Рішення № 10918047, 18.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/27718.08.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс"

до                    Приватного підприємства "Укрвторресурс"

про                    стягнення 270 775,76 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Титикало Р.С.

від відповідача - Шуляр С.А.

У судовому засіданні 18.08.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Укрвторресурс" 270775,76 грн. (157441,87 грн. - пені, 23040,27 грн. - 3% річних, 90273,62 грн. - інфляційне збільшення суми боргу) в зв’язку з простроченням виконання Відповідачем постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 по справі № 16/579; 27075,58 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 2707,56 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки № 16-12-08 від 24.12.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" та Приватним підприємством "Укрвторресурс", останній прострочив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати.

Позовну заяву 14.06.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/277, розгляд якої призначено на 30.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 розгляд справи № 15/277 відкладено на 04.08.2010р.

04.08.2010р. через канцелярію суду Відповідач - Приватне підприємство "Укрвторресурс" подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій та відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010 призначено розгляд справи № 15/277 на 18.08.2010р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" - Покупець (далі - Позивач) та Приватне підприємство "Укрвторресурс" - Постачальник (далі - Відповідач) уклали Договір поставки № 16-12-08 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Відповідач зобов’язувався поставити та передати у власність Позивача товар, а Позивач зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору згідно виставлених Покупцю рахунків.

В зв’язку з тим, що Відповідач прострочив поставку товару та не повернув суму попередньої оплати, Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" звернувся з відповідним позовом до суду, в якому просив стягнути з Відповідача - 1187810,75 грн. основного боргу, 68909,29 грн. пені, 9469,94 грн. 3% річних, 11878,11 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 15/579 від 24.11.2009р. в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" до Приватного підприємства "Укрвторресурс" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі № 16/579, яка набрало чинності 17.02.2010р., було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" до Приватного підприємства "Укрвторресурс", а саме постановлено стягнути з Відповідача: 1187810,75 грн. основного боргу, 68909,29 грн. пені, 9469,94 грн. 3% річних, 11878,11 грн. інфляційних втрат, 127806,81 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12780,68 грн. державного мита за подання позовної заяви та 6390,34 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Станом на день розгляду справи № 15/277 вищевказана постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі № 16/579 не виконана, що підтверджується листом вих. № 16208 від 08.06.2010р. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

В зв’язку з вищевикладеним Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Приватного підприємства "Укрвторресурс" 270775,76 грн. (157441,87 грн. - пені, 23040,27 грн. - 3% річних, 90273,62 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за період після прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 17.02.2010р. у справі № 16/579, а саме за період з 08.09.2010р. по 01.05.2010р.), 27075,58 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 2707,56 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 90273,62 грн., 3% річних - 23040,27 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 90273,62 грн. та 3% річних в розмірі 23040,27 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

У зв’язку з порушенням зобов’язання Відповідачем Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 08.09.2009р. по 01.05.2010р. в сумі 157441,87 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання Відповідачем зобов’язання за договором, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 20000,00 грн.

За наведених обставин, сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 133313,89 грн. (90273,62 грн. інфляційних нарахувань, 23040,27 грн. три проценти річних, 20000,00 грн. пені).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 2707,56 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Подана позивачем заява про стягнення судових витрат зі сплати послуг адвоката у розмірі 27075,58 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові № 30/63 від 01.10.2002.

Крім того, відповідно до п. 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Надання адвокатом Титикало Р.С. правової допомоги з представництва інтересів позивача у справі про стягнення з відповідача заборгованості підтверджується договором № 94 про надання адвокатських послуг від 01.09.2009р. Водночас позивачем не надано суду фінансових документів, які б підтверджували сплату позивачем послуг адвоката. Таким чином, позивачем не подано достатніх доказів понесення ним витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрвторресурс" (юридична адреса: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А; поштова адреса: 04214, м. Київ, а/с № 16, код ЄДРПОУ 30634794, р/р 26002200330025 в КФ АКБ "ЧБРР", МФО 380203), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 52/58, код ЄДРПОУ 35649480, р/р 26006000000494.980 в ПАТ "Банк Камбіо", МФО 380399) 90273 (дев’яносто тисяч двісті сімдесят три) грн. 62 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 23040 (двадцять три тисячі сорок) грн. 27 коп. - 3% річних, 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн. 56 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І. Фінанс" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 01.06.2010