Ухвала суду № 109177042, 22.02.2023, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/538/22

Провадження № 1-кп/162/24/2023

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

представника потерпілої юридичної особи національного природного парку «Прип`ять-Стохід» ОСОБА_6 ,

представника цивільного позивача Любешівської селищної ради ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12021030530000149 за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 травня 2021 року, про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

Клопотання прокурора умотивовано тим, що у зв`язку з кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу було заподіяно шкоду у розмірі 89952,7 гривні. Представником потерпілої юридичної особи подано цивільний позов, який судом прийнято до розгляду у рамках кримінального провадження. У зв`язку з наведеним відповідно до пункту 4 частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) прокурор просить накласти арешт на майно обвинуваченого: житловий будинок по АДРЕСА_1 ; автомобіль «Ауді А6», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль «Рено Магнум», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «ЗИЛ 130», 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; напівпричіп «Шварцмюллер», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; причіп «ПР Е5», 1975 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; мотоцикл «БМВ», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; мотоцикл «Даелім», 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; мотоцикл «Вайпер», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, уточнив, що просить накласти арешт на майно обвинуваченого шляхом заборони його відчуження.

Представник потерпілої особи ОСОБА_6 , представник цивільного позивача ОСОБА_7 з цього питання покладаються на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 проти арешту майна обвинуваченого заперечив, звернув увагу суду, що у додатках до клопотання відсутні відомості про актуальну вартість майна. Зазначене у переліку майно належить на праві спільної сумісної власності обвинуваченому та його дружині, а задоволення клопотання призведе до неспівмірного обмеження їх прав. Крім цього, у ході розгляду клопотання прокурор не навів доказів на підтвердження обставин, передбачених частиною одинадцятою статті 170 КПК.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні в цілому підтримав позицію захисника та додав, що майно, про яке вказано у клопотанні, набуто у шлюбі за сімейні кошти. Між тим, ОСОБА_4 не заперечив проти частково задоволення клопотання шляхом накладення арешту на два мотоцикла.

У ході розгляду клопотання про арешт майна судом досліджувались такі матеріали.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 володіє житловим будинком загальною площею 108,6 кв.м по АДРЕСА_1 . Загальна вартість нерухомого майна на момент реєстрації 17 січня 2007 року становить 110403 гривні.

У відповідь на запит слідчого територіальний сервісний центр МВС № 0743 повідомив, що станом на 30 вересня 2022 року за ОСОБА_4 рахувалось вісім транспортних засобів. Їх перелік збігається із зазначеним у клопотанні прокурора про арешт майна.

Згідно з обвинувальним актом відомості про кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань 10 травня 2021 року.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 170 КПК арешт майнадопускається зметою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дочастин шостої,одинадцятої,дванадцятої статті170КПК у випадку,передбаченому пунктом4частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичної чиюридичної особи,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,а такожюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,за наявностіобґрунтованого розміруцивільного позовуу кримінальномупровадженні,а таксамо обґрунтованогорозміру неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою,щодо якоїздійснюється провадження. Заборонаабо обмеженнякористування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Згідно з частиною першою, четвертою статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Необхідно констатувати, що під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Суду не подано доказів того, що ОСОБА_4 у ході досудового розслідування з 10 травня 2021 року чи протягом судового провадження у справі якимсь чином намагався приховати, відчужити належне йому майно з метою ухилення від майнової відповідальності внаслідок кримінального правопорушення.

Крім цього, суд не володіє відомостями про актуальну вартість майна, на яке прокурор просить накласти арешт, що з врахуванням пред`явленої до стягнення суми позову може призвести до неспівмірного обмеження права власності.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 170-174 КПК, суд

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_4 відмовитиповністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1