Рішення № 10917918, 20.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/26420.08.10

За позовомПриватного підприємства “Агенція “Левіт”

До Приватного підприємства “Продюсерський центр “Габрі”

Простягнення 42628,28 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідача Данильченко Є.С. –представник за довіреністю 20.08.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Агенція “Левіт” звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Продюсерський центр “Габрі” 42 000,00 грн. заборгованості за договором про реструктуризацію боргу від 18.08.2009 р., 100,28 грн. 3 % річних та 528,00 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/264 від 17.06.2010 р., яку призначено до розгляду на 26.07.2010 р.

26.07.2010 р. розгляд справи було відкладено на 06.08.2010 р. у зв’язку з неявкою відповідача на неподанням витребуваних судом документів.

Ухвалою від 06.08.2010 р. за сумісною заявою представників сторін судом було продовжено строк вирішення спору.

У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача прострочену заборгованість за договором про реструктуризацію боргу.

06.08.2010 р. за клопотанням відповідача в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.08.2010 р.

У судове засідання, призначене на 20.08.2010 р., позивача уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (відповідна розписка представника в матеріалах справи). У зв’язку з викладеним, а також враховуючи, що позивач реалізовував свої права та підтримував свою правову позицію у спорі неодноразово через виступи його представника в судових засіданнях, суд вважає за можливе провести судове засідання 20.08.2010 р. з вирішенням спору по суті за відсутності представника позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив, але відзив на позовну заяву не надав, мотиви заперечень письмово не виклав, доказів на підтвердження своєї правової позиції у спорі не надав.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до заборгованості у сумі 45000,00 грн. відповідача перед позивачем, що виникла на підставі укладених між позивачем та відповідачем договорів на охорону об’єкту № 10/Ф та № 01/Ф-1 від 15.07.2009 р. сторони уклали договір про реструктуризацію боргу від 18.08.2009 р.

Згідно з п. 1 договору про реструктуризацію боргу сторони засвідчили, що 15 липня 2009 року між ними були укладені договір на охорону об’єкту № 10/Ф та договір на охорону об’єкту № 01/Ф-1 від 15.07.2009 р.

У п. 2 договору про реструктуризацію боргу сторони погодили, що замовник (відповідач) має заборгованість перед охороною (позивач) відповідно до зазначених в п. 1 цього договору договорів на суму 45000,00 грн.

Пунктом 3 договору про реструктуризацію боргу сторони погодили такий порядок виплати відповідачем вказаної в п. 2 цього договору заборгованості:

-          суму в розмірі 5000,00 грн. замовник має сплатити до 30.09.2009 р.;

-          суму в розмірі 10000,00 грн. замовник має сплатити до 31.10.2009 р.;

-          суму в розмірі 10000,00 грн. замовник має сплатити до 30.11.2009 р.;

-          суму в розмірі 10000,00 грн. замовник має сплатити до 31.12.2009 р.;

-          суму в розмірі 10000,00 грн. замовник має сплатити до 31.01.2010 р.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За твердженнями позивача відповідач порушив свої зобов’язання за договором про реструктуризацію боргу та сплатив на його виконання лише 3000,00 грн.

Відповідач дані твердження позивача не заперечив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 42000,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову, відповідач не обґрунтував мотивів невизнання позову, доказів на спростування заявлених вимог або ж доказів відсутності заявленої до стягення заборгованості суду не надав.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 42000,00 грн. за договором про реструктуризацію боргу від 18.08.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 100,28 грн. 3 % річних та 528,00 грн. інфляційних витрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а тому підлягають задоволенню відповідно до розрахунку, поданого позивачем, що перевірений судом та приймається як належний.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Продюсерський центр “Габрі”(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20, ідентифікаційний код 34795077) на користь Приватного підприємства “Агенція “Левіт” (49000, м. Дніпропетровськ, бул. Рубіновий, 6, кв. 9, ідентифікаційний код 31218734) 42 000 (сорок дві тисячі) грн. боргу, 100 (сто) грн. 28 коп. 3 % річних, 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. інфляційних витрат, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 28 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 25.08.2010 р.