Ухвала суду № 10917398, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 44/296-б-28/173-б29.07.10 за заявоюдержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Марс-1" (код 32528419)

про визнання банкрутом (ст. 52)

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Гергардт Т.В.

Представники сторін:

від заявника: Лозова І.О., представник за довіреністю № 3258/9/10-017 від 28.04.2010

від боржника: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Марс-1" з урахуванням приписів ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2008 порушено провадження у справі про банкрутство № 44/296-б (суддя Чеберяк П.П.).

Постановою господарського міста Києва суду від 30.09.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Марс-1" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Серебрякова О.В. (ліцензія серії АБ № 216759 від 25.02.2005) та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 30.09.2009.

Ухвалою суду від 03.11.2009 продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута на шість місяців та зобовязано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 03.05.2010.

Заступник прокурора міста Києва не погодившись із зазначеною постановою, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просив скасувати постанову господарського суду міста Києва від 30.09.2008 та направити справу № 44/296-б на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010 касаційне подання заступника прокурора міста Києва задоволено, постанову господарського суду м. Києва від 30.09.2008 у справі № 44/296-б скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 19.04.2010 матеріали справи № 44/296-б були передані на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 26.04.2010 справу прийнято до свого провадження, присвоєно номер 44/296-б-28/173-б та призначено її розгляд на 01.07.2010.

В звязку з неподанням заявником витребуваних судом доказів розгляд справи відкладався.

Так, зокрема ухвалами від 26.04.2010 та від 01.07.2010 зобовязано державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва надати суду докази від державного органу реєстрації боржника про наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про відсутність юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням, а також докази на підтвердження безспірності заявлених до боржника вимог.

Обґрунтовуючи свою заяву, державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва, з посиланням на приписи ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю "Марс-1" за юридичною адресою, що на думку заявника, є підставою для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. З ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить загальні норми , а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

При цьому , Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені).

Відповідно до ч. 8 зазначеної статті до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Абзац 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Крім того, ч. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для органів державної податкової служби встановлює спеціальний обовязок подання додаткових документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника, зокрема, докази вжиття заходів до отримання заборгованості за обовязковими платежами у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, орган державної податкової служби повинен подати суду докази вжиття заходів із погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Крім того, зазначеним Законом встановлені додаткові джерела погашення податкового боргу, а саме: у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними. Продаж або стягнення таких активів не зупиняє дію таких цивільно-правових договорів до кінця строків їх дії (крім депозитних договорів), а покупець таких активів набуває прав та обов'язків платника податків за такими договорами, у тому числі права на отримання доходу за ними. Якщо норми зазначеного цивільно-правового договору передбачають право кредитора на його дострокове припинення або збільшення розміру доходів за ним чи прийняття інших рішень, які приводять до швидшого повернення суми основного боргу та/або доходу за ним, орган стягнення зобов'язаний прийняти рішення про такі дії. (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7).

Відповідно до положень п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Заявником не надано суду доказів неможливості стягнення заборгованості з боржника шляхом виконавчого провадження, списання коштів з рахунків боржника відповідно до законодавства або примусового стягнення боргу за рахунок активів платника податків на підставі рішення суду в межах встановлених строків давності.

За таких обставин в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження безспірності заявлених до боржника вимог.

За таких обставин, на думку суду відсутні підстави для продовження розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Марс-1" і провадження по справі підлягає припиненню.

Враховуючи викладені обставини, керуючись Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження", суд -

У Х В А Л И В:

Провадження по справі припинити.

Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.

Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з залишенням заяви без розгляду.

Копію ухвали направити:

заявнику, боржнику, установі банку боржника, Київському управлінню з питань банкрутства, м. Київ, вул. Любченка, 15, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника, державному реєстратору за місцем знаходження боржника для виконання, Прокуратурі м. Києва.

Суддя О.С. Копитова