключне право на телевізійні покази (з правом повтору) твору (музичного концерту) на території мовлення каналу. При цьому, під поняттям «публічний показ»розуміється демонстрація твору, шляхом телевізійної трансляції в Програмі телевізійного каналу «Київ».

Згідно з додатковою угодою №4 до Ліцензійної угоди, відповідно до умов Ліцензійної угоди ліцензіат розміщує в ефірі ТРК «Київ», зокрема, концерт «Перемога, свята перемога».

Відповідно до п. 4.1 Ліцензійної угоди ліцензіар гарантує ліцензіату, що ліцензіар має всі необхідні повноваження і права для підписання даної угоди і передачі ліцензіату визначених угодою прав на використання творів.

Згідно з п. 7.1 угоди, ліцензіар несе повну відповідальність за зміст та достовірність Твору, дотримання авторських прав.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди №4 до Ліцензійної угоди, ліцензіар гарантує, що він, здійснюючи передачу ліцензіату прав по даній угоді, діє в межах прав, отриманих по угоді з автором, власником авторських і (або) суміжних прав.

02.12.2008р. між ДП «Національний палац мистецтв «Україна»(замовник) та Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України (виконавець) укладено договір №213/2008, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався своїми силами на замовлення замовника провести 09 травня 2009року святкового ювілейного концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, а замовник зобов’язався здійснити попередню підготовку заходу та організувати його проведення. Відповідно до п. 3.4 вказаного договору замовник несе відповідальність згідно чинного законодавства за невиконання законодавства про інтелектуальну власність, норм з авторських та суміжних прав, законодавства про захист прав споживачів.

07.05.2009р. між ДП «Національний палац мистецтв «Україна»та Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України укладено договір №213-а/2008, відповідно до умов якого Ансамбль в повному обсязі передає Палацу належне Ансамблю виключне майнове право на використання музичних творів (в тому числі, шляхом публічного сповіщення), що використовується під час концертного заходу 9 травня 2009року, визначені у програмі заходу (надалі іменується «твори»). Вищезазначені права передаються безоплатно.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору, виключне майнове право на використання твору, яке за цим договором передається від Ансамблю до Палацу, охоплює усі дії (способи), що визначені як використання твору у чинному в Україні законодавстві, але не охоплює право Ансамблю дозволяти або забороняти використання твору.

Згідно з даним договором передані, зокрема, наступні спірні твори до програми концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України до Дня перемоги 9 травня 2009р.: «Случайный вальс»(музика Фрадкіна М.Г.), «Песенка фронтового шофера»(муз. Мокроусова Б.А.), «Мелодекламация «Василий Теркин»(слова Твардовського А.Т.), «Жди меня»(муз. Блантера М.І.), «Катюша»(слова Ісаковського М.В.), «Смуглянка»(муз. Новикова А.Г.), «Черноглазая казачка»(муз. Блантера М.І), «Как скажи тебя зовут» (муз. Баснера В.Є.), «День Победы»(муз. Тухманова Д.Ф.).

10.05.2009р. в ефірі телеканалу «Київ»здійснено публічне сповіщення концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України під назвою «Перемога, свята перемога», під час демонстрації якого відбулось публічне сповіщення спірних музичних творів, що не заперечується відповідачем та підтверджується ефірним записом програми каналу, який наданий на запит суду Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

З посиланням на ст.ст. 15, 32, 33, 48, 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права” позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне бездоговірне використання твору, що складає 62500,00грн.

Відповідач вважає, що ним на законних підставах здійснювалось публічне сповіщення спірних музичних творів у складі аудіовізуального твору на підставі Ліцензійної угоди №90(2) від 05.03.2008р. При цьому, позивач не має права заперечувати проти публічного сповіщення вказаного аудіовізуального твору відповідачем із включеними до нього музичними творами, крім права на окреме сповіщення спірних творів (що у даному випадку, не мало місця). В усних поясненнях представник відповідача також зазначив про те, що позивачем не надано доказів пролонгації договору від 01.09.2000р. з Російським авторським товариством. При цьому у скарзі позивача (вих. 2787/07-06 від 13.05.2009р.) щодо неправомірного публічного сповіщення музичних творів не було зазначено, які саме порушення було допущено відповідачем. На сайті позивача відсутня інформація про авторів, із якими позивачем було укладено договори, що підтверджують набуття позивачем повноважень на здійснення колективного управління виключними майновими авторськими правами, оскільки така рубрика сайту знаходиться у розробці.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін і третіх осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі по тексту Закон), право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.

Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону, автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до ст. ст. 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про авторське право і суміжні права” повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Відповідно до ст. 50 Закону „Про авторське право і суміжні права”, використання творів без письмового дозволу з автором чи позивачем (як організацією колективного управління) та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта авторського права (ст. 440 ЦК України, ст. ст. 31-33 Закону України „Про авторське право і суміжні права”). Згідно із ч.1 ст. 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права” використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 440 ЦК України та ч.1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, автору (чи іншій особі, яка має авторське прав) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно із ч.3 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів (п.2.ч.3 ст.15).

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є зокрема його публічне сповіщення, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, за кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права” авторами аудіовізуального твору є:

режисер-постановник;

автор сценарію а (або) текстів, діалогів;

автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

художник-постановник;

оператор-постановник.

Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Як вбачається з матеріалів справи (укладених договорів), позивачем, як організацією колективного управління, набуто повноваження на здійснення колективного управління виключними майновими авторськими правами на території України на наступні музичні твори: «Случайный вальс»(музика Фрадкіна М.Г.), «Песенка фронтового шофера»(муз. Мокроусова Б.А.), «Землянка»(муз. Лістова К.Я.), «Мелодекламация «Василий Теркин»(слова Твардовського А.Т.), «Жди меня» (муз. Блантера М.І.), «Катюша»(слова Ісаковського М.В.), «Смуглянка»(муз. Новикова А.Г.), «Черноглазая казачка»(муз. Блантера М.І), «Как скажи тебя зовут»(муз. Баснера В.Є.), «День Победы»(муз. Тухманова Д.Ф.).

Відповідачем у справі не надано до суду доказів того, що автори спірних музичних творів (або спадкоємці прав) Фрадкін М.Г., Мокроусов Б.А., Лістов К.Я., Твардовський А.Т., Блантер М.І., Ісаковський М.В., Новиков А.Г., Баснер В.Є., Тухманов Д.Ф. передали при створенні аудіовізуального твору “Перемога, свята перемога” свої майнові права організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено належними засобами доказування правомірність використання спірних музичних творів у складі аудіовізуального твору.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено в повній мірі правомірність сповіщення спірних музичних творів, що увійшли як складові частини до цілісного аудіовізуального твору (концерту), право на сповіщення якого одержано на законних підставах.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо позадоговірного використання Творів та про наявність в діях відповідача ознак порушення виключних майнових авторських прав, що дає підстави для стягнення компенсації.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав на підставі ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не мав цілеспрямованого наміру здійснити порушення авторських прав позивача (зокрема уклав ліцензійну угоду) та помилявся стосовно правомірності сповіщення спірних музичних творів у складі аудіовізуального твору, суд вважає обґрунтованим заявлений у позові розмір компенсації 62 500,00грн. із розрахунку 10 мінімальних заробітних (розмір мінімальної заробітної плати станом на час порушення - 625,00грн.) за кожне бездоговірне використання твору (10 музичних творів).

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 25195855) на користь Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти і науки України (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 62500 (шістдесят дві тисячі п’ятсот) грн. 00коп.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 25195855) в доход Державного бюджету України 625 (шістсот двадцять п’ять) грн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Палій

Повне рішення складено 27.08.2010р.