Ухвала суду № 10918182, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

18.08.2010№ 05-5- 15 / 10092 Суддя Хоменко М.Г., розглянувши

заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлендгруп"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Абзац 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність – це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

До заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого рахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із закінченням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;

Як вбачається із матеріалів справи, заявник не надав належних доказів безспірності кредиторських вимог.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Крім цього, відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до вимог п.3-1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві було змінено реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Плата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31218264700001; одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 24262621; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019; код платежу: 22050003; призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача).

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Відповідно до платіжного доручення № 4921 від 10.06.2010 позивачем сплачено кошти в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, на інший рахунок, що в свою чергу, унеможливлює прийняття вказаного платіжного доручення в якості належного доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з Листом ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 державне мито за розгляд справ у Господарському суді м. Києва зараховується на наступні реквізити:

- одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва,

- ЗКПО 26077968;

- банк одержувача: ГУДКУ в м. Києві;

- МФО 820019;

- р/р 31110095700011;

- код платежу за бюджетною класифікацією – 22090200, символ звітності - 095.

З доданого до позову платіжного доручення №785 від 10.08.2010 вбачається, що державне мито сплачене позивачем на користь Господарського суду м. Києва, а тому такий доказ не може бути прийнятий судом в якості належного.

Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Позовна заява підписана директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" тарасенко М.М.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

До позовної заяви не додані докази, що підтверджують повноваження директора Тарасенко М.М.на підписання позовної заяви (витяг із статуту, положення тощо).

Згідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»Суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Керуючись ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення

Суддя                                         Хоменко